За болів у серці час іде на хвилини

— Насамперед розкажіть про специфіку роботи лікаря-кардіолога.

— Кардіологія виокремлена в окрему спеціальність, оскільки йдеться про гострі хворобливі стани: інфаркт міокарда, гіперто­нічну, ішемічну хвороби, які посі­дають перше місце серед причин смертності населення. Хворі ці доволі складні, і можливість вря­тувати людське життя іноді вирі­шують хвилини. Лікар-кардіолог відрізняється від інших тим, що у нього немає часу на довгі роз­думи. Він повинен абсолютно точно знати, що робити, миттєво вибирати потрібний спосіб дій та рятувати людське життя.

— Якось почула думку, що кардіологічні проблеми закла­даються в дитинстві. Йдеться про спадковий фактор, чи не тільки?

— Хвороби серця і судин — це невтішний наслідок цивілізації. Недостатня фізична активність, шкідливі звички, неправильне харчування, стреси. Окремі фак­тори закладаються в дитинстві. Візьмімо хоча б смакові звички, а від них залежить дуже бага­то: у профілактиці артеріальної гіпертензії, наприклад, велику увагу приділяють зниженню спо­живання солі. Якщо ж на початко­вих стадіях гіпертонічної хвороби знизити споживання солі, яка притягує до себе воду, то арте­ріальний тиск знизиться на 5−10 одиниць, і контролювати його буде легше.

— Лікарі наголошують на тому, що люди занадто піз­но звертаються по допомогу, терплять біль, втрачаючи до­рогоцінний час. Часто резуль­татом такого зволікання є жит­тя людини…

— Люди повинні знати: за бо­лів у серці час іде на хвилини. У випадку інфаркту — біль різкий, інтенсивний. Якщо за інфаркту міокарда від початку больового синдрому до медичного втру­чання минуло 3 години, можна сказати, що пацієнт врятований; шість годин — летальність сягне приблизно 10%; 12 годин — до 30%.

— З чим це пов’язано?

— Повторюся, — з цивіліза­ційними благами. Машин на до­рогах все більше, люди менше ходять пішки, менше рухаються. Ще років з 10−15 тому інфаркти та інсульти були долею людей похилого віку. Тепер ці недуги не­безпечно «помолодшали». Уже не рідкість інфаркти чи інсульти у 30−40-річних, артеріальна гі­пертензія у 30−35-річних осіб. Підвищений рівень глюкози крові — ризик преддіабету та цукрово­го діабету, а до 50% дорослого населення не знають про те, що у них є порушення вуглеводного обміну, атеросклеротичні зміни в судинах.

— Які чинники впливають на ймовірність розвитку атеро­склерозу в організмі людини?

— Причиною розвитку атеро­склерозу є холестерин — із нього в судинах формуються бляшки, які звужують просвіт судини, а згодом можуть його перекрити. Ось чому кожна людина повинна зробити аналіз крові (ліпідогра­му), що показує рівень загально­го холестерину та так званого по­ганого холестерину (холестерину ліпопротеїдів низької щільності). Загалом, холестерин — необхід­ний для людини хімічний ком­понент. За його участі організм продукує нові клітини, виробляє гормони, засвоює вітаміни. Але холестерин залишається «до­брим», поки його рівень у крові перебуває у безпечних межах. Для зниження рівня холестери­ну існує група медикаментів, так званих статинів, які призначають як у разі ризику захворювань сер­ця, так і у випадках атеросклеро­зу, уже діагностованих серцевих недуг, у післяінфарктних станах та після оперативних втручань на серці. Це поширена в усьому світі група медикаментів, яку ще нази­вають аспірином ХХІ ст. Потрібно зважати на те, що в разі призна­чення статини потрібно вживати упродовж цілого життя — курсу тривалістю кілька місяців буде недостатньо. Якщо вже констато­вано зміни в кровоносних суди­нах, то вони прогресуватимуть, щойно ви припините призначене лікування. Почавши терапію ста­тинами, після першого місяця необхідно провести контроль і, за потреби, скоригувати дозу пре­парату. Тому дуже важливо, щоб хворий консультувався з лікарем.

— Які захворювання серця найбільш поширені та небез­печні?

— Найпоширенішими захво­рюваннями є вроджені та набуті вади серця, ішемічна хвороба, миготлива аритмія, тахікардія, атеросклероз, артеріальна гіпер­тензія. Всі вони небезпечні для життя людини. Кожна перебігає та лікується індивідуально, за­лежно від особливостей і стану організму пацієнта. Часто го­стрий інфаркт трапляється на тлі удаваного благополуччя, і якщо допомогу не надати якнайшвид­ше, значна частина пацієнтів з таким діагнозом помирає упро­довж 24 годин після початку на­паду. До групи найвищого ризику раптової смерті належать молоді пацієнти, в основному чоловіки, серце яких не готове до гострого коронарного синдрому внаслідок тромботичної оклюзії коронарної артерії, порівняно з пацієнтами старшого віку, що мають багато­річний «стаж» серцево-судинної патології.

— Чи завжди біль у грудях свідчить про проблеми зі сер­цем?

— Біль у грудній клітці може бути симптомом багатьох хво­роб. У випадку інфаркту найчас­тіше у людини виникає раптовий сильний пекучий біль у центрі грудини. Можлива іррадіація в лопатку, плечі, руку, горло, ще­лепу.

Крім цього, можуть спосте­рігатися нудота, підвищене по­товиділення, порушення ритму пульсу, відчуття слабкості, триво­ги, також нерідко паморочиться голова. Є інфаркти, які перебіга­ють без болю або супроводжу­ються нетиповим болем (у живо­ті, нозі, шиї, руці). Для ішемічної хвороби характерні тривалі важ­кість, відчуття стиснення у гру­дях. Характерною ознакою сер­цевого болю за ішемії є зв’язок з фізичним навантаженням — під час активного руху больові від­чуття посилюються, а у стані спо­кою — зменшуються. Особливо уважно до симптомів слід ста­витися діабетикам, оскільки за цукрового діабету дещо знижена больова чутливість. Вони можуть перенести інфаркт на ногах, не завжди відчувають стенокардію. Тож якщо вас турбують вище­названі симптоми, невідкладно зверніться до лікаря, адже за­хворювання серця і судин — най­поширеніша причина смертності людей у світі.

— Які методи діагностики, окрім традиційної ЕКГ, засто­совують кардіологи у випадках захворювань серця?

— Традиційно це ЕКГ, за допо­могою якої записують активність серця, оцінюють ритм, частоту серцевих скорочень і стан відді­лів серця (гіпертрофія лівих або правих відділів). За допомогою УЗД, або ЕхоКГ (ехокардіогра­фія), можна побачити всі розміри, аномалії серця, роботу клапанів, розпізнавати рубці після перене­сеного інфаркту міокарда, визна­чати скоротність міокарда. Крім цього, пацієнтам часто призна­чають добове моніторування за Холтером — реєстрацію ЕКГ про­тягом доби. При цьому ЕКГ запи­сується в процесі повсякденних навантажень, під час сну, дозво­ляє оцінити епізоди аритмії, а також ішемію міокарда. За арит­мії найсучаснішим, точним та інформативним методом є ЕФД (електрофізіологічне досліджен­ня). Ще один інформативний метод функціонального дослі­дження серця — велоергометрія, або стрес-електрокардіографія, — із застосуванням дозованого фізичного навантаження. Прово­дять її з метою виявлення прихо­ваної ішемії міокарда, порушень серцевого ритму, а також для визначення толерантності — ви­тривалості — до фізичного наван­таження, оцінки працездатності людини, ступеня тренованості. Така діагностика допомагає ви­явити так звану безбольову іше­мію міокарда, коли серце не турбує, проте кардіограма по­казує певні зміни. Таким чином вдається відстежити різноманітні серцеві захворювання і оцінити адекватність застосовуваного методу для їх лікування.

«Золотим стандартом» діа­гностики коронарних артерій є коронарна ангіографія, або коро­нарографія. Це інвазивний метод діагностики коронарних артерій, який виконують під місцевим зне­чуленням. Процедуру проводять у рентген-операційній. Через маленький прокол у променевій артерії на руці або у пахвинній ді­лянці ноги лікар вводить катетер крізь судинне дерево в артерії серця. Коронароангіографія до­зволяє побачити стан коронар­них артерій та виявити звужені чи перекриті судини. Жодних бо­льових відчуттів пацієнт не має. Після процедури накладають тугу пов’язку на місце введення кате­тера. Якщо обстеження виявить ураження артерій, що загрожу­ють здоров’ю пацієнта, лікар на­дасть інформацію про можливі варіанти лікування. Ускладнення під час проведення коронаро­графії є рідкісними і, за наявності показань, її користь значно вища, аніж ризики. За гострих серцевих станів, таких, як інфаркт, корона­рографія проводиться в екстре­ному порядку. У більшості інших випадків її проведення планують заздалегідь. Коронарографію ви­конують у будь-якому віці, у всіх випадках, коли в її призначенні є необхідність.

— Як правильно діяти люди­ні за болів у ділянці серця до приїзду «швидкої допомоги»?

— Головне — не панікувати. Не­гайно викликайте «швидку», а поки вона їде, хворому потрібно прилягти, поклавши під голову високу подушку, щоб тіло роз­слабилося, забезпечити вільне надходження повітря. Прийняти 0,25 г аспірину, таблетку роз­жувати і проковтнути. І, увага! Лише у випадку відсутності у хворого гіпотензії можна таблет­ку нітрогліцерину покласти під язик, не ковтати! Бригаді меди­ків обов’язково повідомте, яким чином за серцевого нападу було надано допомогу, а також які лі­карські препарати і в якій кількос­ті ви давали хворому.

— Як кардіолог дайте пораду нашим читачам щодо збере­ження здоров’я серця.

— Нагадаю прописну істину: бережіть здоров’я змолоду. За­побігти захворюванню завжди простіше, ніж лікувати наслідки свого легковажного ставлення. На гладкі, не оперовані, не по­шкоджені підвищенням арте­ріального тиску судини холес­терин відкладається набагато менше, ніж на судини, поверхня яких втратила свою природну гладкість і еластичність. Не пере­їдайте, не куріть, не зловживай­те алкоголем. Збалансуйте свій раціон, вживайте в їжу якомога більше овочів, фруктів, морепро­дуктів. Не менш важлива і фізич­на активність. В ідеалі — щодня чи бодай три-чотири рази на тиж­день потрібно виділити час на ае­робні вправи. Якщо людина оби­рає тренажерний зал, то важливо дотримуватися дозованого на­вантаження. Годинна прогулянка також піде на користь здоров’ю. Заняття спортом покращують не лише настрій та самопочуття, а й стан судин серця.

А якщо проблема зі здоров’ям усе ж виникає, відразу звертай­теся до лікаря і виконуйте всі його рекомендації.