Коли Марк Дробот співав «Баладу про мальви», у залі плакали…
На заньківчанській сцені відбулася прем'єра вистави «Червона рута», присвячена життю й творчості Володимира Івасюка
У місті Лева гідно відзначили 75-річчя від дня народження видатного українського композитора, виконавця, автора понад сотні пісень, а також творів класичної музики Володимира Івасюка. І, на жаль, цьогоріч 18 травня минає 45 років, коли тіло зниклого напередодні Івасюка знайшли повішеним у Брюховицькому лісі.
Володимиру Івасюку постійно погрожували, за ним стежили «бдітєльниє» очі, його переконували писати «пєсні на рускам», його кликали до москви і пропонували великі гроші… Але Володимир не зрадив і не продався. Як міг, опирався системі, долав перешкоди і писав нові пісні.
Івасюк постійно ризикував. Ризикнув і режисер, художній керівник Максим Голенко, який на заньківчанській сцені поставив виставу-присвяту «Червона рута», сценарій до якої написала Наталка Ворожбит.
Напередодні прем'єри (11−12 травня у касі театру не було жодного вільного квиточка. — Г. Я.) Максим Голенко розповідав, що він, щойно прочитав сценарій, який Наталка Ворожбит написала до фільму, загорівся бажанням поставити за цим сценарієм виставу про сина Буковини, який мав великий вплив на становлення естради в Україні. Уже у 21-річному віці Володимир Івасюк презентував свої найвідоміші пісні - «Червона рута» і «Водограй», які знає кожен українець.
На головну роль режисер запросив заслуженого артиста України Марка Дробота. 37-річний актор перед виставою дуже хвилювався, бо розумів усю відповідальність і перед режисером, який у нього повірив, і перед львів'янами.
І ось довгоочікувана прем'єра вистави-мюзиклу. Сценограф Юлія Заулична створила оригінальні декорації. Постамент, на ньому ленін, який кілька разів падає… Сцена — сіра і сумна, але у цій сірості живе українська пісня. «Червона рута» — вистава про свободу, пошуки себе, своєї ролі на цій землі, а також про родину, друзів і підлих зрадників.
У постановці задіяні майже всі заньківчани, усі співають так гарно, що підспівує зал. Марк Дробот, як з’ясувалося, не лише талановитий актор, а й має чудовий голос і гарно співає. А під «Баладу про мальви», яку він заспівав у самому кінці, плакали у залі не лише матері…
Коли опустилася завіса, глядачі ще довго аплодували. Заньківчани тричі виходили на поклін. Але із залу ніхто не виходив. Тоді глядачі почали співати «Червону руту»… Відома українська актриса Римма Зюбіна, яка зіграла у виставі няню Мілю, пізніше розповіла: «У фіналі співаємо пісню Володимира Івасюка „Червона рута“. Оплески. Опускається завіса, і ми чуємо, що в залі починають співати „Червону руту“. Завіса підіймається, і ми підхоплюємо. Це фантастично і незабутньо…».
