Передплата 2024 ВЗ

Щодня повинен зробити щось добре

Як колишній радянський художник-дисидент створив осередок української культури в Естонії

Анатолій Лютюк. Фото автора
Анатолій Лютюк. Фото автора

Кам’яна вуличка старого Таллінна. На вході до непримітного дворика чуємо рідне «Добрий день», таке нетипове для напівросійськомовної столиці Естонії.

«Привіт, журналісти», — кажуть ангели

Анатолій Лютюк показує свій «вуличний театр».
Анатолій Лютюк показує свій «вуличний театр».

Нас зустрічає художник Анатолій Лютюк, він тут, у Центрі української культури, головний. 30 років тому заснував цей культурний осередок і всіляко популяризує нешароварну українську культуру.

Пан Анатолій йде до дерев’яної рухової експозиції і показує «виставку»: крутить коліщатко — з нами вітаються ангелики і одразу ховаються від холоду. Посередині конструкції розміщені образи святих, далі художник розповідає казку про жадібного рибалку, який через свій порок потрапляє до пекла, яке теж зображене внизу — все, як пише Данте (згодом майстер зробить в експозиції і рай. -Ред.). Щоб подивитись перформанс, до Таллінна з'їжджаються естонці зі всієї країни. Ба більше — туристи зі всього світу.

Концепцію художник розробив сам, намалював ескізи і вигадав казки. Втілювали в життя його задум студенти-іконописці та художники, які приїжджають до нього з університетів на практику.

Як розповів пан Анатолій, він має благословення від Любомира Гузара на щоденну молитву за природу.

Місце, де народжується пергамент

Майстерня з виготовлення паперу.
Майстерня з виготовлення паперу.

Спускаємось у підвальне приміщення — тут розташована майстерня з виготовлення пергаменту. Все за старовинною технологією: дошки, матерію, коноплі та льон переробляють у розчині, розтягують волокна, формують у рамки, пресують, просушують — так народжується папір.

А на горішньому поверсі, у друкарні, виготовляють листівки. Їх до вибору до кольору.

Листівка з власної друкарні.
Листівка з власної друкарні.

Всі ескізи художник малює сам: тут зображення вуличок Таллінна, рослини, тварини. У майстерні також виготовляють «живі листівки» — в папір додають насіння сосни чи інших культур. Пергамент подрібнюєш і садиш у ґрунт — так додому можна призвести «природний» сувенір.

Листівки з майстерні пана Анатолія виготовлені під лейблом «Labora», і їх можна придбати у сувенірних крамничках Естонії. Коштують від 4 євро.

Стелаж в сувенірній крамниці з листівками художника.
Стелаж в сувенірній крамниці з листівками художника.

Сич, який врятував учнів

Заходимо у світлицю — тут розташована «школа каліграфії» і бібліотека рукописних книг.

Так виглядає школа каліграфії.
Так виглядає школа каліграфії.

Пан Анатолій демонструє 12-кілограмову «Книгу Добра», в основу якої лягли розповіді про тварин на війні. Всі казки написані за реальними історіями, які вдалося зібрати під час подорожі на передову. Одна з них — розповідь про птаха Сича, який стукав у шибку школи і попереджав про небезпеку. Побачивши такий знак, директор відпустив учнів додому, а за кілька годин школу знищили «Урагани». Зараз же навчальний заклад відбудували, на знак подяки птаху встановити пам’ятну дошку.

Художник показує свою рукописну книгу.
Художник показує свою рукописну книгу.

Завершені екземпляри «Книги Добра» передали до найбільших бібліотек світу. В Україні книга зберігається у Національній бібліотеці імені В.І. Вернадського. Також «Книга Добра» була передана Папі Римському Францискові та Вселенському Патріархові Варфоломеї.

Нині митець створює одразу кілька фундаментальних книг. Одна з них — про долю біженців. Історія його працівниці-біженки Тетяни з Луганщини вже написана.

 Історія біженки Тетяни
Історія біженки Тетяни

Окрім цього, відомий українець в Естонії працює над створенням книги-мартиролога у 24 томах для кожної області про цивільних жертв війни в Україні. Презентацію хоче провести у Софії Київській.

Пан Анатолій ще й волонтерить. Йому вдалося зібрати три мільйони євро для допомоги нашим захисникам: купує бронежилети, амуніцію та тепловізори.

Щоденна духовна практика пошуку добра

Останнім місцем екскурсійного маршруту стала діюча греко-католицька капличка Діви Марії - покровительки Мар’ямаа (Землі Марії - Естонії). Ікона, яку створив художник, у кольорах Естонії. Очі Діви Марії — сині.

Ікона, яку створив художник у кольорах Естонії
Ікона, яку створив художник у кольорах Естонії

Пан Анатолій розповів, що кожного дня повинен зробити щось добре.

75-річний художник, жартома нарікає, що вже занадто старий, хоча його життєва енергія аж кипить. Ще виготовляє дерев’яні іграшки всіх народів світу.

Втім, його справа буде жити: сини активно допомагають розвитку Центру української культури. Якщо доля занесе вас в столицю Естонії - позначте це місце першим у списку для відвідин.

Публікація підготовлена в межах навчального візиту у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку за підтримки Посольства США у Києві та Міністерства закордонних справ Естонії.

Схожі новини