Продає брелки з гільз, збирає гроші на авто для Азову
Як під час війни можна проводити канікули у тиловому місті? Наприклад, так, як це робить учень 43 школи 11-річний львівʼянин Гліб Дегтярьов. Від початку канікул він у вихідні приходить у Стрийський парк і продає брелки, які власноруч виготовляє з використаних гільз
… Поки знайомлюсь з хлопцем, до розкладного столика, на якому він виклав свої брелки-гільзи, підходить молода пара з однорічним сином. Чоловік запитує скільки коштує брелок. Гліб відповідає, що сталої ціни нема, хто скільки заплатить, те й добре. Чоловік дає Глібу 500 гривень і бере два брелки. «Ти — молодець!», — хвалить хлопця.
Через якийсь час до столика підійшла ще одна пара, купили брелок за 200 гривень. Одна пані дала хлопцю 200 гривень, але брелка не взяла. Запитую Гліба, чи активно відвідувачі парку купують його товар? Каже, як коли. Він, зазвичай, приходить на вихідні, бо у будні людей мало. Ось прийшов минулої пʼятниці, то лише 1000 гривень заробив. Щоправда, був недовго, десь зо дві години. У вихідні в середньому заробляє три-чотири тисячі гривень. А вчора (в суботу) був «урожайний» день — наторгував на сім тисяч!
Гроші Гліб збирає для «Азову». Про це написав на картонці. Тут же дав номер картки, куди охочі можуть скинути гроші. Є у Гліба і сторінка в Інстаграм.
Його мрія — купити для військових авто. Наразі у нього вже є майже тридцять тисяч. Було більше, але коли сталася ракетна атака на Охматдит, хлопець перерахував частину грошей на потреби лікарні. А перед тим, скидав гроші на картки волонтерів, які закрили термінові збори.
Запитую, як народилась ідея робити брелки з гільз. Виявляється, Гліб займається стрільбою, тож у тирі повно використаних гільз. Разом з іншими хлопцями їх збирав. А потім якось прийшла до голови думка робити з них брелки. У Гліба дядько служить в армії, і хлопець хотів якось допомогти українському війську.
Коли перший раз прийшов у парк зі своїми брелками, дуже хвилювався, переживав, що люди будуть його засуджувати, не повірять, що збирає для війська. Але за весь час не було жодного прикрого моменту. Навпаки, усі його хвалили і підтримували. Вчора до нього підходив охоронець парку і запитував з посмішкою: «Як бізнес йде?».
«Люди дуже доброзичливі і щедрі», — каже Гліб. Найбільше його вразив випадок, коли невідомий чоловік просто скинув йому на картку 1000 гривень.
У понеділок батьки відвозять хлопця до бабусі у село, але, як тільки повернеться до Львова, знову почне торгувати у парку своїми брелками.
«Довго тобі доведеться на машину збирати», — кажу. «Я буду старатися», — впевнено відповідає.
