Якщо Тимошенко не звільнять, на Україну чекає «вірменський» сценарій

Кожне друге питання в українській політиці нині стосується Юлії Тимошенко. В останні дні його задають все частіше. З іменем колишнього українського прем’єра тісно пов’язане важливе геополітичне рішення — очікуване укладення Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Вільна Тимошенко — гарантія того, що 28 листопада на саміті у Вільнюсі цей історичний документ буде підписано. Якщо ж лідер української опозиції і далі залишатиметься за заґратованими вікнами лікарняної палати-камери у Харкові, в європейський вагон нас не приймуть. Поїзд поїде…

Дедлайн, крайній термін, коли буде прийнято рішення про нашу з Європою асоціацію, зміщено на 15 листопада. До цього часу терпеливий Європарламент продовжив роботу місії Кокса-Квасневського, яка і має визволити Тимошенко з ув’язнення. Єврочиновники сподіваються, що у Києві упродовж кількох днів розв’яжуть проблему колишньої глави уряду. «Ми близькі до реалістичного сценарію, який буде прийнятним для трьох сторін: влади України, пані Тимошенко, Європейського Союзу», — загадково сказав екс-президент Польщі. Разом з екс-президентом Європарламенту він докладає титанічних зусиль, аби вмовити президента Януковича зробити поступку. Як зізнався Квасневський, від імені ЄС вони запропонували українському президенту погодитися на часткове помилування Тимошенко. Тобто на те, щоб зменшити строк ув’язнення Тимошенко із семи до двох років, які екс-прем’єр уже відбула. Чи погодиться на це Банкова, якщо більш реалістичні варіанти відкинула?

Президент міг би давно поставити підпис під помилувальним указом, але його терзають сумніви. Він не знає, чим загрожує його майбутньому випуск «джина з пляшки». Не може спрогнозувати, як це рішення сприймуть його виборці на Сході і Півдні, чи, бува, не розцінять як його слабинку, а тому відвернуться. З іншого боку, утримання свого політичного опонента у полоні для Януковича рівнозначне бойкоту, ізоляції на Заході. Тож, швидше за все, він виношує хитромудру комбінацію, при якій виглядав би одночасно і «безстрашним орлом» і «великодушним голубом миру»…

Коментарі для «ВЗ»

Віктор НЕБОЖЕНКО, директор соціологічної служби «Український барометр»

Проблему Тимошенко можна розв’язати лише політичним способом. Так само, як її створили, потрапивши у пастку за порадою Ющенка, який казав Януковичу: хочеш п’ять років спокійно жити — посади Тимо­шенко в тюрму. Не за правовими нормами Тимошенко сіла в тюрму, з порушенням цих норм, думаю, Янукович і прийме рішення про звільнення екс-прем’єра з тюрми.

Ситуація буде такою. Двоє громадян Європейського Союзу, Кокс і Квасневський, звертаються до президента України і кажуть: «У нас є одна знайома, яка сидить в тюрмі. Ми вважаємо, що ви повинні її помилувати». І президент повинен сказати: «Ну що ж, мені подобається ця ідея…».

Думаю, до 18 листопада, дня засідання Ради міністрів ЄС, Янукович вирішить питання Тимошенко. Якщо цього не станеться, ми потрапляємо у «вірменський список». Про що йдеться? Оскільки Вірменія відмовилася підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, на саміті у Вільнюсі підпишуть резолюцію, таку собі «угоду про наміри». Там буде сказано: багато роботи проведено, а ще більше її — попереду. Якщо Віктор Федорович не звільнить Тимошенко, у Вільнюсі він підпише символічну «вірменську» резолюцію, а не законодавчо підготовлений євроінтеграційний документ.

Чому Янукович зволікає зі звільненням Тимошенко? З однієї причини — бо йому треба брати відповідальність. А він хоче управляти країною, щоб приймати рішення, але не відповідати за них.

Хто може узяти на себе відповідальність у справі Тимошенко? Три жінки — міністр юстиції Лукаш, міністр охорони здоров’я Богатирьова і Уповноважений Верховної Ради з прав людини Лутковська. Вони можуть узяти на себе політичну відповідальність за брудну роботу з екстрадиції Тимошенко за кордон. Про помилування не кажемо — це має робити президент. А він цього не зробить.

Сергій ТАРАН, директор Міжнародного інституту демократій

Якщо Тимошенко вийде на волю, Янукович сприйматиме це як особисту поразку. Хоча це не так. Якби Тимошенко була на свободі, це розв’язало б йому руки, він набагато вільніше почувався б у міжнародній політиці. Після підписання Угоди про асоціацію це відкрило б можливості для отримання інвестиційних коштів з-за кордону. Але Янукович цього не усвідомлює. Емоції для нього важать більше, ніж стратегічна політика. Відповідь на питання про Тимошенко треба шукати в особистому характері Януковича, а не в якихось політичних розрахунках. З точки зору національних інтересів, Янукович мав би ще рік тому закрити цю тему.

Як буде реалізований потенційний сценарій звільнення Тимошенко? Янукович шукатиме варіантів, при яких Тимошенко залишалась би у статусі засудженої і цей статус було би відновлено у будь-який момент, навіть якщо вона фізично залишатиметься на лікуванні в Німеччині.