Вірші, обпалені війною; картини, створені у бомбосховищі

Мабуть, цей вечір поезії би і не відбувся, якби не ентузіазм і працьовитість великої шанувальниці поезії та мистецтва загалом Галини Фесюк. Оскільки пані Галина і сама пише вірші, то навколо неї, зрозуміло, збираються шанувальники поетичного слова та гарної пісні. У рамках святкування Шевченківських днів та Всесвітнього дня поезії і було проведено дві цікаві події - виступ поетів з різних областей України.

У Палац мистецтв прийшли Андрій Левик, Юлія Курташ-Карп, Галина Потопляк, Світлана Петренко, Ірина Гром’як, Наталя Топольницька, Ірина Булахова, Марічка Дзвінка. Ну, і який то вечір без гарної пісні. На сцену виходили Зиновій Медюх, Ярослав Музика, Богдан Цісінський, Андрій Вітрів та дівчата гурту «Вишиванка».

На поетичному вечорі відбувся збір коштів для купівлі рефрижератора «На щиті» для перевезення захисників, які віддали життя за волю і незалежність України.

Ще однією цікавою подією стала кураторська екскурсія «Всесвіт» відомого українського митця Олега Денисовця, виставка якого триває в одному з залів Палацу мистецтв. Твори цього майстра відзначені на багатьох міжнародних та всеукраїнських конкурсах. Запрошені на вечір поезії мали нагоду не лише побачити цієї надзвичайної краси роботи, а й послухати цікаву історію їх написання. Як з’ясувалося, роботи, представлені на виставці, почали створювати на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

— Бомбосховище, у кому ми ховалися у час прильотів, — каже пан Олег, — велике за розмірами. У ньому могло одночасно перебувати понад 200 осіб. Коли я туди потрапив вперше, бачив стан жінок з дітьми — вони були настільки розгублені, перелякані… Ніхто ж не сподівався, що росія нападе. Нас переконували, що у травні будемо смажити шашлики, а тут така біда…У тому бомбосховищі у мене й зародилася ідея створити композицію і наповнити ті стіни картинами.

У війни — страшне обличчя. Це знає кожен. Але Олег Денисовець вирішив, що не буде нагнітати ще більше ситуацію, яка є насправді. І вирішив створити роботи такими, щоб вони милували око, щоб підтримати українців і вселити надію у світле завтра і у нашу Перемогу. І справді, твори, представлені на виставці «Всесвіт» парують позитивом, яскравістю барв.

— Одна з моїх улюблених робіт «Дати прикурити», — каже митець. — Колись були такі цигарки «Ватра» без фільтра. От і намалював цю «Ватру» на тлі бавовни. Я взагалі у своїх роботах люблю використовувати різноманітні символи, за допомогою яких намагаюся донести певну думку, щоб людина не просто дивилася на картину, а могла щось у ній прочитати. Тут і робота «Перемога буде за нами», де хлопчик малює батькові, який захищає нас на війні, малюнки. Знаєте, у бомбосховищі було багато дітей. Я з ними там також малював, і не лише на папері, а й на стінах. Дітей треба було відволікти від жахливих думок і від страху.

Про кожну роботу Олег Денисовець розповідав з такою любов’ю, як про маленьке дитя — створене у любові і виплекане для майбутнього мирного життя. Тут і розповідь про вербову гілочку — як символ відродження, і Великдень, і про дівчинку з Дніпра, яка з перших днів війни грою на сопілці назбирала кошти для наших захисників…