Цілий автопарк для ЗСУ зібрали

Створена ще у 2022 році дана волонтерська команда, як і в перші тижні війни, не збавляючи «обертів», продовжує збирати кошти для потреб ЗСУ. Одну цифру наведемо. За підсумками минулого року ентузіастам-патріотам з Дрогобича вдалося нашим воїнам на фронт 54 автомобілі відправити. Чотириколісний транспорт — це, звісно, найбільш цінне та вагоме з того, що потребують хлопці-захисники, але далеко не все, що було придбано та передано для потреб рідному війську. Були ще трансформатори та дрони, засоби РЕБ, медикаменти, «дрібна» амуніція, посилки від тих, хто має гаряче серце та чим може долучається до благородної волонтерської справи.

Добре, що такий Майстер є

Чим команда Тараса Метика від інших волонтерських груп відрізняється? Найперше — неординарним, творчим підходом у здійсненні добровільно обраної місії. Усі благодійні кошти для потреб ЗСУ волонтери збирають під час виставок картин Заслуженого майстра народної творчості України, вишивальника із села Модричі, яке до складу Трускавецької ОТГ входить, Степана Бориславського. Абсолютна більшість робіт цього дивовижного майстра присвячені біблійній тематиці. Талант творити дався чути пану Степану після двох клінічних смертей. Сталося це давно, коли ще проходив військову службу в радянській армії. Важко передати словами пережите. До війська пішов здоровий, а повернувся інвалідом. Було важко, але не зламався. Знайти себе допомогла Божа Матір. З’явившись одного разу уві сні із вишитим рушником у руках, порадила розгубленому Степану спробувати себе у вишивальній справі. І сталося диво. Степан, який до того ніколи не тримав голку в руках, жодного разу не вишивав, почав «писати» картини на біблійну тематику. Сьогодні в його доробку — сотні таких картин. Біблійна тематика — це головне в його творчості, але не єдине, до чого має потяг, над чим успішно працює.

«Тайну Вечерю» рік вишивав

Свідчення цього — створені ним барвисті килимки, а також портрети Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, Івана Франка, Лесі Українки та багатьох інших харизматичних для України постатей. Побачити деякі його картини, поринути у створений талановитим українським вишивальником світ під час недавньої поїздки волонтерів із Дрогобича до Польщі мали змогу жителі трьох міст — Старгарда, Інську та Битома. Особливо пам’ятною виявилась виставка у Битомі. Тут, у костелі Святої Барбари, цокольне приміщення якого віддано під названий іменем Святого Димитрія греко-католицький храм, подивитися на створене руками Степана Бориславського диво, прийшли і поляки, і українці. Особливу, неповторну ауру створили отець Євген, який править у костелі Святої Барбари, та отець Тарас Яворський. Вона передалась присутнім на Службі Божій. Український священнослужитель, який тепер служить у храмі Святого Димитрія, до переїзду у Польщу мав парафію у селі Довге Гірське на Дрогобиччині, попросив своїх краян заздалегідь попередити про наступний свій приїзд до Битома, щоб українська громада могла краще підготуватись до прийому гостей. Після Служби Божої у костельному дворі відбувся імпровізований концерт, під час якого щирі оплески присутніх своїм майстерним виконанням українських та світових мелодій зірвав акордеоніст-баяніст, концертмейстер з Дрогобича Василь Клепач. Так само успішно відбулась організована українськими волонтерами виставка в Інську. Не всі тут відразу повірили в те, що постало перед їхніми очима, — не машинна вишивка, а людськими руками зроблені полотна. Нічого дивного. Справді, не дуже в це віриться, коли бачиш виконані без єдиного «вузлика» полотна модрицького майстра. Сумнів бере, що на таке хтось здатний. Але, врешті-решт, усі віддали належне таланту та титанічній праці Степана Бориславського, який над створенням картини «Тайна вечеря» цілий рік працював. Трохи менше часу знадобилося для вишивки однієї станції Хресної Дороги Ісуса Христа — приблизно півроку на це йшло. Загалом же для завершення циклу усіх чотирнадцяти станцій знадобились сім років. Правдиві шедеври створює майстер із Модрич…

Фронт більшого потребує

Як заявив у розмові з нами Тарас Метик, наші хлопці-захисники поінформовані про чергову допомогу, яка цього разу надійшла з Польщі. Вони дуже вдячні всім, хто у цей важкий для України час підставляє плече, допомагає окупанта винищувати. Рашисти, які сьогодні проти України пішли війною, цілому цивілізованому світу загрожують. Важливо розуміти це, щоб не опускати рук, солідаризувати зусилля. Усі зібрані під час останньої благодійної поїздки до Польщі кошти, а це близько 100 тис. грн, пішли на придбання антидронівського обладнання для потреб захисників із Херсонського напрямку. Перед цим для наших захисників із Куп’янського напрямку за 29 тис. грн був придбаний генератор. Обладнання воїни вже отримали. Щотижня, якщо не частіше, надходять з фронту прохання про допомогу автомобілями. Чергове авто, як сказали нам волонтери, «поїде» до захисників цього тижня. Це буде вже шістнадцята цьогорічна відправка. Якщо скласти докупи минулорічні скеровані на фронт 54 автомобілі з теперішніми, цілий автопарк із 70 автомобілів виходить. Добре працюють дрогобицькі волонтери. Але фронт потребує більшого.