Розлучення і дівоче прізвище

58% заміжніх українок замислюються про розірвання шлюбу, і лише 42% чоловіків готові повернути собі статус холостяка

Шлюб, який проіснував три місяці? Такі випадки сьогодні — не рідкість. За кількістю розлучень Україна залишається одним із лідерів у Європі. Випереджають нас лише білоруси...

«У СТАЛІНСЬКІ ЧАСИ розлучитися було доволі проблематично (розлучитися можна було лише через суд. Парі, яка вирішила розірвати стосунки, необхідно було подати оголошення у газету. — Авт.), — розповідає науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Слюсар. — Коли наприкінці 1960-х систему розлучень спростили, кількість охочих розірвати стосунки відразу зросла. До кінця 1980-х відсоток розлучених залишався незмінним, однак з настанням кризи на початку 1990-х почав різко збільшуватися. Після 2000 року хвиля розлучень пішла на спад, а з 2010-2011 років — знову потяглася вгору”.

58% заміжніх українок час від часу замислюються про розлучення. Думки про розрив стосунків періодично виникають у 42% представників сильної статі. 56% українських сімей сваряться мало не щодня. 53% — ніколи не вибачаються (навіть якщо знають, що неправі). Це — дані соціологів.

Однією з головних причин розлучень є психологічна й практична непідготовленість подружжя до сімейного життя (у 42% випадків). Пияцтво чоловіка чи дружини — на цю причину, яка зруйнувала їхній шлюб, вказали 31% опитаних жінок і 23% чоловіків. 15% розлучених жінок і 12% чоловіків зізнались: розірвали стосунки, дізнавшись про зраду коханої половинки.

Розлучені чоловіки скаржаться: не були по-справжньому близькими зі своїми дружинами (37%), були позбавлені повсякденної ніжності (29%) і турботи (9%), не могли позбутися відчуття, що їм накинули «мотузку на шию» (14%).

У період закоханості люди намагаються показати партнеру, що вони — кращі, ніж є насправді. У побуті розслабляються, — переконана голова Асоціації усвідомленого батьківства, директор Центру розвитку “Сімейне коло” Лариса Чепрасова. — Працювала зі сімейною парою, яка 20 років сварилася через те, що чоловік... не до кінця витискав зубну пасту з тюбика. Така дрібниця виводила його дружину зі себе. Якби навчилася закривати на це очі, а чоловік, щоб догодити своїй коханій, витискав пасту як належиться, мабуть, ніколи би не сварилися... Треба розуміти, що обоє з подружжя колись були членами двох різних родин, зі своїми цінностями, традиціями, уставами. Якщо партнери готові підлаштовуватися одне під одного, така сім’я проіснує довго”.

“За офіційною статистикою, українці почали менше розлучатися. У 2011 році (останньому звітному періоді) побралися 355 тис. пар, а розлучилося — лише 41 тис. За даними Євростату, загальний коефіцієнт розлучень в Україні у 2008 році становив 5,34 (на 1 тис. населення). У 2010 — 2,76, у 2011-му — 1,4. Однак ці цифри не відображають реальної ситуації, — каже керівник відділу сімейної політики Державного інституту сімейної і молодіжної політики Антоніна Тарановська. — З 2010 року статисти перестали брати до уваги розлучення через суд (коли пара виховує неповнолітніх дітей або чоловік чи дружина не дають згоди на розірвання шлюбу. — Авт.). Також чимало пар узагалі не реєструють своїх стосунків — за офіційною статистикою, кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом”.

“У конфліктній ситуації подружжя не може дійти згоди. Масова культура нав’язує думку, що шлюб — це безкінечне свято. Однак шлюб вимагає важкої щоденної праці, — каже Антоніна Тарановська. — Своєрідним маркером стосунків є те, чи хочуть партнери жити “на чернетку”. За статистикою, практично у 100% випадків шлюби “на віру” (якщо вони не мають логічного продовження) розпадаються вже у перші три роки. Чоловіки стали надто інфантильними. Жінки — маскулінізувалися. Кожен з партнерів живе в очікуванні розриву і після найменшої сварки готовий піти зі сім’ї. Дитина не є перешкодою, адже можна зробити аборт... Колись родини в Україні підтримували три інституції — громада, церква та держава. Сьогодні органи державної влади перебрали на себе всі не притаманні їм функції. Складається парадоксальна ситуація: чим більше сімей отримує субсидії від держави, чим більше соціальних працівників “опікується” ними, тим більше розлучень”.

Ще одна причина, чому пари розривають стосунки, — відсутність власного житла. “Два-три покоління змушені ділити одну кухню і ванну. Люди, народжені у 1960-х роках, і їхні діти, народжені у 1980-90-х, мають кардинально різні світогляди. Що вже казати про “дітей війни”. У таких “комунах” конфліктів не уникнути. Крім того, чимало молодих пар залишаються фінансово залежними від батьків, — каже експерт. — У Росії, наприклад, рівень розлучень знизився, коли молоді сімейні пари отримали змогу придбати житло у розстрочку під мінімальні відсотки”.

За статистикою, від 53% до 62% розлучень припадає на молоді сім’ї, які прожили у шлюбі від трьох місяців до півтора року...