За палац у Кончі-Заспі і літню кухню у селі – однаковий податок?

Податок з нерухомості доведеться сплачувати навіть за господарські прибудови – якщо вони потрапили в Єдиний реєстр нерухомого майна


Цього року українцям чи не вперше доведеться сплачувати податок на нерухомість. Однак хто платитиме цей податок та за якими ставками, зрозуміти годі. Торік діяла норма закону, за якою оподатковуються квартири площею понад 120 квадратних метрів та будинки понад 250 квадратних метрів. В останні дні грудня прийняли зміни, за якими оподатковуються квартири понад 60 метрів та будинки понад 120 квадратних метрів — і цей закон уже набув чинності. Ставки податку встановлюватимуть місцеві органи влади, але не більше, ніж 2% від мінімальної заробітної плати за один квадратний метр (за рік). Утім, у більшості населених пунктів місцева влада ще не визначилась, яку ставку податку стягувати і чи стягувати взагалі.

«Фізичні особи сплачують податок раз на рік після закінчення звітного періоду. Тобто цього року платитимуть податок за минулий рік. Відповідно, за ставками, які діяли минулого року, — каже заступник начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області Василь Лемішовський. — Для квартири площею до 240 квадратних мет­рів та будинку площею до 500 квадратних мет­рів ставка податку становить 1% від мінімальної заробітної плати. Це 12,18 гривні за метр. За квартири понад 240 квадратних метрів та будинки понад 500 квадратних метрів ставка податку становить 2,7% від мінімальної зарплати. До 1 липня 2015 року фіскальна служба розсилатиме повідомлення-рішення про сплату податку за 2014 рік. Платник зобов’язаний сплатити його впродовж 60 днів з моменту отримання. Податок за 2015 рік (за новим законом та новими ставками) фізичні особи сплачуватимуть уже 2016 року. Щодо юридичних осіб, то вони сплачують податок на нерухомість щоквартально. До 20 лютого вони зобов’язані подати у Фіскальну службу розрахунки. Сплатити податок за перший квартал 2015 року вони повинні до 30 квітня».

Податок на нерухомість повністю йде до місцевого бюд­жету. Однак сподіватись, що цього року міста та села матимуть достатньо власних коштів за рахунок цього податку, годі. Навіть якщо йдеться про “царські села” довкола великих міст, як-от Рудно чи Сокільники під Львовом, де будують собі маєтки львівські багатії. Проблема в тому, що більшості з цих будинків... немає у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майне. До того ж нерідко за документами цілі такі елітні вулиці — лише дачні ділянки. А нема у документах, отже, про жоден податок на нерухомість не може бути й мови. 2013 року, коли податок з нерухомості вперше набув чинності, він так і не запрацював з однієї простої причини — електронний реєстр нерухомості був не готовий.

“За минулий рік у Львівській області зібрали лише 1,727 мільйона гривень податку з доходів фізичних осіб, — веде далі пан Лемішовський. — Цього року розраховуємо отримати приблизно 4 мільйони з усієї області. Це дуже мало. Проблема в тому, що у Єдиний державний реєстр внесено лише 3,6% від усієї нерухомості. Це величезний резерв для місцевих органів влади. Саме вони повинні подбати про те, щоб уся інформація з БТІ, жеків була внесена в Єдиний реєстр, — адже лише тоді ми зможемо нараховувати податок на цю нерухомість. Є ще величезна кількість нерухомості, яка взагалі ніде не зареєстрована — її ніби нема. Кожна сільська, міська рада повинна бути зацікавлена, аби в реєстр внесли всю нерухомість, яка є на їхній території, адже від цього залежать надходження до місцевого бюджету. Це кошти, які вони можуть витратити на місці на освіту, охорону здоров’я, благоустрій тощо. Цього року місцеві органи влади самостійно визначають ставки податку на нерухомість, який дія­тиме на їхній території. Село чи місто може встановити і нульову ставку — тоді податок не платитиме ніхто, але в такому разі вони самі себе позбавляють частини надходжень до бюджету. Міська чи сільська рада може також встановити в центрі вищу ставку податку, на околицях — нижчу. Так, наприклад, планують зробити у Львові”.

Хлів — також нерухомість?

Враховуючи проблеми з реєстром, а також те, що за 2014 рік базою оподаткування є житлова, а не загальна площа нерухомості, то виходить, що цього року практично ніхто з фізичних осіб податок на нерухомість не платитиме. Однак податок з нерухомості за 2015-ий (який платитимемо уже наступного року) стосуватиметься уже не житлової, а загальної площі нерухомості. Встановлена законом пільга (площа, яка не оподатковується) для квартир — 60 квадратних метрів, для будинків — 120, а змішаних об’єктів нерухомості — 180 метрів, однак місцеві органи влади можуть її збільшити.

Тобто якщо сільський голова має хату на 200 “квадратів”, не виключено, що в селі пільгу для будинків встановлять саме у 200 квадратних метрів, а не 120... Але сільська влада цілком може залишити максимальну ставку — має повне право. При цьому податок платитимемо лише за площу, яка перевищує так звану пільгу. Скажімо, площа вашої квартири — 70 квадратних метрів. Отже, ви платитимете податок раз на рік за 10 метрів (70-60=10). При максимальній ставці (її обіцяють встановити у Києві) 24,36 гривні за метр виходить 243,6 гривні на рік.

Пільга надається кожному платнику, незалежно від кількості об’єктів нерухомості. Наприклад, ви маєте дві квартири. Площа однієї — 40 квад­ратних метрів, іншої — 50. Отже, оподатковувану площу рахуємо так 40+50=90; 90-60=30. Тобто податок буде за 30 квадратних мет­рів. Якщо мешкаєте в квартирі чи будинку, але не є одно­осібним власником, тоді податок сплачуєте лише за площу, яка вам належить. Недолік закону у тому, що податок залежить виключно від площі, а не від вартості чи стану нерухомості. Погодьтесь, трикімнатна квартира на Хрещатику, у якій мешкає одна-дві особи, і двокімнатна “хрущовка” у райцент­рі, де мешкає багатодітна сім’я, — дуже різні речі.

Податок на нерухомість неабияк перелякав сільських жителів. Адже навіть якщо будинок до 120 метрів не дотягує, то разом з господарськими прибудовами, літньою кухнею може й перевищити пільгу. Виявляється, господарські будівлі також підпадають під оподаткування за новим законом. Але знову ж таки, податок платитимуть лише ті, хто оформив усі документи на добудови-прибудови, і дані потрапили в елект­ронний реєстр.

За що податок платити не треба

Попри те, що новий закон суттєво розширив базу оподаткування податком на нерухомість, не з усього нерухомого майна доведеться платити податок. Не є об’єктами оподаткування:

об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної та місцевої влади, а також неприбуткових організацій, що повністю фінансуються з бюджету;

об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення;

будівлі дитячих будинків сімейного типу;

гуртожитки;

житлова нерухомість, яка не придатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом;

об’єкти житлової нерухомості, що належать дітям-сиротам, але не більше одного такого об’єкта на дитину;

МАФи;

будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.