Передплата 2024 ВЗ

«У лікуванні гіпертензії дуже важливий контакт пацієнта з лікарем»

За даними ВООЗ, підвищений артеріальний тиск — основний фактор розвитку передчасної смерті і причина майже 10 млн смертей та понад 200 млн випадків інвалідності у світі

Олег Лещук
Олег Лещук

Довгий час залишаючись безсимптомним, підвищений тиск повільно, але неминуче пошкоджує життєво важливі органи. «Приблизно третина людей з гіпертензією навіть не підозрює про наявність хвороби. Часто діагноз ставлять випадково, коли звертаються до лікаря з іншого приводу або після розвитку інфаркту або інсульту», — розповідає кардіолог кардіохірургічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні Олег Лещук.

— За яких показників тиску можна стверджувати, що у людини розвинула­ся артеріальна гіпертензія?

— Про це можна говорити, якщо циф­ри артеріального тиску (АТ) перевищують 130/80 мм рт.ст., межею вважається 140/90 мм рт.ст. Починаючи саме з цих граничних цифр, простежується пряма залежність між підвищеними цифрами тиску і основними ускладненнями артеріальної гіпертензії, а саме інфарктом, інсультом і раптовою смертю, які визначають тривалість життя населення. Верхня цифра при вимірюван­ні артеріального тиску — систолічний тиск, який показує тиск в артеріях у момент, коли серце стискається і виштовхує кров в арте­рії. Нижня цифра — діастолічний тиск, пока­зує тиск в артеріях у момент розслаблення серцевого м’яза. При стабілізації тиску, тобто при досягненні рівня АТ до 140/90 мм рт.ст., ризик ускладнень та навіть смерт­ності знижується до загальностатистично­го рівня. Тому так важливо у лікуванні гіпер­тонії досягти нормальних цифр АТ.

— Які симптоми підвищеного тиску?

— Загалом артеріальна гіпертензія роз­вивається поступово. Починається все з періодичних головних болів, серцебиття, «стрибків» артеріального тиску. На цій ста­дії хвороба найчастіше залишається непо­міченою. Однак стан погіршується: люди скаржаться на головний біль, оніміння пальців рук і ніг, припливи крові до голови, поганий сон, мерехтіння перед очима, за­паморочення, швидку втомлюваність. Під­вищення кров’яного тиску стає стійким, до цього часу в судинах відбуваються склеро­тичні зміни. Список ускладнень доволі зна­чний: атеросклероз, тромбоз, аневризма, а це ризик інсульту або інфаркту, — аж до летального кінця.

— Чи може людина не відчувати під­вищеного тиску?

— На жаль, може, причому доволі час­то. Статистика стверджує, що половина пацієнтів, які страждають від підвищеного тиску, навіть не підозрюють про це, — лю­дина просто списує все на нездужання. Є люди, особливо вже у похилому віці, які при артеріальному тиску 180/100 і навіть при 200/110 мм рт. ст. почуваються цілком нормально і вважають, що це їхній «робо­чий тиск», який лікувати не потрібно. Од­нак це найпоширеніша помилка. Адже ри­зик ускладнень гіпертонії (інфаркт, інсульт, ниркова недостатність, зниження зору) однаково високий як у хворих, що відчува­ють високий тиск, так і у тих, хто ні на що не скаржиться. Гіпертонія вражає так звані органи-мішені: головний мозок, очі, серце, судини, нирки. І для людини це є точкою неповернення. І коли ми діагностуємо про­гресуючу неліковану гіпертензію, зазвичай, пацієнт в анамнезі уже має інсульти, про­блеми з ураженням сітківки очей, серцеву недостатність, ішемічну хворобу серця, ураження нирок, периферичних артерій.

— Які показники артеріального тиску свідчать про кризовий стан і що відчу­ває при цьому хворий?

— Гіпертонічний криз — це різке підви­щення артеріального тиску, яке може роз­винутися на будь-якій стадії хвороби і в будь-якому віці. Для кожної людини ступінь цього підвищення індивідуальний. Напри­клад, для молодих жінок це може бути 140 на 90 мм рт. ст., а для деяких гіпертоніків рівень верхнього тиску може доходити і до 270 мм рт. ст. У ряді випадків гіпертоніч­ний криз може перебігати безсимптомно, хоча найчастіше характеризується певною симптоматикою: різкий головний біль, іно­ді пульсуючий, запаморочення, нудота, «мушки» або пелена перед очима, приско­рене серцебиття. До виникнення гіперто­нічного кризу можуть призводити багато чинників: як зовнішніх, так і внутрішніх. Насамперед, це психоемоційні фактори — нервове перенапруження, перевтома, стреси, порушення сну, різка зміна пого­ди, температурні перепади. Гіпертонічний криз може статися внаслідок зловживання досолюванням їжі, надмірним вживанням солінь, маринадів, алкоголю, кави, курін­ням. Результатом усього цього є посилення роботи наднирників з підвищеним виро­бленням їх гормонів, які сприяють різкому звуженню судин, внаслідок чого й розвива­ється гіпертонічний криз. Небезпека гіпер­тонічного кризу полягає в тому, що можуть розвинутися гострі порушення мозкового кровообігу (геморагічний чи ішемічний ін­сульт), гострий інфаркт міокарда, гостра лівошлуночкова недостатність з переходом у набряк легенів.

— Чи артеріальна гіпертензія є як са­мостійне захворювання, чи вона є на­слідком певних змін у роботі організму?

— Як самостійне захворювання арте­ріальна гіпертонія спостерігається при­близно у 95−97% пацієнтів, а в 3−5% ви­падків вона є симптомом хвороби нирок, серця, мозку, або якогось ендокринного захворювання. Спостерігаючи пацієнта з високим рівнем артеріального тиску, лікар завжди повинен враховувати те, що гіпер­тонія може бути симптоматичною. У цьому випадку, перш за все, необхідно виявити основне захворювання і лікувати в першу чергу його. Лікування основного захворю­вання, наприклад, при деяких вроджених патологіях судин, пухлинах ендокринних органів інколи дозволяють нормалізувати цифри артеріального тиску.

— Як часто потрібно вимірювати кров’яний тиск?

— У лікуванні гіпертензії дуже важливий контакт пацієнта з лікарем. Скажімо, за першого візиту до лікаря у пацієнта вияв­ляють підвищений тиск, назначають ліку­вання і повторний огляд через два тижні. Пацієнт вдома вимірює тиск на домінуючій руці двічі на день і фіксує покази, а за на­ступного візиту через кілька тижнів лікар бачить, наскільки ефективним є призначе­не лікування.

— Іноді у пацієнтів з гіпертензією, які регулярно приймають ліки, тиск про­тягом декількох днів буває зниженим. Звісно, перша думка: ліки допомогли, можна їх більше не приймати…

— Лікування гіпертонії вирізняється тим, що ліки необхідно приймати постійно!

Перервати лікування — це найбільша помилка, яку може зробити пацієнт. Якщо в якийсь момент пацієнт вирішує ліків не приймати, це означає, що він, найімовірні­ше, від них відмовиться повністю, і ми знову повернемося до попереднього стану. При­значаючи медикаменти для корекції арте­ріального тиску, лікар враховує їхню дію на прогноз захворювання, вплив на структуру кровоносних судин, мінімізуючи ризики ін­сультів, інфарктів, які, своєю чергою, мо­жуть призвести до інвалідизації людини чи навіть смерті, на органи-мішені, і на всю систему організму в цілому. Лише трива­ле лікування дозволяє забезпечити спри­ятливий результат і уникнути ускладнень захворювання, а для призначення терапії пацієнт мусить регулярно звертатися до лі­каря. Людині, яка страждає від гіпертоніч­ної хвороби, слід знати, що бажаний ефект досягається повільно і поступово, відтак якість лікування й подальшого життя зале­жить від того, наскільки регулярно людина приймає призначені ліки. Пацієнт пере­стає приймати ліки, мотивуючи це тим, що тиск нормалізувався, але ж нормалізація АТ сталася завдяки тому, що спрацював пре­парат, який і тримав тиск на належному рів­ні. Як тільки надходження діючої речовини припиняється, все повертається на той же рівень, з якого було розпочато лікування. А іноді стрибок тиску після припинення при­йому ліків може бути таким, що організм не впорається з ситуацією, і наслідки можуть бути дуже серйозними, аж до летального кінця.

— Чи можна говорити про профілак­тику артеріальної гіпертензії?

— Можна і потрібно. Головне — здоровий спосіб життя, нормалізація ваги, адже відо­мо, що в міру збільшення ваги паралельно зростає й АТ, є навіть пропорції відповід­ності ваги і тиску. Друга умова — достатній відпочинок, організм повинен встигати від­новлюватися. У плані дієти рекомендується жорстке обмеження на вживання кухонної солі, копченостей, соленої, маринованої їжі. Натомість слід якомога більше спожи­вати сирих овочів і фруктів. Це так звана DASH-дієта, яка сприяє нормалізації АТ. Контроль за масою тіла обов’язковий! До­ведено, що за надмірної маси тіла втрата лише 5−10% ваги значно знижує артеріаль­ний тиск. І, безумовно, чинник фізичної ак­тивності. Є багато доказів того, що помір­ні фізичні навантаження і перебування на свіжому повітрі не менше 30 хвилин у день сприяють нормалізації артеріального тис­ку. Головна формула, яка дозволяє тримати хворобу під контролем: здоровий спосіб життя плюс постійний прийом медикамен­тів та контакт з лікарем.