Проти опіків «Аквіор»

Перевагою пов’язок є те, що на даний час, це практично єдині гідрогелеві вироби медичного призначення виготовлені на основі біоактивних полімерів природного походження. В них поєднано ранозагоюючі та регенеративні властивості альгінату натрію.

Вироби на основі природних полімерів не викликають алергічних реакцій та подразнень, а утилізація цих виробів, після використання, не спричиняє екологічних проблем. Також важливим є те, що їх собівартість є невисокою, що робить сучасний метод вологого загоєння ран доступним для широкого кола людей.

«Часто їх беруть для танкістів»

«Гідрогелеві пов’язки „Аквіор“ є в складі наплічників у бойових медиків. Вони справді є ефективними і дуже потрібними для поранених військових, — розповідає волонтерка Львівського добровольчого медичного батальйону доцент ЛНМУ ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук Адріана Гайдук. — Ми їх зокрема надсилаємо у стабілізаційні пункти, які надають невідкладну допомогу на першій лінії фронту».

За її словами, гідрогелеві пов’язки річ першої потреби при різних опіках, зокрема масивних. Зокрема у танкістів часто бувають ураження обличчя. Потреба у протиопікових пов’язках на ліні фронту є постійною.

«Інші аналогічні пов’язки на нашому ринку дороговартісні. Та ми завжди, якщо є можливість, використовую медичні засоби українського виробництва», — пояснює пані Гайдук.

Такої ж думки інша волонтерка Христина Горельчик. Вона вже майже два роки постачає бойовим медикам гідрогелеві пов’язки «Аквіор».

"До мене є запити з фронту, дзвоню в університет і мені дають потрібну кількість. Приблизно раз на місяць по 450 шт., — пояснює пані Горельчик. — Відразу надсилаю на три-чотири військові бригади. Серед цих пов’язок є бактерицидні та просто лікувальні пов’язки. Беру також у вигляді масок на обпечене обличчя чи навіть великих покривал (40×100 см").

Допомагають вони при пролежнях та їх лікуванні, а ще краще, за словами медиків, при їхній профілактиці. Добре себе проявили також при лікуванні ран, що важко загоюються — трофічних ран, ран типу «діабетичної стопи».

«Нещодавно розповіли нам, що військовий вхопився рукою за розпечене дуло автомата, отримав опік. Але після використання нашої пов’язки навіть пухир не утворився, — розповідає один з розробників гідрогелевих пов’язок «Аквіор», доктор хімічних наук Володимир Самарик. За його словами, також був випадок, коли маленька дитина облила себе кип’ятком. Батьки приклали пов’язку, але не дуже добре її закріпили, вона трохи зсунулася. То на тій половині, яка залишилася без пов’язки — утворився опік, а на іншій не залишилося і сліду.

На 30%, інколи на 50% пришвидшують загоєння

Водночас професор кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» Самарик наголошує, що ці пов’язки самі по собі - не панацея:

«До «Аквіорів» треба ставитися як до пов’язки. Зручної, такої що забезпечує комфорт пацієнта та суттєво прискорює саму процедуру перев’язки, а деколи навіть таких, що роблять перев’язку взагалі недоцільною.

Але їхнє застосування не означає, що потрібно скасувати лікування. Або якщо є пов’язка, то не потрібно дезінфікувати рану.

Можна, пояснюють розробники, разом з «Аквіор» налагодити пролонговану доставку лікувального засобу, в тому числі дезинфікуючого, але поки що пролангована доставка реалізована лише з таким препаратом як хлоргекседин. Проте у політехніці уже є ряд нових розробок. Зокрема активно випробовуються знеболюючі лікувальні пов’язки.

Рани є різні, як і організми. «Є випадки, коли пролежні під пов’язкою гарно затягнулися, а для іншої недужої жінки що не робили, скільки не прикладали нічого не допомагало. Практика вологого загоювання ран відома вже давно. Забезпечується вона різними методами, у тому числі гідрогелевими або гідроколоїдними пов’язками. Їхнє використання на 30%, часто вдвічі пришвидшують загоєння, зокрема трофічних виразок при варикозі чи діабетичних ран», — пояснює професор.

Це повністю комфортна пов’язка, яку не потрібно «видирати» з рани. Та час перев’язки загалом зменшується. Одне з її призначень — прискорення загоювання чистих післяопераційних ран.

Більшість фірм випускає подібні пов’язки на основі синтетичних матеріалів. Науковці Львівської політехніки ж розробили пов’язки на основі природних полімерів, зокрема альгінату натрію з бурих водоростей та пектину. Альгінат натрію використовують деякі господині для загущення страв. Цей біоактивний полімер має серед інших ранозагоюючі, регенеративні властивості, що характерно для біоактивних природних полісахаридів, зі значною спроможністю до відведення ранових виділень, якою не володіють вироби на основі синтетичних полімерів.

«Групі наших науковців-розробників з початку досліджень довелося обійти певні труднощі, які не відразу дозволяли його використовувати в якості лікувальної гідрогелевої пов’язки, — розповідає пан Самарик. — Їхня інноваційність ще й в тому, що „Аквіори“ є біодеградабельними». Якщо інші гідрогелеві пов’язки на основі синтетичних полімерів в природі довго розкладаються і тим самим отруюють довкілля, то, розроблені Львівською політехнікою просто компостуються як харчові відходи.

Вони на 70−75% складаються з води та мають терморегулюючий ефект. Важливо, що пов’язки «Аквіор» у багатьох випадках, наприклад, при профілактиці опіків, без використання навіть додаткових ліків є лікувальними, вони не алергічні і не викликають подразнення.

На думку науковців з Львівської політехніки основна причина, чому досі в Україні не був поширений метод вологого загоювання ран те, що не було достатнього асортименту гідрогелевих пов’язок.

«Для порівняння, якщо взяти якісну гідрогелеву пов’язку ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну, її дециметр квадратний продавався через інтернет-магазини за 350−400 грн. Ми не маємо права продавати „Аквіор“, але навіть якщо реалізовувати квадратний дециметр за 80 гривень, ми ще будемо у виграші», — пояснює доктор хімічних наук.

Розміри пов’язок різноманітні: вісім сантиметрів на шість, вісім на десять, десять на десять, двадцять на двадцять. Також, щоб було зручніше використовувати їх роблять у вигляді бинтів — 10 см на 50 см чи 10 см на метр.

«Ми закінчуємо сертифікаційний процес»

Щомісяця Інститут хімії Львівської політехніки відправляє через майже десяток волонтерських організацій в діючі частини, прифронтові госпіталі, опікові центри до 12 тис. квадратних дециметрів. І отримують від медиків та постраждалих відгуки, які бувають різними — від «вони врятували мені життя» до «вони нічим не кращі від інших».

У зв’язку з війною попит на пов’язки великий. «Фактично все, що ми випускаємо, у нас розбирають. Після останньої реконструкції ми переїхали на нову установку, яку вдосконалювали два роки. Швидше за все це межа цієї лінії в умовах Львівської політехніки».

За його словами 35 тисяч квадратних дециметрів за місяць це гранична потужність. І це, якщо працювати у дві зміни шість днів на тиждень. Через відсутність фінансів на сировину і оплату працівників, своїми силами -- науковців і студентів, вони не спроможні забезпечити граничну потужність роботи установки.

«Треба, щоб хтось повірив у перспективність вологого загоєння ран в медичній практиці України, вклав у це гроші і побудував справжню, а не пілотну установку, — пояснює пан Самарик. — Зараз ми закінчуємо сертифікаційний процес. У нас буде державна сертифікація на виріб і державна сертифікація на виробництво».

Минулого року Львівська політехніка з обласного бюджету отримала кошти у розмірі 700 тис. грн, які було скеровано на вдосконалення технології виробництва та сертифікації гідрогелевих засобів медичного призначення і апробації їх в умовах воєнно-польової медицини. Зокрема, за ці кошти провели ремонтні роботи щодо розширення лабораторії та удосконалили технологічний процес виробництва.

«Питання в інвесторі, котрий буде готовий викупити права на інтелектуальну власність, торгову марку тощо і масштабувати виробництво пов’язок „Аквіор“, — пояснює директор департаменту економічної політики ЛОВА Степан Куйбіда. — Якщо такий інвестор з’явиться, він отримає повний наш супровід».