Реорганізація чи ліквідація: на Жовківщині громада відстоює місцеву школу

Мотивують рішення постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2024 року про припинення фінансування із держбюджету шкіл, у яких навчаються менш як 45 (з 1 вересня 2025 року) або 60 (з 1 вересня 2026 року) учнів.

Це означає, що уже через рік держава не скеровуватиме субвенції на оплату праці педагогічних працівників у таких школах, і фінансування закладів освіти, де менше 45 учнів, повністю мали б забезпечити громади. Якщо громада не спроможна на такі витрати — КМУ надає їй повноваження реорганізувати чи закрити таку школу.

З цього проводу 14 травня у селі відбулися другі громадські слухання.

У Хитрейківському ЗЗСО (закладі загальної середньої освіти) зараз навчається 29 учнів. Як зазначив Микола Смолинець, в.о.керівника відділу освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради, пониження ступеня школи у Хитрейках суттєво зекономить кошти громаді. Відтак у закладі освіти продовжать навчатися молодші школярі, а для старших сільська рада організує доїзд в іншу школу у громаді.

«За рік громада витрачає на утримання одного учня у цій школі понад 87 тисяч гривень. Цей показник вираховують відповідно до кількості педагогічних працівників і учнів. Що більшою буде кількість дітей у закладі, то меншими будуть і витрати на школяра», — пояснив Микола Смолинець.

Однак громада у ці показники не повірила, бо відділ освіти не надав розгорнутого звіту щодо витрат на учня, а лише готові суми.
А батьків обурило, що дітей позбавляють права навчатися у рідному селі.

«Вважаю злочином під час повномасштабної війни виганяти учнів із школи, у якій навчалися покоління хитреян, яку громада нашого села часто власними силами ремонтує. Цю будівлю звели ще за часів Польщі. Її не закрила навіть радянська влада — а от теперішні українські місцеві чиновники вже два роки тероризують наше село, прагнучи спочатку реорганізувати, а потім, впевнена, ліквідувати школу. Як упродовж чотирьох крайніх років закрили у Хитрейках ФАП і народний дім», — наголосила під час громадських слухань Світлана Грицько, мешканка Хитрейок і мама школярів.

Щодо доїзду учнів, то у громаді є один «школярик», який обслуговує кілька сіл і шкіл, його маршрут розпочинається рано-вранці.
В.о. керівника відділу освіти розповів, що сільська рада має резервний автобус, і може його використовувати. Однак це додаткові витрати на пальне, техобслуговування і, звісно — на оплату праці ще одного водія.

«Від Хитрейок до найближчої школи у селі Кунин — понад 4 кілометри. Щоб моєму синові встигнути на автобус, який ще невідомо коли буде їхати із Хитрейок, потрібно прокинутися о 6 ранку. Про яку якість освітнього процесу можна говорити? Ми живемо у такій частині села, куди важко заїхати, особливо — у дощову погоду та взимку. Чому я зараз маю переживати про те, як моя дитина буде надалі вчитися, якщо у нашому селі є школа? Мій старший син від початку війни — на фронті. Невже він там воює за те, щоб у його молодшого брата відібрали право вчитися у своїй школі? Мій молодший син — напівсирота. І минулого року, коли я звернулася у Добросинсько-Магерівську сільську раду щодо безкоштовного харчування для нього у школі, мені відмовили. Сказали: якби був повним сиротою — тоді було б безкоштовно. Це все, що треба знати про так звану владу у нашій громаді», — наголосила мати школяра Любов Кунинець.

На проблемах, які можуть виникнути із доїздом, наголошувала й директорка школи Галина Брославська.

«Такої дороги до Хитрейок, як була кілька крайніх років, я не пам’ятаю, хоч працюю у школі понад 30 років. Сільська рада вже давно не виділяла кошти для ремонту дороги та облаштування заїзду до школи. Щоб хоч якось їздити — місцеві мешканці власними силами роблять, що можуть. Тому я більш ніж переконана, що без дороги регулярного доїзду для дітей не буде. І це, звісно, впливає й на якість освіти. Якщо сільська рада має сумніви щодо кваліфікації вчителів чи рівня знань учнів, бо дітей у школі мало, то спростовуємо цих „побоювань“: наші випускники — кандидати наук, педагоги, успішні підприємці, військові, які захищають нас на передовій. Наші теперішні учні - призери конкурсів та олімпіад. Цьогоріч наші школярі здобули призові місця на олімпіадах, чим не можуть похвалитися великі школи громади», — наголосила Галина Юріївна.

На громадських слуханнях виступила голова профспілки освітян Львівського району Ірина Бродик.

«Безпека, якість знань, фінансування — така послідовність у визначенні пріоритетів умов функціонування закладу освіти є логічною, зокрема — в умовах великої війни, і не суперечить чинному законодавству. Як це трактувати щодо Хитрейківського ЗЗСО? По-перше, ця школа має найкраще сховище у громаді. По-друге, доїзд, з невизначеними досі кроками на випадок тривоги, утруднений рельєфом місцевості. По-третє, врахуємо черговий стрес від зміни місця навчання, прибуття дітей до школи завчасу до початку занять, який призведе до бездоглядності, бо жодними штатними розписами відповідних посад не передбачено, а через перебування дітей до 10 годин за межами дому виникають запитання щодо здорового харчування. Що ж з фінансуванням? До 1 вересня 2025 року школи, які мають понад 25 учнів, будуть отримувати субвенцію на оплату праці педагогів, податки із якої надійдуть у місцеву раду. Разом з тим фінансовий ефект від пониження ступеня закладу, враховуючи реалії та досвід інших громад, які вже зробили такі кроки, буде близький до нуля, або й від'ємний, але ціна йому — безпека і знання учнів», — зазначила Ірина Бродик.

Як зауважила під час слухань вчитель історії Хитрейківського ЗЗСО Олександра Кордоба, у громаді вже є гіркий досвід, на який варто зважити, ухвалюючи рішення про реорганізацію школи. У місцевому селі Бір-Кунинський у 1975 році радянська влада закрила початкову школу, бібліотеку та народний дім. Як наслідок — зараз у селі нема навіть магазину, а у добротній польській будівлі, де були школа, бібліотека та народний дім, виросло дерево на два поверхи. есятки років місцеві діти змушені діставатися до школи у сусідні села.

«І громада, і педагогічний колектив наполягають, аби сільська рада припинила форсувати процес реорганізації до 2025 року. Адже постанова Кабміну — рекомендація, а не наказ, і рішення щодо пониження у ступені ухвалюють депутати сільської ради», — наголосила Олександра Кордоба.

Олександра Олегівна — єдина вчителька Хитрейківського ЗЗСО, для якої сільська рада не передбачила альтернативного працевлаштування, що зобов’язана зробити, згідно із постановою Кабміну, у випадку реорганізації чи закриття закладу освіти.
Вчитель — дружина безвісти зниклого військового, яку, як вважає педагог, сільська рада у цій ситуації залишає без засобів для існування.

Як запевнив заступник голови Добросинсько-Магерівської громади Назар Романчук, про закриття школи у Хитрейках не йдеться — лише про пониження у ступені задля економії та забезпечення якості освіти.

«Щодо працевлаштування педагогічних працівників, то вчителі початкових класів залишаться на роботі у Хитрейківській школі, а інші зможуть працевлаштуватися у заклади освіти у нашій громаді. Відділ освіти зараз спілкується щодо цього із керівниками шкіл», — додав Назарій Романчук.

Необхідність таких рішень щодо реорганізації шкіл у громадах Львівщини, де є мало учнів, у коментарі «ВЗ» підтвердив очільник департаменту освіти та науки Львівської ОВА Олег Паска.

«Згідно із постановою Кабміну, у громадах мають ухвалити рішення щодо реорганізації чи закриття шкіл, які не буде фінансувати держава із 2025 року. Адже не всі громади спроможні забезпечити функціонування цих освітніх закладів. Тому доцільно забезпечити відповідне перевезення і навчання дітей у більших школах громади», — пояснив Олег Паска.

Надалі, за словами представників сільської ради, позицію громади передадуть профільній комісії, яка обговорюватиме проєкт рішення щодо реорганізації школи та його подальше винесення на голосування.

Мешканці теж планують взяти участь у роботі комісії, аби відстояти право своїх дітей на навчання у рідній школі.