Урятувати раритетні вивіски!

Дослідити, зберегти та відреставрувати україномовні вивіски радянського періоду на фасадах львівських будинків — таке амбітне завдання поставила перед собою львівська художниця та культурна менеджерка Ярина Короткевич. Дівчина створила Інстаграм-сторінку «Рудименти Львова», де викладає інформацію про вивіски 80-річної давнини. А почала близько пів року тому від проєкту відновлення вивіски магазину «Електротовари», що на вул. Костя Левицького, 26.

Ця велика вивіска роз­ташована на історичному сецесійному житловому будинку на розі вулиць Коноп­ницької та Левицького. Дім збудований 1914 року за про­єктом архітектора Фердинан­да Касслера і є пам’яткою ар­хітектури місцевого значення. У радянський час, 1972 року, на першому поверсі тут від­крили магазин «Електротова­ри».

Нещодавно Ярина із парт­нерами, зокрема фондом «Має значення», відкрили «електрозбір» на реставрацію вивіски «Електротовари». За­галом потрібно зібрати 230 ти­сяч гривень. Але на перший «ривок» важливо зібрати 150 тисяч.

Стартуючи пів року тому, Ярина виявила надзвичайну наполегливість, адже довело­ся пройти через бюрократич­не коло оформлення різних дозволів. Будинок на Левиць­кого, 26 має статус пам’ятки архітектури, тож перед тим, як щось робити, треба було отримати відповідні дозволи в Управлінні охорони історич­ного середовища. Крім того, у Львові діє постанова місь­кої ради, яка регулює порядок встановлення вивісок.

Також Ярина донесла свою ідею та отримала погодження від власниці магазину «Елек­тротовари». Загалом, каже ді­вчина, 95% людей, до яких вона зверталася по консуль­тацію чи з певними запитами, реагували на цю ідею позитив­но і тепло.

Певні роботи щодо вивіски вже зробили партнери-рес­тавратори з фонду «Має зна­чення» — там провели обміри, оглянули кріплення та матері­али. Як виявилося, вивіска ви­стояла 50 років, бо була вда­ло розміщена під наріжним балконом, який захищав її від опадів та сонячних проме­нів. Але пів сотні років — вели­кий термін для «життя» пласти­ку, з якого зроблена вивіска. За цей час пластик зносився і почав розсипатися від най­меншого контакту, неони не працюють. Як розповів кон­сультант проєкту, архітектор Іван Маркович, найбільше по­шкоджень було на правій час­тині вивіски, місцями літери тут були наскрізь діряві.

Зараз Ярина Короткевич шукає партнерів для рестав­рації вивіски «Електротовари», а також очікує на відгуки і по­ради від соціально-відпові­дального бізнесу, якому було б цікаво профінансувати час­тину реставрації. Також шукає майстрів та студії, яким було б цікаво взятися за цю робо­ту, фондів і конкурсів на поді­бні проєкти.

«Моє спостереження за ви­вісками почалося давно, але ідея зайнятися ними більш прицільно визріла під час пе­ребування у Вроцлаві, — роз­повідає Ярина. — Там ми відві­дали креативний хаб, подвір'я якого було завішане неонови­ми вивісками 60−70-их років. Окрім любові до дизайну та іс­торії, „Рудименти“ для мене — ще й фіксація української мови у радянському місті. Мені видається важливим, що у публічному просторі Льво­ва збереглося щось із власне українського щодення і побу­ту, а не лише австрійського чи польського минулого. Утім, за останні рік-два вже зникло чи­мало вивісок, яким по 30−40−50 і більше років. А скільки та­ких зникло за останні один-два десятки років — уявити взагалі страшно…» .