Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Їхав козак у Шептицький та й заїхав у Кропивницький…»

У Червонограді здійнялася хвиля обурення проти нової назви, яку у волюнтаристський спосіб обрав парламентський комітет

Колаж "ВЗ"
Колаж "ВЗ"

У Червонограді ламають списи щодо нової назви міста «Шептицький», яку нещодавно запропонував парламентський комітет держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Змінити назву згідно з законом про декомунізацію місто таки мусить, але на яку? Згідно з локальним опитуванням червоноградців, більшість голосів вони віддали «старій» назві - Червоноград. На другому місці - Кристинопіль, на третьому, із великим відривом і лише 2,7% голосів, — Шептицький.

Тому великим сюрпризом для усіх стала новина, що парламентський ко­мітет визначився на користь саме Шеп­тицького, а не Кристинополя, як це би мало бути за логікою… Тепер остаточне рішення про перейменування міста має прийняти Верховна Рада України. І аж тепер почала ширитися у соцмережах хвиля обурення проти назви Шептицький.

Хоча є і ті, хто підтримує цю назву. Ви­конувач обов’язків голови Львівської обласної ради Юрій Холод поширив за­клик до народних депутатів України пе­рейменувати Червоноград на Шептиць­кий. «Абсолютно підтримую цю назву, — пише Холод. — Вважаю, вона є деколо­нізаційна для міста і має всі шанси ста­ти об'єднавчою і позитивно вплинути на його розвиток. Митрополит Андрей Шеп­тицький, який приймав чернечі обіти в місцевому монастирі, заслуговує на те, щоб його іменем назвати місто. Просити­му колег від імені Львівської облради та­кож підтримати пропозицію та звернути­ся з відповідною заявою до голови ВРУ».

Натомість депутатка ЛОР від «Єв­ропейської Солідарності» Анна Ярмо­ла, яка родом із Червонограда, має іншу думку.

«Громадськість Червонограда висло­вила свою думку під час голосування — найбільше голосів набрала назва Черво­ноград. Назва Шептицький була навіть не друга за черговістю, — розповіла „ВЗ“ Анна Ярмола. — Мені здається, зараз не на часі перейменовувати місто. Зараз багато наших бійців на передовій, важ­ливо також почути і їхню думку щодо на­зви міста. Коли повернуться, теж мати­муть вагомий вплив на прийняття цих рішень. Приймати так поспішно рішення у форматі „комітет засів і собі вирішив“ — вважаю, не на часі. Так, це треба зроби­ти, але зробити помірковано, виважено, а не приймати поспішне, поверхневе рі­шення назвати місто Шептицьким. А крім того, я, як керівниця підприємства, ду­маю про те, де мені шукати кошти, аби змінити всі вивіски, печатки… Це до­сить затратна процедура для підприєм­ства. Тим більше у такий час, коли ці ко­шти можна спрямувати на першочергові видатки, на важливіші речі. За всієї пова­ги до Шептицького, ця назва не пасує на­шому місту».

У соцмережах багато дописувачів на­гадують, що Червоноград — місто «не ко­муністичне», бо червоноградці першими в Україні знесли пам’ятник леніну. А та­кож наводять приклади, як у разі перейменування звучатимуть назви місцевих підприємств, наприклад, «ШептицькКо­мунСервіс», «ШептицькТеплоенерго».

Спеціаліст відділу культури Чер­воноградської міськради Юрій Гри­нів також проти назви «Шептицький». Він пише: «Нардеп Роман Лозинський вказує, що на комітеті спочатку розгля­далась назва Кристинопіль, але вона не отримала достатньої підтримки. А по­тім один із членів комітету запропону­вав розглянути назву Шептицький. Ціка­во знати, що це за неназваний депутат, що подав цю ініціативу? Якщо ж все-таки Верховна Рада підтримає таку нову назву, то, на мій погляд, це буде епіч­на історична помилка. В усіх біографіях Шептицького його перебування в Крис­тинополі або згадується одним речен­ням, або ж не згадується взагалі. Треба розуміти, що в життєвому шляху митро­полита ця подія хоч і була значною, про­те на тлі усіх інших його доробків одно­значно губиться. Перейменування міста Червоноград на Шептицький „розмаже“ як славну шахтарську історію міста, так і знівелює архітектурну перлину північної Львівщини — Кристинопільський палац, і все це поставить під сумнів нашу ледь встаючу на ноги туристику. Рішення ко­мітету можна назвати щонайменше по­спішним. Якщо є неможливим зберегти сучасну назву, то хай вже буде Кристино­піль, а не притягнута за вуха назва Шеп­тицький».

А блогер Віталій Чепинога, пере­фразувавши народні українські пісні, на­писав віршик на тему перейменування українських міст:

Їхав козак у Шептицький. Раз-два.

Та й заїхав у Кропивницький раз-два…

Гей-гей, в Кропивницький, раз-два

Моя хата на горі, на горі,

A мій милий — в Броварі, в Броварі.

Не ходи, козаче, далі,

Залишайсь в Порт-Аненталі.

Наварила баба зілля

Та й для діда з Ріднопілля…

Тож процес народного обговорення назви міста Червонограда триває… Міс­тяни мають намір зустрітися у Народно­му домі на громадських зборах, аби ще раз обговорити назву міста… У той час, як люди ламають списи щодо назви, на жаль, нам так і не вдалося почути думку міського голови Червонограда Андрія Залівського. Скільки ми до нього не зверталися, чиновник завжди знаходив якийсь привід, аби не висловити свою думку…

А тим часом…

На своєму засіданні 22 березня парламентський комітет держвлади, місцевого самоврядування, регіо­нального розвитку та містобудування одночасно з Червоноградом запро­понував у рамках закону про деко­мунізацію перейменувати ще чотири українські міста. А саме — Южне (Оде­щина) на Порт-Аненталь, Павлоград (Дніпровщина) на Матвіїв, Синель­никове (Дніпровщина) на Ріднопілля, Бровари (Київщина) на Броварі.

Схожі новини