Мріяв, щоб Україна була кращою
Україна втратила ще одну легендарну особистість. На 90-му році життя відійшов у засвіти останній онук Великого Каменяра — Роланд Франко
Його знали не тільки як популяризатора творчості знаменитого письменника, голову Міжнародного фонду Івана Франка, а й як дипломата, вченого-інженера, громадського діяча, краєзнавця…
— Роланд Тарасович, якого я добре знав, був носієм генетичної пам’яті про нашого генія, — так відреагував на смерть Роланда Франка народний депутат Михайло Цимбалюк. — Мав честь дружити з ним упродовж багатьох років. В останні місяці через хворобу йому було тяжко спілкуватися, але завжди був у вирі подій. Ми мали з ним багато планів, зокрема щодо пам’ятника Івану Франку у Києві. Обговорювали нові проєкти щодо поширення творчості Івана Яковича у світах. Роланд Тарасович добре знався на дипломатії, на державній службі. Був носієм серйозної інформації про Україну. Його турбувало, що не все у теперішньому світі відбувається так, як мало би бути. Довгими вечорами обговорювали з ним, що можна зробити, аби Україна стала кращою. Він квапився жити. Глибоко вникав у роботу Франкового фонду, часто приїжджав на свою малу батьківщину, у Нагуєвичі. Цього року 27−28 серпня разом ми з ним планували бути у Дрогобичі на врученні міжнародної Франкової премії, відзначити чергові роковини Івана Яковича, де завдяки новому керівництву його музею справи пішли на краще… Роланд Тарасович часто бував у музеї-квартирі Франка у Києві. Дуже боляче реагував на байдужість теперішньої влади до постаті Франка. Онук Великого Каменяра залишив по собі великий слід…
Читайте також: На батьківщині Івана Франка — виставка «Магія галицької знимки»
