Матір не дозволяла доньці ходити у школу та 10 років утримувала її у кімнаті
8-річна дівчинка навчалася у початковій школі у Львові. Але мати забрала її з навчального закладу та примусово відвезла у село, що на Львівщині, у свою батьківську хату. У жахливих умовах дитина жила майже 10 років! Про це йдеться у матеріалах справи Верховного суду України
На прогулянку мати випускала доньку не часто. Донька виходила на подвір'я лише вночі, під пильним наглядом матері. Від родичів вона доньку приховувала. Разом з бабусею матір щоразу вигадувала якісь причини, куди поділася дитина…
Матір не дозволяла доньці виходити з будинку через двері, а лише… через вікно. Донька роками жила з матір'ю в одній з кімнат будинку… Там вони готували їжу (продуктів або не було, або було в обмеженій кількості). Матір зазвичай примушувала дитину їсти, навіть якщо вона не хотіла, або погано себе почувала… У туалет донька теж ходила у цій кімнаті…
Матір постійно застосовувала до доньки психологічне насилля, яке доводило її до нервових зривів… Через постійний контроль матері, донька не мала друзів чи знайомих до яких могла б звернутися по допомогу. Окрім того, матір систематично вчиняла щодо неї дії, які мали ознаки сексуального насильства.
25 серпня 2023 року 19-річна дівчина звернулась із заявою до Червоноградського районного відділу поліції. Сокальський районний суд Львівської області визнав матір винною у вчиненні насильства та наклав адміністративне стягнення.
«Матір не дозволяла доньці відвідувати школу, спілкуватися з однолітками, — йдеться, зокрема, у матеріалах справи. — Внаслідок цього була завдана шкода психічному здоров’ю потерпілої. Це призвело до того, що 18 серпня 2023 р. донька втекла з дому…».
Матір продовжувала тероризувати доньку та надсилати їй есемес-повідомлення з погрозами. Утім правоохоронці протокол про адміністративне правопорушення не склали… Через низький рівень небезпеки.
Донька звернулась до суду з клопотанням — заборонити матері будь-яке спілкування з нею. Червоноградський міський суд Львівської області задовольнив клопотання частково. Видав обмежувальний припис: протягом шести місяців заборонив матері перебувати за місцем проживання доньки та спілкуватися з нею.
Матір подала апеляцію. Але Львівський апеляційний суд постановою від 12 червня 2024 р. рішення Червоноградського міського суду від 08 лютого 2024 р. залишив без змін.
Проте матір подала касаційну скаргу, у якій просила скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції. У своєму клопотанні вона просила суд — відмовити доньці у видачі обмежувального припису… У касаційній заяві матір вказала, що суди не повною мірою з’ясували усі обставини (факти).
У постанові Червоноградського міського суду є також свідчення матері дівчини. Жінка стверджувала, що вони дійсно мешкали у її батьківському будинку, але недовго. Також вона звинуватила доньку у нібито крадіжці 6 тисяч доларів, а свого брата, який допомагає доньці нецензурно обізвала. У матеріалах суду вказано, що жінку через її поведінку навіть видворили із зали суду…
Проте Верховний суд України залишив рішення Червоноградського міського суду Львівської області та постанову Львівського апеляційного суду без змін.
На сьогодні потерпіла не має жодних документів про освіту. Свого батька дівчина теж не знає…
