Війна для «Кварталу» — ще один привід поржати
Зашкварний «Квартал» укотре зворохобив патріотичну громадськість. Цього разу багатьох українців обурила сценка-пародія на колишнього начальника Рівненського ТЦК, якого, нагадаємо, знімали у його робочому кабінеті прихованою камерою. Очевидно, знімали українські спецслужби в рамках боротьби з корупцією у ТЦК. Але єдиний компромат, який зафіксувала прихована камера, — поцілунки з підлеглими жінками…
Це відео в явно незаконний спосіб випливло у соцмережах. Причому, що характерно, — першим його виклав одіозний українофоб Шарій. Згодом пікантне відео підхопили й поширили усі, кому не ліньки. До речі, не бачила жодного повідомлення про те, чи було розслідування щодо факту витоку оперативного відео? Чи когось за це покарали? Натомість начальника Рівненського ТЦК, який прийшов на цю посаду з фронту, звільнили, і він, до речі, зараз знову воює. Можу тільки уявити, як йому було тоді, коли вся країна смакувала пікантні кадри, і які відчуття він переживає тепер, уже на фронті, коли з нього регочуть у затишному тилу…
Отже, «кварталівці» надихнулися скандальним відео і зробили, на їхню думку, ржачний номер. Я його подивилася. Не весь, тобто не до кінця. Вистачило хвилини, щоб зрозуміти, яка це гидота, який це, м’яко кажучи, несмак. Дивитись далі — це робити насилля над собою. Не маю таких схильностей.
Водночас у соцмережах прочитала багато вкрай обурливих постів. Люди побачили у цій сценці спробу дискредитації українських військових. Нагадаю, попередній скандал, в який вляпався «Квартал», стосувався сценки про висміювання переселенки з окупованого Скадовська («сіськадовська»), яка приїхала на захід України і не може двох слів сказати українською. Така собі недолуга, ледь не напівдебільна… Тоді обурився навіть мер Скадовська, а чимало українців розцінили цю сценку як чергове цинічне намагання «кварталівців» познущатися з українців, які, до того ж, опинилися у страшній біді…
І що з того? «Квартал» вибачився чи зробив висновки? Та ні. Єдина реакція на жарти про «сіськадовськ» — репліка актриси, що, мовляв, за хейтом стоїть… росія. Просто класика жанру — з хворої голови на здорову! Втім, народ погомонів та й забув. Уже за кілька днів після того скандалу актриса мала у Львові черговий аншлаг…
А чого, власне, «Кварталу» перейматися реакцією патріотичної частини суспільства? Це ж не їхні глядачі. Вони і так на концерт «Кварталу» не підуть, і свої кровні гроші за цей трешовий гумор не заплатять. Ну, пообурюються день-два у соцмережах, випустять пару. І все. На наступному концерті «Кварталу» вдячний глядач жадібно споживатиме чергове українофобне лайно. Тому що і автори, і актори, і бенефіціари «Кварталу» живуть у своїй бульбашці, у цілком затишній реальності. У країні понад два роки жахлива війна, тисячі смертей. Вони, звичайно, про це чули. Ба більше! Війна — чудовий харч для сценаристів, ще один привід поржати. Бо ж так важко щоразу вигадувати нові сюжети для гуморесок. Особливо в умовах, коли про владу жартувати зась. Це вам не часи президента Порошенка. Ось тоді можна було відриватися на повну…
Утім, «кварталівці» себе й свого глядача не зраджують — продовжують видавати на-гора саме той гумор, який подобається публіці. Продовжують робити те, що й робили до війни, — морально розбещувати українців, цементуючи (чи хоча би зберігаючи) у такий спосіб «зелений» електорат а-ля «какаяразніца». Цілеспрямовано і послідовно продовжують працювати на цей електорат.
І нічого найближчим часом не зміниться. На жаль. Бо все треба робити вчасно. Зокрема, у зародку присікати будь-яку зневагу до держави. А розвилку, де українці мали дати «Кварталу» по зубах, ми минули. Саме тоді, коли лідер «Вечірнього кварталу» під схвальний сміх українців розповідав зі сцени про «Україну — порноактрису, що готова приймати з усіх сторін», ми дали їм індульгенцію. Адже тоді ніхто не вибачився. Та й не збирався, бо не розумів, за що вибачатися. Це ж так смішно, так прикольно. Та й люди в залі заливалися від сміху… І суспільство це проковтнуло, змирилося. Після цього «кварталівці» відчули повну вседозволеність. Бо зрозуміли, що «нікому нічого не винні», в тому числі й власній державі, яку розцінювали виключно як територію для заробляння грошей.
Усе має свої причинно-наслідкові зв’язки. Якщо після принизливих, знущальних, образливих жартів про Україну і українців 73 відсотки голосують за те, щоб виконавець цього спічу став президентом, то чого ми сьогодні дивуємося тому, що соратники Зеленського продовжують жартувати у своєму стилі? Як кажуть, нема чого на дзеркало нарікати…
