Чи здатний Зеленський стати Черчиллем? Покаже час

24 лютого 2022 року я і моя сім’я о четвертій ранку прокинулись від двох потужних вибухів, які пролунали не дуже далеко. Я зрозумів, що почалася війна. І все, що я писав раніше, аргументував, зараз вже не мало значення!

Тепер - війна. Тисячі, десятки і сотні тисяч українських патріотів з перших хвилин війни обрали свій шлях - захищати свою країну, свій народ, своїх дітей і онуків, свою домівку.

І в умовах війни все більшу і більшу роль відіграє особа постаті президента України. Президент України - це зараз символ нашої непохитної віри у перемогу, це - наш один з головних символів держави і головний центр протидії агресору. Саме від президента України зараз залежить дуже багато. Всі наші успіхи і усі наші звитяги обов’язково пов’язані з постаттю президента.

Але головною рушійною силою нашої перемоги і головним творцем цієї перемоги є український народ. Український народ, який знаходиться зі зброєю в руках в окопах на передовій у Маріуполі чи Харкові, Ірпіні чи Чернігові, Сумах чи Миколаєві - скрізь де іде війна, там нашу землю боронять наші збройні сили, територіальна оборона, добровольці, партизани, мешканці тимчасово окупованих територій, які не здаються ворогу.
Український народ, який випікає хліб, який забезпечує країну продовольством і усіма іншими ресурсами, який ловить диверсантів і гасить пожежі, який у важких польових умовах рятує життя пораненим.

Український народ, який по усьому світу бореться за нашу свободу, який надихає народи світу на боротьбу з цим злом. Український народ, мужній, героїчний, собою закрив ворожу навалу від решти цивілізованого світу. І світ це почав усвідомлювати: українці захищають не тільки свою свободу, але й свободу усіх народів від цієї рашистської чуми 21-го століття!

Полум’яні промови президента України перед багатьма парламентами світу зробили свою справу. Все більше і більше країн стає до лав антипутінської коаліції. Все більше і більше країн світу долучається до допомоги нашій країні і до повної ізоляції путінської раші.

Війна в Україні з рашистськими загарбниками на перших шпальтах усіх засобів масової інформації, телебачення, інформаційних каналів світу. Світ бачить новітнього фюрера, який за своєю жорстокістю і варварством переплюнув Адольфа Гітлера.

А армія путіна значно зухваліша і виглядає, як дика орда, - знищує усе живе, усю інфраструктуру, наші міста і села, наших дітей і жінок, наш народ.

Ми переживаємо трагічні дні, наповненні великим горем, але й сповнені великим подвигом захисників Вітчизни.

Але я хотів написати трохи про інше, просто не міг не відзначити те, про що написав. На початку січня цього року, майже за два місяці до початку війни написав статтю «Чи здатний Зеленський стати Черчиллем?». Тоді ще ніхто не робив таких припущень, і я, коли писав цю статтю, вкладав трохи іншу думку.

Головний меседж, який в ній був: чи здатний буде Зеленський піднятися до рівня Вінстона Черчилля у трагічні для історії Англії дні. У Європі повним ходом іде друга світова війна. Гітлер відчув нерішучість Великої Британії і Франції, що повністю розв’язало йому руки. Військова агресія Гітлера у Європі набувала катастрофічних масштабів. Ми досі не знаємо достеменної правди, яка була участь Сталіна і СРСР в цих агресивних діях Гітлера, і які у нього були домовленості з Гітлером. Але ми точно знаємо, що саме в травні 1940 року Велика Британія стояла перед вибором: вступити в переговори з Гітлером і поки ще Франція до кінця не була переможеною, виторгувати собі мир, значно поступившись як політично, так і територіально. Або вступити в війну з агресором.

В політичному керівництві Великої Британії були політики і посадовці, які пропонували вступити з Гітлером у переговори, врятувати країну від знищення і запобігти неминучій загибелі понад стотисячної армії під Дюнкерком. Але сталося так, що на політичну арену Англії у цей доленосний для країни і світу період вийшов політик, який виявився єдиним, який був здатний провести свою країну через усі жахіття війни до перемоги, відкинувши усі зрадницькі пропозиції про перемир’я з Гітлером.

Усе вище політичне керівництво країни схилялось до того, щоб припинити боротьбу проти Гітлера і вступити з ним у переговори. І лише він єдиний виступив проти і зумів переконати і парламент, і народ у необхідності продовжити боротьбу.

Це був Вінстон Черчилль – журналіст, художник, лауреат Нобелівської премії з літератури, який силою свого духу і віри зумів мобілізувати народ Великої Британії на священну війну з нацизмом.

Це – геніальна людина, політик, державний діяч, який своїми діями змінив хід історії. Якби в травні 1940 року замість Чемберлена до влади не прийшов Черчилль, можна з великою ймовірністю прогнозувати, що друга світова війна завершилася б із зовсім іншими наслідками, як для Європи, так і для усього світу.

Достатньо навести лише єдиний доказ, щоб було зрозуміло, що такий висновок абсолютно обґрунтований. Якби перемогла в Англії лінія Чемберлена, Галіфакса та інших, то вже в червні 1940 року Англія за посередництва Муссоліні підписала б з Гітлером перемир’я, ціною важких політичних і територіальних втрат. Тобто, вже на початку літа для Гітлера була б вирішена величезна проблема – війна з Англією, і відкрився б шлях на схід.

Тобто Друга світова війна прийшла б в Україну й інші республіки СРСР ще влітку 1940 року. Можна лише уявити собі, які це мало б наслідки. Зрозуміло, що це все припущення, але фактом залишається лише те, що 28 травня 1940 року на засіданні Військового кабінету, лише новий прем’єр-міністр Вінстон Черчилль виступив проти перемир’я з агресором і закликав свій народ до боротьби. Ця боротьба врятувала Європу, а, може, і увесь світ.

Черчиллю вдалося врятувати майже увесь військовий контингент, який був заблокований в Дюнкерку, неймовірними зусиллями його вдалося евакуювати на острів. Ця подія дуже надихнула парламент і народ, але Черчилль в цей же день заявив в парламенті, що евакуаціями перемогу не здобудеш, потрібно продовжувати боротьбу, ми будем захищати наш острів за будь-яку ціну.

«Ми ніколи не здамося!»

Гітлер зрозумів, що ніякого перемир’я не буде, і почалась війна проти Англії. В цій війні Англія втратила тисячі, десятки тисяч людей, які загинули в результаті страшенних нальотів гітлерівської авіації. Руйнували Лондон, були стерті з лиця землі Ковентрі й інші міста, але Англія не здавалась.

Гітлер втратив понад 2000 літаків і зрозумів, що цими нальотами Англію не перемогти. А на початку 1941 року він скасував і вторгнення в Англію, усвідомивши, що цей народ йому не перемогти. Визначальна роль в цьому була Черчилля, який силою свого таланту зміг перемогти в словесних баталіях опонентів, які пропонували мир з Гітлером і згуртував народ на боротьбу та перемогу у цій війні.

Але для повного розуміння ролі Черчилля необхідно згадати, що він був призначений прем’єр-міністром 9 травня 1940 року і до 28 травня 1940 року вів напружену боротьбу з своїм оточенням, яке аргументовано переконувало його припинити протистояти Гітлеру і на його умовах укласти мир.

Перемога Черчилля відкривала надалі розвиток демократичних країн в Європі, якби перемогли опоненти Черчилля – Гітлер став би єдиним правителем Європи, а, може, і світу.

Ми не знаємо, які аргументи використав Черчилль у двобої з своїми політичними опонентами, тому що протокол цих переговорів не вівся, але ми знаємо їх результат, який був оголошений 28 травня 1940 року. В цей день Черчилль вибрав війну, а не зраду. Це було для нього дуже важке рішення, але 65-річний політик його прийняв, навіть вступивши в конфронтацію зі своєю партією, яка підтримувала переговори з Гітлером. Тут є дуже важлива деталь – в той час усі важливі рішення для долі країни приймав Військовий кабінет, в який входили деякі міністри, керівники парламентських фракцій. Парламент засідав один раз на тиждень. Військовий кабінет працював щоденно з раннього ранку до пізньої ночі.

Черчилль був досвідчений політик, він чітко усвідомлював, що будь-які переговори з агресором тільки підсилюють його, а будь-які домовленості будуть мати тимчасовий характер. Але цього не розуміла частина Військового кабінету і, до речі, значна частина суспільства, яка не хотіла воювати і підтримувала перемир’я. Але Черчилль був непохитний у своєму бажанні врятувати країну від неминучої загибелі у разі прийняття пропозиції про перемир’я. Черчилль усвідомлював, що йому не вдасться змінити позиції деяких членів Військового кабінету, але у нього ще був парламент. І парламент його підтримав, Черчиллю вдалося переконати парламент.

Це була перемога

Кожний міністр, кожен член парламенту усвідомив, що ворог може вдертися в їх країну, в їх життя, зруйнувати їх дім, вбити його дітей, знищити народ. Разом з парламентом це почав усвідомлювати і увесь народ. Матері чи дружини, відправляючи своїх синів чи чоловіків на війну з агресором, усвідомили, що їх син чи чоловік пішов захищати свою країну.

Україна зараз переживає теж історичний момент свого існування, восьмий рік продовжується війна, в якій гинуть тисячі найкращих українців. Але зараз путін поставив в ультимативній формі питання про можливість існування нашого народу, нашої держави. Багато з того, що написано про Черчилля і ситуацію, яка була в травні 1940 року, нагадує нам нинішню ситуацію в Україні.

Досвід Вінстона Черчилля, який не став на коліна перед ворогом і переміг, може бути дуже повчальним для президента Зеленського.

А чи здатний президент Зеленський стати для України, тим ким став Черчилль для Англії, покаже час.

Війна багато що змінила і розставила у нашому житті. На перші ролі зараз вийшли не паркетні політики, які вже усім набридли, а реальні захисники Вітчизни. Образ президента України зараз по усьому світу сприймається як образ справжнього героя нації, який сміливо і мужньо очолив важку війну з ворогом заради свободи свого народу.

Читайте також: "Я вдячний усім українцям і українкам. Кожному і кожній за цей місяць боротьби" - Зеленський