Живемо довше, а пам’ятаємо все менше…

500 тисяч — приблизно стільки українців живе з деменцією. Однак це лише приблизна цифра. Трохи менш як третина населення України — люди після 60 років. І саме серед цієї вікової категорії медики спробували вирахувати кількість пацієнтів, що мають порушення когнітивних функцій.

Деменція посідає сьоме місце серед захворювань, що найчастіше призводять до смерті в похилому віці. Деменція також є однією з основних причин інвалідності у старших людей.

У світі налічується понад 50 мільйо­нів осіб, що живуть з цією хворобою. Це пов’язано з тим, що населення Землі (особливо розвинутих країн) живе довше, ніж люди 100 чи навіть 50 років тому.

Більше про причини виникнення де­менції, як вона проявляється та як її ліку­вати, розповідає завідувач інсультно­го відділення Лікарні Святого Мартина Віталій Луц.

• У 70% випадків деменцію виклика­ють нейродегенеративні захворювання, серед яких найбільш відомою є хвороба Альцгеймера.
• У 15% - цереброваскулярні, або су­динні патології мозку.
• Ще у 15% - поєднання церебровас­кулярних і нейродегенеративних захво­рювань.

Когнітивні розлади діагностує лікар-спеціаліст — невролог або психіатр — за критеріями DSM⁴. На деменцію вказує зниження пам’яті й розлади поведінки. При цьому у пацієнта завжди (!) зберіга­ється свідомість.

До 40% погіршень когнітивних здібностей корелюються з т. зв. «модифікова­ними факторами ризику»:

• низьким рівнем освіти;
• зниженням слуху;
• депресією;
• надмірною вагою;
• гіподинамією;
• шкідливими звичками.

«Звівши їх до мінімуму, можна, відпо­відно, звести до мінімуму ризик розвитку деменції або ж (якщо синдром таки виник­не) полегшити його перебіг», — каже лікар.

Одним із найбільш вагомих факто­рів ризику деменції є самотність. У кінці ХХ століття у США було проведено дослі­дження, яке довело, що люди, які почува­ються одинокими, мають більший ризик виникнення деменції, ніж пацієнти, які не вважають себе такими.

На початку ХХІ століття у США та Єв­ропі було проведено ще одне досліджен­ня, яке довело, що вживання щодня двох і більше горняток кави чи кавових напоїв, знижує ризик погіршення пам’яті й інших когнітивних функцій.

На сьогодні у світі не існує чітких ме­тодів лікування деменції. Проте існують медикаментозні стратегії, спрямовані на запобігання виникненню ризику цього синдрому, а також уповільнення його про­гресування та зменшення симптомів, що полегшує догляд за такими пацієнтами.

«Надзвичайно важливо запідозрити деменцію на ранньому етапі й звернути­ся до сімейного лікаря, який скерує до не­вролога, а у важчих випадках — до психіа­тра», — наголошує Віталій Луц.

Деменція проявляється порушеннями:

• мовлення;
• пам’яті;
• орієнтації в часі та просторі;
• абстрактного мислення.

Через це людина більше не може да­вати собі раду зі щоденними, рутинними завданнями.

«Пацієнту з такими скаргами прове­дуть візуалізаційні тести, МРТ чи КТ. Після цього можна буде призначити адекватне лікування», — підсумовує фахівець.