«Золото» як новий виток історії

Українські лучниці уперше стали чемпіонками світу.

У Копенгагені, біля стін данського парламенту, де проходили фінали чемпіонату світу зі стрільби з лука, дівчата у синьо-жовтих олімпійках здобули першу для України перемогу світових першостей. У командних дуелях з блочного лука львів’янка Марія Школьна, киянка Вікторія Дьякова та представниця харківської школи стрільби з лука Олена Борисенко у фіналі обійшли команду Нідерландів. Ще ніколи у компаунді на дорослих чемпіонатах українці не підходили навіть упритул п’єдесталу пошани. До того ж, “золота” планетарних першостей у нас не було навіть у класичному луці, де українські традиції сягають 1931 року, коли у Львові пройшов перший чемпіонат світу. Останнім з вітчизняних робінгудів, кому вдавалося побувати на призовому подіумі, був Віктор Рубан. Свою “бронзу” харків’янин здобув у 2009 році у південнокорейському Ульсані.

Заскочивши до останнього вагона олімпійського раунду, українки отримали найтитулованіших суперниць, чинних чемпіонок світу і лідерок кваліфікації, колумбійок. “Це богині стрільби”, - сказала в інтерв’ю офіційному сайту чемпіонату Олена Борисенко. Але, як виявилося, сучасна молодь (середній вік української команди становить лише 19 років) не надто шанує богів усіх рангів і мастей. У третьому енді наші дівчата видали фантастичні 58 очок проти колумбійських 52, а в подальшому так і не дозволили маститим опоненткам наблизитися до себе — 216:210. У чвертьфіналі Марія, Вікторія та Олена вирвали перемогу у господинь чемпіонату (220:219), у півфіналі святкували вікторію над збірною Венесуе­ли (224:222), а у зустрічі, де на кону стояло “золото”, в останній момент обійшли голландок (226:223).

У першому енді фінальної зустрічі українки, поціливши у “вісім”, дали суперницям гандикап у три очки (55:58). А наздогнати зуміли лише у заключному, вибивши у першій серії пострілів дві “десятки” і “дев’ять”. Голландки ж стабільно поцілювали у зовнішній край жовтого кола. Усе ще було в їхніх руках: якщо на українські 9-9-10 опонентки відповіли хоча б двома “десятками” і “дев’яткою”, “золото” довелося би добувати у перестрілці. Але уже перший постріл у “вісім” досвідченої Інге Ван Каспел, яка у 2013-му стала віце-чемпіонкою світу у командному турнірі, убив усі голландські амбіції і сподівання. Її подруги по зброї були безсилими щось змінити — 226:223 на користь України.

У класичному луці головний наставник збірної Віктор Сидорук не ставив своїм підопічним якихось особливих завдань, які ті не в змозі були б виконати. Ставку традиційно робили на командний турнір, місце у першій вісімці якого гарантувало би повний комплект олімпійських ліцензій. Чотири роки тому, з Турина, обидві українські збірні привезли максимальну кількість перепусток на Олімпіаду — по три у жіночому і чоловічому видах програми. Та у Копенгагені, де, окрім суперників, спортсменам протистояли сильний вітер і дощ з градом, виконати завдання-мінімум не вдалося ні хлопцям, ні дівчатам.

Для Маркіяна Івашка, Віктора Рубана та Георгія Іваницького каменем спотикання стала сильна команда Тайваню (1:5). Розписавши нічию у першому сеті (54:54), українці не втримали лідерство у другому (58:59). Питання боротися далі чи зачохлити зброю особливо гостро стояло перед заключним пострілом (у третьому сеті суперники обмінялися серією “дев’яток”). На жаль, українська стріла зупинилася у “вісімці”. Суперники відповіли якісною “десяткою”.

В особистих змаганнях у ліцензійну квоту, 16 найкращих, вдалося пробитися Віктору Рубану. Олімпійський чемпіон Пекіна-2008 упевнено переміг голландця Яна Ван Тонгерена (7:3), у перестрілці ціною кількох міліметрів взяв гору над тайванцем Кво Чен-Веєм, а також змусив зачохлити зброю іспанця Хуана Родрігеса (7:3). Поступитися Віктору довелося перед японцем Такахарою Фурукавою (4:6), який став бронзовим призером цього чемпіонату. Маркіян Івашко у другому колі склав зброю перед ірландцем Дарреном Веллейсом (5:6, у перестрілці 9:10), а наймолодший у лаві чоловічої команди, Георгій Іваницький, віддав першість румуну Андрею Данилі (2:6).

Уже у першому колі жіночого командного турніру Лідії Січеніковій, Вероніці Марченко та Катерині Яворській “дісталися” росіянки. Розпочали наші дівчата доволі жваво — 52:50, 55:55. 51:52 у третьому сеті виглядали невеличкою неприємністю, яку легко можна ліквідувати. Але “шістка” на початку четвертого сету, і серія із прикрих “вісімок” (48:55) обернулася поразкою (3:5). Росіянки же згодом стали чемпіонками світу. 

В індивідуа­льному турнірі до чвертьфіналу дійшла Вероніка Марченко. Львів’янка легко обіграла Нур Афісу Абдул Халіл з Малайзії (6:0) та фінку Тару Куоппу (6:2). Потім у перестрілці вигризла перемогу над Юань Шу Чі з Тайваню (6:5, 10:8 у перестрілці) та спростувала авторитет кореянки Кан Че Юн (6:4). Та натиск ще однієї представниці нездоланної південнокорейської школи, Чой Мі Сунь, витримати не змогла (2:6).

На цьому передолімпійська боротьба не завершується. Шанс вибороти одну з чотирьох вакантних командних ліцензій українці матимуть наступного року — на Кубку світу.