Або чистий одяг, або чисте довкілля

Упродовж семи років Україна повністю відмовиться від фосфатів, які додають до мийних засобів, аби пом’якшити воду

“Не містить фосфатів” — такі написи на пачках деяких пральних порошків чи рідини для миття посуду трапляються уже давно. От тепер і уряд схвалив відмову від фосфатів — упродовж семи років в Україні повністю заборонять виробляти, імпортувати та продавати мийні засоби, які містять ці речовини. Чим же такі шкідливі ці фосфати? І, можливо, від них варто відмовитись уже сьогодні, не чекаючи вказівки згори? Адже у США, Німеччині, Канаді, Італії, Австрії, Голландії, Норвегії уже давно заборонили використання цієї хімії.

Пральні порошки, засоби для виведення плям, рідина для миття посуду містять поверхнево активні речовини, які забирають бруд з речей. У жорсткій воді вони мало активні. Тож, аби порошок добре відпирав, воду треба пом’якшити. Власне для цього і використовують фосфати — сполуки металів з фосфорною кислотою. Вони допомагають “хімії” глибоко проникати у волокна тканин і... там і залишатись. Аби повністю виполоскати фосфати з тканини, потрібно 10 циклів полоскання у гарячій воді. У пральках закладено переважно три цикли полоскання. Через це одяг після прання може подразнювати шкіру.

Ще гірша ситуація з посудом — адже залишки плину залишаються навіть після ретельного полоскання, і ми їх потім з’їдаємо... Ці речовини мають здатність накопичуватись в нашому організмі, через це маємо алергічні реакції та дерматологічні захворювання.

Найбільше фосфати шкодять довкіллю. Як не дивно, але саме комунальники лобіюють повну заборону використання фосфатів. Зокрема, у “Київводоканалі” б’ють на сполох — через фосфати гинуть бактерії, які використовують для біологічної очистки води. “Фосфати погано розчиняються у воді. Усі водоочисні споруди, які є в Україні, — радянського зразка. Їх усі можна списати, бо вони не очищують воду від фосфатних частинок. Таким чином фосфати потрапляють у водойми, ґрунти”, — каже представник Національного екологічного центру Галина Проців.

Потрапляючи у водойми, фосфати стають прекрасним добривом для синьо-зелених водоростей (ціанобактерій). Екологи підрахували, що один грам триполіфосфату натрію стимулює 5-10 кілограмів синьо-зелених водоростей. Через це водойми починають “цвісти”, в результаті вода стає непридатною для пиття (частина цих водоростей може виділяти токсини), а мальки риби та корисні мікроорганізми гинуть. Місцями цвіте навіть Дніпро, не кажучи вже про дрібніші водой­ми. При цьому саме з Дніпра беруть воду для пиття чимало великих міст.

Що робити?

Аби не шкодити собі та довкіллю, краще вибирати мийні засоби, що не містять фосфатів. “Екологічних” пральних порошків достатньо, але вони суттєво дорожчі.

Якщо ж змушені мити-прати традиційною хімією, використовуйте рукавички (фосфати можуть проникати глибоко у шкіру), потім ретельно прополіскуйте посуд чи одяг.

Замість традиційного “плину” для посуду можна використовувати звичайну гірчицю (щоб відмити жир) та нашатир (щоб бокали блищали).