«Перерва — також освітній процес, а тому потрібно дотримуватися у закладах освіти закону про державну мову»

В одному з Телеграм-каналів адвокат Ігор Фещенко розповсюдив неправдиву інформацію про те, що батьків дітей, які говорять у школі на перервах російською мовою, можуть почати штрафувати на суму від 850 до 1700 гривень.

«Адвокат Ігор Фещенко поширив неправдиву інформацію, — каже журналістці „ВЗ“ народна депутатка, яка опікується питаннями освіти, Наталія Піпа. — Ми уже подали скаргу у Раду адвокатів. Він навіть не читав законопроєкту, який ми готуємо».

Наталія Піпа пояснила деталі законопроєкту про внесення змін до закону України «Про освіту» щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти. Цей проєкт закону, по суті, підсилює уже існуючий закон про державну мову.

Проблема у тому, що за результатами моніторингу 2023−2024 Державної служби якості освіти України та Уповноваженого із захисту державної мови, під час уроків та перерв спілкуються між собою виключно українською мовою, лише 41% учнів.

— Ми зобовʼязали усі школи із 2021 року надавати освітні послуги українською мовою, але проблема полягає у тому, що виходячи з уроку діти, а подекуди і вчителі - переходять на російську… Новий законопроєкт про створення українськомовного освітнього середовища у закладах освіти не передбачає жодних штрафів за спілкування російською, — каже народна депутатка Наталія Піпа. — Однак штрафи у навчальних закладах діють уже давно — від 3400 грн до 6800 грн — за порушення мови робочого спілкування. Від 3400 до 5100 грн — за порушення мови освіти. Це штрафи для вчителів та директорів, для батьків дітей — немає.

Держава разом з вчителями гарантує навчання за державним стандартом, який передбачає надання освітніх послуг українською мовою. Діти ж, хай там як, є не надавачами послуг, а приймачами послуг.

У законодавстві прописано, що мова освітнього процесу — українська, але що таке освітній процес, не прописано. У законопроєкті, який ми зараз готуємо, буде написано, що освітній процес — це також і шкільна перерва. Отже, на території школи, включно з подвір'ям, має панувати українська мова.

Цей законопроєкт, який, по суті, підсилює вже існуючий закон, підтримало міністерство освіти, освітній омбудсмен та Академія педагогічних наук України. Бракує висновку головного експертного управління Верховної Ради. Після цього можна буде подавати документ на підкомітет, а далі на комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій. Основне питання, як цей законопроєкт реалізовувати.

За дотримання українськомовного середовища у школі має відповідати Державна служба якості освіти, і відповідно, саме вона має контролювати дотримання законодавства. Якщо державна служба цього не робить, то батьки можуть звернутися до мовного омбудсмена в будь-який зручний спосіб — заповнити форму на сайті, написати мейл, зателефонувати чи залишити звернення. Почати можна зі звернення до директора.

Ще раз наголошую, що це не заборона говорити російською, це — утворення українськомовного освітнього середовища. Коли дитина виховується в українськомовному середовищі, їй легше вчитися. Вона краще здає НМТ. Коли вона краще здає НМТ, то може потрапити в університет, який сама обере.

Окрім того, українська мова буде мовою Євросоюзу. Ми для цього багато робимо, зокрема, наші Захисники на фронті багато для цього роблять. Ми маємо пояснити педагогам, що перерва та позаурочний час — це також освітній процес, а тому потрібно дотримуватися закону про державну мову.

— Як ви ставитеся до мовних патрулів, які запрацювали в Івано-Франківську?

— Я не впевнена, що це хороша ідея на певному етапі. Не вважаю їх доцільними. Тому й у законопроєкт їх не включала. Не бачу потреби вводити мовні патрулі на території України.