На сторінках стародруків бібліотеки Дідушицьких — гіпогриф з «Гаррі Поттера»

У родинному маєтку Дідушицьких у Поториці була зібрана колекція книг, природнича частина якої сьогодні зберігається в природничому музеї на Театральній у Львові. Переважно це стародруки на голландській, латині, німецькій та польських мовах. Очевидно, що частина книг потребує реставрації чи консервації. Союз родини Дідушицьких, разом з працівниками природничого музею, за фінансової підтримки фонду Polonika (Польща) уже два роки працюють над відновленням стародруків.

Музейна бібліотека стала домівкою для унікальних екземплярів

…Заходимо в бібліотеку Природознавчого музею. Загалом вона зберігає понад 72 тисячі книг. 22 тисячі з яких — це надбання засновника музею і його нащадків (від 1548 до 1939 року). Тут же, у книгозбірні, полюбляв працювати Дідушицький.

Центральна кімната оздоблена чавунною опорною колоною, оздобленою природничими сюжетами — викуваними з металу жабами, вужем, комахами, стеблами плюща і очерету.

На маленькій софі лежать «потріпані» листки, розірвані книги з екслібрисом Дідушицького (книжковий знак, де вказано, кому належить книжка, — ред.).

Координатор проєкту з реставрації книг з Поторицької бібліотеки Андрій Бокотей пояснює, що це вже відібрані книги для реставрації на 2024 рік. Впродовж попередніх двох років вдалось відреставрувати 32 книги.

«Готуємо кожного року матеріали, які би потребувати реставрації. Ці всі книги „перебули“ дві світові війни, відповідно книги перевозились, переносились і частина з них використовувалась інтенсивно. Тому деякі з них є в поганому стані. На перший етап реставрації вибирали найстаріші книги з Поторицької бібліотеки».

Сторінку за сторінкою відновлювала реставраторка Уляна Романів.

Окрім щоденної праці над стародруками, Уляна відновлює й твори мистецтва, тож у цьому проєкті зійшлося все. Адже книги, особливо енциклопедії, мають унікальні зображення ручної роботи.

«Для мене кожна книга — відкриття», — зізнається реставраторка.

«Повна реставрація — це розбір книги. Наприклад, ця книга мала лише тонку оправу з паперу, ми її повністю розібрали, промивали папір у воді, очищали механічно губками, потім — процес промивання, укріплення паперу, підклеювання всіх дрібних втрат. Це велика праця», — розповідає про процес реставрації та консервації Уляна Романів.

Процес не лише клопіткий, а й коштовний. Щоб відновити, до прикладу, великий альбом з втраченою шкіряною палітуркою, витратили близько 3 тисяч злотих.

Міфологія на сторінках енциклопедій

«Це райські плахи, які живуть тільки на Новій Гвінеї і до Європи приходили у вигляді шкірок, оскільки дуже кольорові і яскраві - ніхто не знав який вони мають вигляд наживо. Тому перші зображення — наче птахи «лежать», — показує ілюстрації з альбому Андрій Бокотей.

Окрім реальних птахів, рослин та тварин, в енциклопедії дослідники вписували й міфічних персонажів. Як, наприклад, рибу з людським обличчям чи птаха з головою орла та тілом лева, який подібний на вигаданого гіпогрифа із сторінок знаменитої поттеріани.

Аби кожен дослідник зміг побачити унікальні стародруки, керівник бібліотеки Ірина Сусуловська оцифровує найцікавіші видання стародруків та публікує їх на сайті музею.

Довідка:

Володимир Дідушицький — польський граф українського походження, меценат, колекціонер, природознавець, зоолог, етнограф, археолог, засновник Природознавчого музею у Львові, член-кореспондент Академії наук у Кракові, політичний діяч у Галичині. Один з очільників «Руського Собору». Перший куратор Крайової школи лісового господарства.

Його приватні збірки нині становлять основу колекцій Державного природознавчого музею НАН України і Музею етнографії та художнього промислу у Львові.

Природничі колекції музею, які загалом становлять близько 400 тис. примірників, мають виняткове значення для світової науки. У музеї зберігаються колекції і окремі пам’ятки природи міжнародного значення, зокрема метеорити, бурштини з викопними комахами, експонати Старунського комплексу, палеонтологічні колекції фанерозою, набір ґрунтів, збірка опудал, тушок і рогів ссавців, опудал птахів і пташиних яєць, колекція тропічних жуків та метеликів, а також зібрання рослин, починаючи з середини XIX ст.