Для кого відкриваємо шлюзи і кому громадимо бар'єри?

Підприємці Львівщини хочуть, щоб влада звернула увагу і на них


img5343.JPG

Захист українського товаровиробника, доступні кредити, мотивація українського бізнесу… А ще - вільний ринок та конкуренція, які буцімто все владнають і поставлять на свої місця. Такий стислий підсумок зустрічі підприємців Львівщини з представниками Львівської ОДА, яка відбулася у Львівській торгово-промисловій палаті у відкритій дискусії, що тривала понад чотири години.

Дискусія, започаткована у соціальних мережах, втілилася у реальну, метою якої є вирішення проблем у сфері інвестиційної політики, що склалася не лише у Львівській області, а й у державі загалом.

Зініціювала відкритий діалог Львівська торгово-промислова палата, а саме члени трьох новостворених Комітетів при ЛТПП — з питань промислової політики та підприємництва, з питань фіскальної політики, з питань освітньої та кадрової політики.  Цю ініціативу підтримали Регіональна рада підприємців у Львівській області і Львівське обласне об’єднання роботодавців. Також долучилися члени ЛТПП, представники громадських об'єднань. Львівську ОДА представляв заступник директора департаменту економічної політики Андрій Кісера та начальник управління інвестиційної політики цього департаменту Роман Матис.

Зі вступним словом виступив президент ЛТПП Дмитро Афтанас.

Відкрив дискусію на тему: «Державна інвестиційна політика та її вплив на розвиток економіки Львівщини» віце-президент ЛТПП (на громадських засадах), координатор роботи Комітетів ЛТПП - Михайло Коропецький. Він наголосив, що інвестиційна політика ЛОДА повинна вписуватися у загальну Стратегію соціально-економічного розвитку Львівщини, а залучення інвестицій має базуватися на економічному аналізі розвитку промисловості області і враховувати економічну безпеку країни.

Михайло Коропецький особливо акцентував на тому, що інвестиційні стратегії облдержадміністрації не повинні шкодити інтересам вітчизняного українського товаровиробника.

А професор кафедри маркетингу і логістики Інституту економіки і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка”, доктор економічних наук Ольга Мних подала на розгляд присутніх детальний аналіз ринку, стану вітчизняного підприємництва, зосередившись на проблемах і перспективах залучення іноземних інвестицій в економіку Львівщини. Науковець вважає, що спочатку варто правильно продіагнозувати «хворого» (тобто нашу економіку), а вже згодом - розпочати лікування і залучення інвестицій.

Представники українського підприємництва переконують, що іноземних інвесторів приваблює у нас три речі, і всі – дешеві: електрика, робоча сила, ресурси. Українську ж владу при цьому найбільше цікавлять показники падіння безробіття та зростання надходжень у бюджет.

Місцеві бізнесмени конкуретизують: «Інвестори  платять податки переважно з заробітної плати, без ПДВ та інших мит. Окрім того, продукцію, яку виготовляють на їхніх підприємствах, вивозять закордон. А звідти вона знову потрапляє в Україну вже утричі дорожчою. Де тут вигода для держави? Де преференції для українських виробників, які є притаманні кожній державі цивілізованого світу?».

Відповіді на ці та багато інших запитань хотіли почути учасники дискусії від представників ОДА, зокрема - від начальника управління інвестиційної політики департаменту економічної політики Романа Матиса.

Він розповів, що за за 2016 рік за участі управління створено 54 підприємства та понад 12 тисяч робочих місць; торік - це 84 підприємства і понад 8 тисяч робочих місць. «Це великі, найпомітніші компанії, - зауважує Роман Матис. -  Україна залучає капітал завдяки трьом перевагам: доступною сировиною, доступною робочою силою, доступним енергетичним ресурсом. Львівщина має ще четверту — близькість до ЄС».

Суть своєї короткострокової стратегії Роман Матис окреслив так: йти до компаній, які 10-25 років тому прийшли на схід Європи, у Польщу, Румунію, Чехію, Словаччину.  «Вони вже не спішать там нарощувати виробництво, бо за два десятиліття усе суттєво зросло в ціні. Сировина подорожчала. Зарплата виросла. А працівники пороз'їжджалися Європою, бо там вона ще вища. Навіть за дешевих кредитів на розширення, повернення вкладень розтягнуте в часі. Все, як у Румунії 20 років тому».  

«Не вигадуймо нових теорій, йдімо чужими слідами. У нас нема часу, - каже Роман Матис. - Мусимо максимально хутко (за два-три роки) вирішити питання безробіття серед низько- та некваліфікованих працівників. Соціально орієнтовані компанії додають до зарплати харчування, довезення до роботи, автомати із напоями та їжею, спортивне приладдя. Інші, щоб конкурувати, плюсують до всього медичне страхування. Конкуренти - кілька тисяч на стоматологію…».

Зараз ми маємо підприємства з іноземними інвестиціями “Бадер”, “Фуджікура”, незабаром очікуємо прихід ІКЕА, що, на думку підприємців, витіснить із ринку підприємців меблевої галузі, які щойно почали вставати на ноги.

Але як поводитися вітчизняним підприємцям? Вони ж, на відміну від іноземних, сплачують високі мита за ввезення обладнання… Як зупинити відтік кваліфікованих кадрів? Як, урешті-решт, зробити з України – «сировинного придатка» - країну інноваційних технологій?

Чому б у випадку з ІКЕА не запровадити досвід Польщі? Там у торгових мережах з інвесторів вимагають, щоб у представленому асортименті було не менше 70 відсотків продуктів вітчизняного виробництва.

“Українці повинні бути господарями на своїй землі, почувати себе економічно захищеними”, - наголосив на зустрічі  віце-президент ЛТПП Михайло Коропецький.

У підсумку дискусії підприємці висловили незадоволення позицією управління інвестиційною політикою ДЕП ЛОДА, яке не має чіткої стратегії для залучення інвестицій й економічно обґрунтованих, практичних програм у кожній з галузей промисловості області.

Підсумовуючи дискусію, голова Регіональної ради підприємців у Львівській області Ростислав Сорока зауважив, що інвестиції в Львівську область мають базуватись на детальних аналітико-прогностичних оцінках реального промислового потенціалу регіону та перспектив його подальшого розвитку, виходячи з кон’юнктури на внутрішньому і зовнішньому ринках промислових товарів.

Після першої дискусії у Львівській торгово-промисловій палаті питання “Для кого відкриваємо шлюзи і кому громадимо бар'єри” залишилося  відкритим. Домовилися, що відповіді шукатимуть на наступних зустрічах.