«Погонний» бюджет

Якщо усі минулі роки казнописці кроїли бюджет, керуючись не стільки ситуацією в країні, скільки владно-лобістськими забаганками (згадати хоча б «поліцейські» бюджети часів Януковича), то тепер ділити державну свитку довелося по-новому. Війна і загрозлива економічна скрута внесли свої корективи. Щоб на армію й інші «погонні» структури прибуло (ситуація зобов’язує), довелося не лише народ, а й депутатсько-чиновницьку братію потрусити. На економпайку навіть касту «особливо недоторканних» посадили — верховних служителів Феміди, яких чи не щороку задобрювали усе щедрішими куснями з держказни. Бюджет Верховного суду урізали на вісім мільйонів, Конституційного — на мільйон.

Економія економією, а «золоті» шини — закон

«Роздягання» міністерських (як і депутатських) зарплат до окладів без надбавок і премій було лише прелюдією до урядового обрізання. Від торішніх 260 мільйонів гривень Кабміну у цьогорічному бюджеті «відчикали» майже два. Ось тільки перед тим як скаржитися на дієту, підлеглим Арсенія Яценюка вартувало б зазирнути у кабінет до шефа. І поцікавитися, чи не тиснуть його броньований «Мерседес» «золоті» шини.

Ще у грудні для пре­м’єр­ського «мерина» замовили зимове взуття за... 169 тисяч гривень. Та це — ціна новенького «Ланоса»! Навіть за «папєрєдніка» Азарова кабмінівський «броньовик», який дістався Яценюку у спадок, на такій дорогій гумі не їздив. Де 26 тисяч гривень за шину, а де — 42 тисячі! Дешевше на танку прем’єра возити, ніж його броньований «Мерседес» обслуговувати.

227 мільйонів за «сліпе» голосування?

Ще 2013-го у казенному рядку для ВР красувалася щедра сума — 935 мільйонів гривень. Та вже наступного року вона схудла до 687 мільйонів. У проекті бюджету-2015 ще на 162 мільйони змарніла. З такими темпами, жартували, у парламентських туалетах скоро не лише папір зникатиме (фото з табличкою, на якій відвідувачів радівського клозету просять не «тиряти» туалетний папір, стало хітом у соцмережах), а й мило чи навіть йоржики. Та на позначці 525 мільйонів видатки на парламент недовго затрималися. Коли на сайті ВР нарешті опублікували додатки до бюджету (із півмісячною затримкою), у парламентській статті вже інша цифра спливла — 752 мільйони. Не бюджет, а щедрий депозит виходить: 227 мільйонів відсотками Верховній Раді набігло? Як гонорар за те, що наосліп (не маючи на руках остаточного варіанту розподілу доходів і видатків) держказну ухвалили?

І законотворчість подорожчала, і витрати на обслуговування Верховної Ради зросли. Ще й на депутатську «показуху» грошенят підкинули: висвітлення діяльності ВР на телебаченні і радіо та офіційна преса (газета «Голос України» і журнал «Віче») подорожчали на п’ять мільйонів. А ось згадка про підтримку санаторно-курортного комплексу Ради взагалі з бюджету щезла. З «прихватизацією» депутатських санаторіїв у Криму «вежливыми людьми», по суті, підтримувати стало нічого. Бази у Кончі і Пущі залишилися, але там ДУСя (Держуправління справами) — завгосп.

Президентська ДУСя погладшала

Кого не обділили «закрійники» бюджету, то це вже згадану ДУСю. На Держуправління справами з казни відпаювали 1 мільярд 93 мільйони гривень. Третину цієї суми ДУСя витратить на обслуговування діяльності президента та його Адміністрації. «Президентська» стаття у бюджеті зросла до рекордних 400,6 мільйона гривень. Навіть за неперевершеного любителя «понтів» Януковича сума була скромнішою — 302 мільйони гривень. Не кажучи вже про торішній бюджет, в якому на забезпечення діяльності президента і його Адміністрації було закладено 293 мільйони гривень.

Навіть якщо припустити, що «президентська» стаття роздулася, бо у неї включили і видатки на авіаперельоти вищих посадових осіб (раніше кошти на це були прописані окремим рядком у бюджеті, а тепер його немає), річна надбавка для Банкової все одно вражає. Плюс 107 мільйонів гривень для президента — занадто.

На державні нагороди і пам’ятні знаки ДУСя витратить на 14 мільйонів більше, ніж торік. А ось утримання ДУСівських санаторіїв і курортів цьогоріч обійдеться платникам податків на вісім мільйонів дешевше. Тільки санаторно-курортна економія щось надто скромна вийшла. На Банковій і Грушевського з такою бравадою розповідали про скасування привілеїв і пільг для «курортників» і «держдачників», а економії всього на вісім мільйонів видали. Та й за безкоштовну VIP-медицину для «бідних» чиновників цьогоріч не надто менше заплатимо. Статтю на медобслуговування посадовців обрізали лише на 2,5 мільйона гривень (з 380,5 до 378 млн.).

Армійський бюджет ледь не утричі зріс

За президентства Януковича, коли щедро обдаровували МВС, Генпрокуратуру, СБУ, видатки на оборону так само щедро обрізали. Кабінетних «головнокомандувачів» не хвилювало, що їхніми стараннями від українських Збройних сил лише назва і залишилася. Затяжна путінська гра м’язами нарешті змусила нинішню владу зрозуміти важливу істину: «Не хочеш годувати свою армію — годуватимеш чужу». Чи не вперше в історії незалежної України армійський бюджет не соромно бюджетом назвати. Міноборонівська стаття зросла до 40,2 мільярда гривень (це на 25 мільярдів більше, ніж торік). Понад дві третини цієї суми передбачили на забезпечення діяльності Збройних сил та військову підготовку. Для порівняння: у бюджеті-2014 на це виділили майже утричі менше — 11 мільярдів гривень.

Більш як учетверо збільшили видатки на Національну гвардію. У торішній казні Внутрішнім військам, на базі яких пізніше була створена Нацгвардія, виділили лише півтора мільярда гривень. Тепер сума зросла до понад семи мільярдів.

Помітно виросли бюджети Міністерства внутрішніх справ (з 18 до 32,7 млрд. грн.), Служби безпеки (на мільярд) та Раднацбезу (на 18 мільйонів). Майже на два мільярди збільшили «довольство» і для Держ­прикордонслужби. Ось тільки не зрозуміло, чим керувалися у «кошторисних» кабінетах, зменшуючи статтю на облаштування та реконструкцію держкордону (тим паче у нинішній ситуації). Торішня сума і без того скромною була. А тепер її ще на півтора мільйона скоротили, залишивши трохи більше як шість мільйонів гривень.

Генпрокурор договорився

Генпрокуророві Віталію Яремі, схоже, ні спиться, ні їсться. Бідкається, що Генпрокуратуру у цьогорічному бюджеті обділили. З ухваленням нового «прокурорського» закону Ярема на 50 тисяч зарплати напірився. Та й про такий же щедрий куш для ГПУ з бюджету розмріявся: бюджетну заявку з Генпрокуратури аж на чотири мільярди подали (доплюсувавши до своєї торішньої казни майже мільярд). Здавалося б, вигоріло: у чернетці розподілу видатків на Генпрокуратуру виписали 3 мільярди 860 мільйонів. Але не догодили. «На превеликий жаль, — скаржився генпрокурор, — у бюджеті на 2015 рік прокуратура якимось чином викреслена зі списку тих організацій, які додатково фінансуються, оскільки працюють в умовах, практично наближених до бойових. Буду піднімати це питання перед президентом і вимагати, щоб Кабмін вносив відповідні зміни у закон про держбюджет».

Якщо послухати Ярему, прокуратура у нас, бачите, ледь не форпост АТО. Майже у бойових умовах працює. Ага. І головний «бойовик» — прокурор Дружківки Дмитро Сазоненко, який у давно звільненому Слов’янську добровольцем «воює» у тренажерних залах, барах і масажних салонах (глядиш, скоро з «корочкою» учасника бойових дій додому повернеться).

Схоже, апетити генпрокурора вже не тільки народ дратують. Пан Ярема дожалівся до того, що в остаточному варіанті розподілу бюджетних видатків 3 мільярди 860 мільйонів для ГПУ переправили на скромнішу цифру — 2 мільярди 897 мільйонів.