Сценарій «Буратіно» написаний у Москві

Володимир Жириновський, лідер Ліберально-демократичної партії Росії (ЛДПР), 3 квітня заявив, що його партія визнає українські вибори лише за умови, якщо переможцем стане Володимир Зеленський. Зламані документи його партії в 2014 році вказують на план, який приголомшуюче схожий на той, що використовувався в кампанії Зеленського. Про це пише Аліна Шандра на ресурсі Еuromaidanpress

Коли 3 квітня Володимир Жириновський, лідер третьої партії Росії ЛДПР, заявив, що визнає українські вибори, тільки якщо переможцем стане кандидат-комік Володимир Зеленський, це не стало несподіванкою.

Зрештою, під час виборчої кампанії російські ЗМІ зробили свого опонента, чинного Президента Порошенка, ключовою мішенню ненависних висловлювань, про що свідчать переважаючі настрої в російській соціальній мережі ВКонтакте. Причина цієї атаки полягає в тому, що Порошенко, який прийшов до влади після революції Євромайдану, що усунула його проросійського попередника в 2014 році, зайняв тверду позицію проти Росії і, незважаючи на негативні наслідки російської окупації Криму і війни на Донбасі, вів Україну на захід.

Це змусило багатьох аналітиків припустити, що Росія воліє, щоб вибори виграв будь-хто, аби не Порошенко. Разом з невиразними заявами Зеленського про Росію і тотальною недосвідченістю в політиці, можна припустити, що Зеленський є найкращим кандидатом для величезного, агресивного сусіда України.

Проте, що так воно є насправді, свідчить план просування кандидатом на президентський пост когось на кшталт Зеленського, який отримано нібито зі зламаних у вересні 2014 року серверів ЛДПР.

Цей сценарій (3 гБайт документів), здобутий групою анонімних хакерів з серверів ЛДПР, розкриває російський політичний технологічний план, щоб залучити до українського парламенту партію на чолі з коміком. Про це повідомив після першого туру президентських виборів 31 березня 2019 року журналіст Христо Грозев.

Чи автентичні витоки? Мабуть, так, принаймні, публікації, оприлюднені у мережі, дивним чином активно зникали… У публікації ж від 2014 року Христо Грозев звертає увагу на кілька критеріїв, що допоможуть сформулюватии відповідь на це питання.

По-перше, величезний розмір файлів і послідовний опис документів дають підстави вважати, що потрібно було б надто багато зусиль, аби підробити так багато файлів.

По-друге, наявність контенту, недоступного з інших джерел. До прикладу, проект інтерв'ю Жириновського з «Аргументи і Факти», яке ніколи не було опубліковане, або ж документи, які не можна сфабрикувати, — наприклад, позов Жириновського до суду проти української держави, особисті рахунки та голосові записи — все це підтверджує, що документи є справжніми.

Також там міститься листування з лідерами російських маріонеткових республік на сході України Л/ДНР, їх паспортні дані, схема транспортування пального з Росії до «республік», а також плани щодо створення там прес-центру.

Та найактуальніший документ для сучасних обставин, коли чинний Порошенко, який здобув у першому турі менше 16% голосів, бореться з коміком без політичного досвіду, який отримав понад 30%, — це план під кодовою назвою «Буратіно».

Політичний проект «Буратіно»

Документ починається з викладу загальнополітичної ситуації в Україні після Євромайдану і після президентських виборів у травні 2014 року аж до парламентських виборів у жовтні 2014 року:

«Протестний електорат до попередньої влади [епохи Януковича], яку багато хто вважає зрадниками, зростає. Але невдоволення нагромаджується і до нової влади «Майдану», серед тих, хто не давно підтримував її. Перш за все, серед незадоволених є багато тих, хто сподівалися побачити нові обличчя при владі, а олігархів — усуненими від влади.

У цій ситуації велика частка (близько 40% за попередніми соціологічними опитуваннями) протестного електорату готова голосувати за «тітку Фанні», лише б не за існуючі відомі партії та ідентичних політиків".

А потім… Пам'ятаєте смішного кандидата Дарта Вейдера, який фігурував у заголовках під час президентських виборів в Україні 2014 року?

Виявляється, він був більше, ніж жарт. На президентських виборах 2014 року та виборах до мерів Києва та Одеси кандидат Дарт Вейдер випробував виборчу технологію під назвою «Я стомлений від усього цього, тому я буду голосувати за нього».

У документі йдеться про те, що ефект Дарта перевершив усі очікування. Дарту заборонили брати участь у президентських виборах, але його участь у виборах мера спричинила активну відповідь традиційно пасивних молодих виборців, яких інші сторони безрезультатно намагалися активізувати і підкупити. Дарт навіть виграв вибори мера Одеси в одному районі, завдяки високій активності студентів.

Сучасний український електорат можна розділити на чотири частини:

1.Прибічники жорсткого курсу або активісти (за війну на Донбасі, за НАТО, проти Росії тощо).

2.Пацифісти (за мир і спокій, і не має значення, під якими прапорами).

3.Матеріалісти (ті, хто вважає вибори своїм особистим шансом заробити гроші і відвідати безкоштовний концерт).

4.Апатичний (проти всіх через злість, тому що стомилися!).

Четвертий сектор ще не задіяний, — йдеться в документі.

«Кількість людей, незадоволених політиками, значно зросла, оскільки саме політики привели країну до банкрутства і війни. Цей електорат ненавидить політиків і хоче будь-яким чином помститися їм. Одним з таких способів є графа «Я не підтримую жодного кандидата» у бюлетені для голосування, хоча нещодавно її скасували. У зв'язку з цим є сенс висунути кандидата, який висміюватиме всіх політиків і кандидатів, взятих разом.

Такий кандидат міг би бути казковим персонажем, таким як Буратіно, йдеться в документі. Передвиборна кампанія може містити безліч унікальних, захоплюючих уваги акцій, які гарно висвітлюватимуться у ЗМІ, і до них приєднається молодь, яка тратиме участь у флешмобах та інших масових заходах.

«Дарт Вейдер на попередніх виборах позиціонував себе як представник темної сторони. Буратіно займе світлу сторону. Таким чином, ці дві персони зіткнуться в політичній боротьбі у власному сегменті», — продовжують автори документа.

Дарт і Буратіно відвернуть увагу виборців і ЗМІ від нудних старих політиків і проведуть передвиборчі перегони з риторикою на межі, але торкається серйозних тем, хоча і в гумористичній манері.

Буратіно буде одним з людей, а не олігархів. Буратіно скаже гострі фрази (гасла і психологічні віруси), яких не міг би сказати звичайний кандидат. Він створить жарти та демотиватори, які почнуть жити власним життям серед людей; він буде висміювати своїх опонентів, систему і т. д. ЗМІ полюватимуть за ним, бо він — яскравий і нетривіальний.

«Буратіно» був російським планом парламентських виборів в Україні 2014 року, який ніколи не ожив (його вартість оцінювалася приблизно в 440 000 доларів). Ми не маємо доказів, що Зеленський — це перероджений Буратіно, або що за Зеленським стоїть Росія. Тим не менш, у них є декілька спільних рис.

— Зеленський справді зібрав протестні голоси і зумів мотивувати традиційно пасивну молодь йти на голосування. Вікові сектори, які, як правило, залишалися вдома під час виборів, вперше прийшли до виборчих кабінок, що ознаменувало зміну виборчих моделей України;

— Зеленський став відомим серед населення завдяки своїй комічній ролі у «Кварталі 95», де практично все в Україні, — від політиків до рас і сексуальних меншин, стало жартом і висміювалося;

— Його сценічний образ вчителя, що став президентом, Василя Голобородька, у серіалі «Слуга народу», є «лицарем світла». Голобородько бореться з олігархами і очищає Україну.

— Його кампанія після першого туру була сфокусована на висміюванні опонента Порошенка та перетворенні політичного дискурсу на жарт. ЗМІ змагаються за першість у висвітленні кожного його слова. Його витівки, одна дурніша іншої, чомусь змушують українців безперервно обговорювати їх. Тобто дискусія про витівки, а не про реальні політичні ідеї кандидатів.

Навіть якщо Росія була непричетною до Зеленського, важко не помітити, що він йде шляхом, накресленим планом «Буратіно». І досягає успіху.

І це, мабуть, тому Росія дуже рада бачити його на посаді українського президента. Але саме Україні доведеться пожинати плоди цього поганого жарту.

Переклад з англійської