Вінстон Черчилль - зразок державного діяча для Зеленського

Об’єктивний і неупереджений аналіз ситуації в Україні і світі дає підстави припускати, що ця ситуація дуже нагадує травень 1940 року.

У Європі повним ходом іде Друга світова війна. Гітлер, відчувши нерішучість Великої Британії і Франції, захоплював одну європейську країну за другою. Небажання найбільших європейських країн зупинити агресора - повністю розв’язало йому руки.

Військова агресія набувала катастрофічних масштабів. Ми поки що не знаємо достеменної правди, яка була участь Сталіна в цих агресивних діях Гітлера, і які у нього були домовленості з фюрером, але ми точно знаємо, що саме у травні 1940 року Велика Британія стояла перед вибором - вступити в переговори з Гітлером (поки ще Франція до кінця не була переможеною) і виторгувати собі мир, в замін на значні поступки як політичного, так і територіального характеру. Або вступити у війну з агресором.

У політичному керівництві Великої Британії були політики і посадовці, які пропонували вступити з Гітлером у переговори, врятувати країну від знищення і запобігти неминучій загибелі більш ніж стотисячної армії під Дюнкерком.

Але сталося так, що на політичну арену Англії у цей доленосний для країни і світу період вийшов політик, який виявився єдиним, що був здатний провести свою країну через усі жахіття війни до перемоги, відкинувши усі зрадницькі пропозиції про перемир’я з Гітлером.

Усе вище політичне керівництво країни схилялось до того, щоб припинити боротьбу проти Гітлера і вступити з ним у переговори.

Лише він єдиний виступив проти і зумів переконати і парламент, і народ у необхідності продовжити боротьбу.

Це був - Вінстон Черчилль - журналіст, художник, лауреат Нобелівської премії з літератури, який силою свого духу і віри зумів мобілізувати народ Англії на священну війну з нацизмом.

Це - геніальна людина, політик, державний діяч, який своїми діями змінив хід історії.

Якби в травні 1940 року замість Чемберлена до влади не прийшов Черчилль, можна з великою ймовірністю прогнозувати, що Друга світова війна завершилася б з зовсім іншими наслідками, як для Європи, так і для усього світу.

Якби перемогла в Англії лінія Чемберлена, Галіфакса та інших, то вже в червні 1940 року Англія за посередництва Муссоліні підписала б з Гітлером перемир’я, ціною важких - політичних і територіальних.

Тобто вже на початку літа для Гітлера була б вирішена величезна проблема - війна з Англією, і відкрився б шлях на схід. Друга світова війна прийшла б в Україну і інші республіки СРСР ще влітку 1940 року. Можна лише уявити собі, які це мало б наслідки.

Зрозуміло, що це все припущення, але фактом залишається лише те, що 28 травня 1940 року на засіданні Військового кабінету лише новий прем'єр-міністр Великобританії Вінстон Черчилль виступив проти перемир’я з агресором і закликав свій народ до боротьби. Ця боротьба врятувала Європу, а може і увесь світ.

Черчиллю вдалося врятувати майже увесь військовий контингент, який був заблокований в Дюнкерку, неймовірними зусиллями його вдалося евакуювати на острів.

Ця подія дуже надихнула парламент і народ, але Черчилль в цей же день заявив у парламенті, що евакуаціями перемогу не здобудеш: «Ми ніколи не здамося!».

Гітлер зрозумів, що ніякого перемир’я не буде, і почалась війна проти Англії.

В цій війні Англія втратила тисячі, десятки тисяч людей, які загинули в результаті нальотів гітлерівської авіації. Німці руйнували Лондон, стерли з лиця землі Ковентрі й інші міста, але Англія не здавалась.

Гітлер втратив понад 2000 літаків і зрозумів, що цими нальотами Англію не перемогти.
А на початку 1941 року фюрер скасував і вторгнення в Англію, усвідомивши, що цей народ йому не перемогти.

Визначальна роль в цьому була Черчилля, який силою свого таланту зміг перемогти в словесних баталіях опонентів, які пропонували мир з Гітлером, і згуртував народ на боротьбу та перемогу у цій війні.

Але для повного розуміння ролі Черчилля необхідно згадати, що він був призначений прем'єр-міністром 9 травня 1940 року, а до 28 травня 1940 року вів напружену боротьбу з своїм оточенням, яке аргументовано переконувало його припинити протистояти Гітлеру, і на його умовах укласти мир.

Тобто Англії пропонували капітуляцію заради ефемерного збереження миру, який Гітлер в будь-який час готовий буде порушити. І можна без перебільшення зазначити, що саме в цей період вирішувалась доля світу.

Перемога Черчилля в цьому протистоянні з своїми опонентами, а може і агентами Гітлера, відкривала надалі демократичний розвиток країн в Європі. Якби перемогли опоненти Черчилля - Гітлер став би єдиним правителем Європи, а, може, і світу.

Ми не знаємо, які аргументи використав Черчилль у двобої з своїми політичними опонентами, тому що протокол цих переговорів не вівся, але ми знаємо їх результат, який був оголошений 28 травня 1940 року. У цей день Черчилль вибрав війну, а не зраду.

Це було для нього дуже важке рішення, але 65-річний політик його прийняв, навіть вступивши в конфронтацію зі своєю партією, яка підтримувала переговори з Гітлером. Тут є дуже важлива деталь — у той час усі важливі рішення для долі країни приймав Військовий кабінет, в який входили деякі міністри, керівники парламентських фракцій.
Парламент засідав один раз на тиждень.
Військовий кабінет працював щоденно з раннього ранку до пізньої ночі. Цього вимагала ситуація, країна була на порозі вторгнення Гітлера.

Черчилль був досвідченим політиком, він чітко усвідомлював, що будь-які переговори з агресором тільки підсилюють його, а будь-які домовленості матимуть тимчасовий характер, допоки вони влаштовуватимуть Гітлера.

Але цього не розуміла частина Військового кабінету і, до речі, значна частина суспільства, яка не хотіла воювати і підтримувала перемир’я.

Але Черчилль був непохитний у своєму бажанні врятувати країну від неминучої загибелі у разі прийняття пропозиції про перемир’я. Він пам’ятав своїх предків, які теж боролися з Людовіком IV, чи Наполеоном і які відкинули їх пропозиції про переговори з агресорами і тим самим врятували Англію.

Черчилль усвідомлював, що йому не вдасться змінити позиції деяких членів Військового кабінету, але у нього ще був парламент. І парламент його підтримав, разом з парламентом це почав усвідомлювати і увесь народ. Матері чи дружини, відправляючи своїх синів чи чоловіків на війну з агресором, усвідомили, що їх син чи чоловік пішов захищати свою країну, свою сім’ю, своїх дітей, своїх матерів і дружин.

Черчиллю вдалося консолідувати і згуртувати усі верстви суспільства на захист своєї країни, свого народу.

Україна зараз переживає теж історичний момент свого існування, восьмий рік продовжується війна, в якій гине багато найкращих українців.

Але зараз Путін порушив в ультимативній формі питання про можливість існування нашого народу, нашої держави. Зараз увесь світ з тривогою чекає перемовин, які пройдуть між США і Росією, і стосуватимуться України.

Тобто найбільша в Європі країна за своєю територією, 45 - мільйонний народ, який має тисячолітню історію, повинен чекати, що вирішать переговорники.

А якщо вони приймуть рішення не загострювати ситуацію з агресором і запропонують Україні мир через капітуляцію?

Безумовно, ми повинні шанувати і високо цінувати усю допомогу, яку нам надають наші друзі - США і західні країни, але захищати свою країну повинні ми, - українці!

Багато з того, що написано про Черчилля і ситуацію, яка була в травні 1940 року, нагадує нам нинішню ситуацію в Україні.

Досвід Вінстона Черчилля, який не став на коліна перед ворогом і переміг, може бути дуже повчальним для президента Зеленського. А чи здатний президент Зеленський стати для України тим, ким став Черчилль для Англії, покаже час.

Але є очевидним, що Вінстон Черчилль - приклад державного діяча для Зеленського.

Читайте також: Невтішна соціологія для президента Зеленського