«Моралі ніхто не читав. Мовчки взяли гроші та відправили у кабінет на аборт»

Чи варто Україні, за прикладом Польщі, ввести заборону на переривання вагітності?


Україна- лідер за кількістю абортів

Парламент Польщі проголосував проти пом’якшення обмежень на аборти. Польське законодавство у цій сфері одне з найсуворіших у Європі. У цьому плані з Польщею може потягатись хіба що католицька Ірландія. Закон про заборону аборту у Польщі прийняли ще  1993 року. Покарання можуть отримати ті, хто займатиметься пропагандою абортів. Якщо людина публічно висловиться про те, що дитина, яка не народилася, – ще не людина, а аборт – це не вбивство, їй загрожуватиме штраф у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Про те, яка ситуація з абортами в Україні та скільки це коштує, дізнавалась журналіст «ВЗ».

Минулого року у Верховній Раді був зареєстрований суперечливий законопроект, який забороняє аборти  за бажанням жінки. Згідно з ним, аборти  дозволяються лише за медичними показаннями або якщо зачаття сталося внаслідок зґвалтування. У всіх інших випадках - жінка має народжувати. Автор законопроекту - народний депутат від БПП Дмитро Голубов. Однак профільний комітет парламенту поки не готовий розглядати “делікатне питання”. Отже, законопроект Голубова ліг під сукно. До речі, це не перша ініціатива у Верховній Раді щодо заборони абортів. У 2013 році депутати з ВО “Свобода” пропонували на законодавчому рівні заборонити переривання вагітності та встановити кримінальну відповідальність лікарів за такі операції. Але тоді законопроект  не внесли до порядку денного.    

Україна залишається лідером серед країн за кількістю абортів. За статистикою МОЗ, щороку близько 200 тис. українок переривають вагітність. 60% абортів роблять за бажанням жінки, 40% - за медичними показниками.

Причини, що штовхають жінок до такого радикального заходу, різноманітні. Це може бути вік – або занадто юний, або вже похилий. Та найчастіше - фінансові проблеми, сімейні негаразди чи психологічна незрілість.

Наскільки легко в Україні зробити аборт? Запит у мережі Інтернет видає мені назви і телефони близько десяти приватних клінік, де, як запевняють, можна позбутися плоду лише за кілька годин. Дзвоню на номер, вказаний на сайті.  Коштує «операція» від 2 000 до 4 000 гривень залежно від терміну вагітності. В одній з клінік мене запевнили, що після операції вже за 2-3 дні зможу повернутися до нормального життя. Сказали, що зробити аборт можна лише до 12 тижня, далі – незаконно. Домовитися про так званий кримінальний аборт – на терміні після 13-го тижня вагітності і без наявності довідки про патологію плоду чи загрозу для здоров’я матері – не вдалося. На такий ризик лікарі зазвичай не йдуть –  бояться загубити кар’єру та втратити прибуткове місце. Але натякнули: якщо дуже треба – можуть пошукати інше місце.

На одному з форумів познайомилась з киянкою, 29-річною Людмилою, яка розповіла, що ледь не втратила дитину через власні страхи. «Це було у 2010 році. Нестабільна економічна ситуація в країні, ми з чоловіком жили на одну зарплату, рік як одружились. І тут сюрприз – на тесті дві смужки. Я б мала радіти… Але не тоді. Тоді я думала, як  встояти на ногах. Тому зважилась на аборт… Лікар сказав, що у мене  восьмий тиждень. Моралі ніхто не читав, мовчки взяли гроші та відправили у кабінет на аборт. Прийшла лікарка, розповіла про операцію, про те, які ліки пити після неї, і про можливі ускладнення.  Для неї це був ще один звичайний робочий день. Якщо і засуджувала нас, то тільки за «необережність», через яку ми виявилися в абортарії. Її хвилював побутовий бік питання, а не моральний. Я перейшла коридор, зайшла в операційну, лягла на стіл. Лікар готувала інструмент. Підійшла  медсестра, щоб зробити мені наркоз. І тут мене затрясло, я затремтіла всім тілом так, що це стало помітно. Медсестра запитала, що зі мною?  І тут я зрозуміла, що ніколи, нізащо, за жодних обставин, які б погані вони не були, не зможу вбити свою дитину — це понад мої сили! «Я не хочу», — ось і все, що я змогла сказати. Ще мить, мені зроблять наркоз, і я вже нічого не зможу змінити. Але я встигла, я її врятувала. Зараз моєму синочкові вже сім років, він старанний учень і чемний помічник», - розповіла Людмила. Через слухавку було чути, як тремтів її голос, часом здавалося, що вона ось-ось заплаче.

Звичайно, корені проблеми абортів можна знайти і в економічній ситуації, і в шкільній освіті, і у відсутності ефективної соціальної політики, і в небажанні батьків серйозно говорити з дітьми про секс. Не можна виключати і фактор особистої відповідальності чоловіка та жінки.  Однак повна заборона абортів звужує право жінок вільно і відповідально вирішувати питання щодо кількості дітей і проміжків часу між їх народженням. Якщо законопроект, як у Польщі, підтримають в Україні, то з’явиться багато нелегальних абортивних станцій, де робитимуть підпільні аборти. Заборону на аборти можна порівняти з сухим законом. Відсутність легалізації призводить до тіньового розвитку бізнесу. Чому саме бізнесу? Тому що нелегальні аборти почнуть робити, швидше за все, люди, які не мають достатньої професійної підготовки і моральних цінностей.

У Конституції записано, що людина має право розвиватися  відповідно до своїх особистісних схильностей, доти, поки це не порушує права інших людей. Тобто що робити зі своїм тілом, жінка вирішує сама.

Наталія Рингач, експерт Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України

Подивіться на досвід заборони абортів в інших країнах. Такі заходи призводять лише до неминучих жертв – як до загрози життю і здоров’ю жінок, які шукають можливості перервати небажану вагітність і знаходять її (або віддаючись у руки некваліфікованих людей, або калічачи себе самі), так і до зламаних професійних кар’єр медиків, які порушують заборону. Обірвати зародження життя – гріх, але не менший гріх – народження небажаної, непотрібної дитини. Чекати, що заборона абортів підвищить народжуваність, – омана. Хіба що у перші місяці... Жінки знайдуть можливості обійти заборону. Добре, якщо справа обмежиться «медичним туризмом», тобто поїдуть робити аборт в іншу країну. Але цей шлях не всім по кишені. У хід підуть варварські дози препаратів, в’язальні спиці, ванни з окропом і гірчицею і піднімання шаф... Я у минулому лікар швидкої допомоги. У мене на руках вмирала молода жінка після саморобного аборту – нічого вже не можна було вдіяти.

Довідка «ВЗ»

Багато жінок роблять аборт через неспроможність прогодувати себе і поставити на ноги дитину. Порівняємо соціальну допомогу породіллям від європейських держав.

Німеччина. Весь перший рік після пологів мати отримує 67% від  останньої заробітної плати. Якщо жінка безробітна - допомога становить 300 євро на місяць.

Іспанія. Породіллям виплачують першу допомогу у розмірі 1500 євро (42 тис. грн). До кризи сума була майже удвічі більшою, але в 2014 році  скорочено всі соціальні програми.

Швейцарія. Декретну відпустку дають на 4 місяці, які можна взяти до народження дитини або після. Ці 4 місяці виплачується середня зарплата жінки (5000 франків - 135 тис. грн), яку та отримувала протягом останніх півтора року. Є ще державна підтримка у вигляді допомоги у розмірі 200 франків (5,4 тис. грн.) щомісяця.

Фінляндія. 10 місяців виплачується 70% від заробітної плати матері. До трьох років також можна брати відпустку з виплатою 500 євро на місяць. Під час виписки з пологового будинку сім’я отримує все необхідне для першого місяця життя малюка (памперси, медикаменти, одяг) безкоштовно.

В Україні за народження дитини виплачують близько 41,3 тис. грн.: 10,3 тис. грн. одразу, решту - протягом трьох років (лише 861 грн. щомісяця).