У Китаї підвищують пенсійний вік

Влада комуністичного Китаю оголосила про підвищення пенсійного віку (поки що найнижчого у світі). Для різних категорій жінок він зросте з 50 до 55 або з 55 до 58 років (відповідно для тих, що займаються фізичною або розумовою працею). А для китайських чоловіків пенсійний вік зросте з 60 до 63 років.

Відповідний закон набуде чинності у КНР із 1 січня 2025 року. Як повідомила китайська влада, зміни будуть «поступовими»: Пекін планує підвищувати пенсійний вік кожні кіль­ка місяців протягом наступних 15 років.

У комуністичному Китаї пенсійний вік ви­рішили підвищити вперше з 50-х років ми­нулого століття, нагадує британський мов­ник ВВС. Чому саме зараз? Головна причина — потенційне збільшення кількості пенсіоне­рів. Як наслідок, не буде кому працювати… «Протягом наступного десятиліття приблиз­но 300 мільйонів осіб віком від 50 до 60 ро­ків покинуть китайський ринок праці», — ін­формує ВВС.

А замінити потенційних пенсіонерів не буде ким: через низьку народжуваність ки­тайське суспільство швидко старіє. Як підра­хували експерти Всесвітньої організації охо­рони здоров’я, до 2040 року майже третина населення КНР, а це близько 402 мільйонів осіб, буде старшою від 60 років. Для порів­няння, 2019-го таких китайців було 254 міль­йони.

У чому ж причина того, що Китай, насе­лення якого вже давно перевищило мільярд осіб, зіткнувся з проблемою низької наро­джуваності (і, як наслідок, із браком трудо­вих ресурсів)?

По-перше, свій негативний вплив мала державна політика «одна родина — одна ди­тина», яку комуністична влада Китаю про­водила у 1977−2015 роках — із метою стри­мання народжуваності. Тоді лідерам КНР здавалося, що людей у Піднебесній заба­гато. Мовляв, на всіх не напасешся… Якщо батьки, що вже мали одну дитину, раптом на­важувалися завести другу, то з них стягували спеціальний податок. Поза тим, родини, які мали більш ніж одну дитину, стикалися з до­датковими проблемами в різних державних установах… Негативними наслідками полі­тики «одна родина — одна дитина» були та­кож зростання кількості абортів і великий гендерний дисбаланс у китайському сус­пільстві. Коли ще бездітні батьки (особли­во в сільській місцевості, де доходи зазви­чай нижчі) дізнавалися, що має народитися дівчинка, то часто приймали рішення позбу­тися плоду. Мовляв, виховувати дівчинку до­рожче, на господарстві потрібен чоловік, тож почекаймо на сина…

Інша причина зниження рівня народжува­ності в КНР — помітне зростання середньо­го рівня життя китайського суспільства (на­самперед у великих мегаполісах), що стало наслідком швидкого економічного розви­тку Китаю за останні десятиліття. Як бачимо на прикладі країн Європи, підвищення рів­ня життя людей завжди призводить до зни­ження рівня народжуваності. І Китай не виня­ток… Люди, що заробляють більше грошей, мають кращий доступ до засобів контрацеп­ції і зазвичай заводять дітей пізніше, та й за­галом планують народжувати менше дітей.

Нарешті китайці стали жити довше. Ста­більності пенсійної системи це аж ніяк не сприяє… «Очікувана тривалість життя зрос­ла у КНР до 78,2 року», — повідомив офіцій­ний Пекін, обґрунтовуючи необхідність під­няття пенсійного віку. Для порівняння: 1960 року середня тривалість життя у Китаї стано­вила лише… 44 роки.