«Трамп казав: „Дуже люблю тих, хто має погану освіту“. Ці люди за нього голосували»

У «Львівській Політехніці» 29 січня відбулася зустріч із відомим громадським діячем, адвокатом, публіцистом, президентом Світового конгресу українців (1998 — 2008) Аскольдом Лозинським (США). Організатори — Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою «Львівської Політехніки» та Центр розвитку «Львівської Політехніки». Модерувала зустріч-лекцію директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «ЛП» Ірина Ключковська.

Аскольд Лозинський — представник третьої політичної хвилі української еміграції. Він народився 1952 року в Нью-Йорку в сімʼї українських емігрантів, які прибули до США у 1951 році.

Відкриваючи зустріч, Ірина Ключковська розповіла, що родина Лозинських — часті гості у «Львівській Політехніці», тут відбувалися їхні зустрічі зі студентами, презентація книжок пана Аскольда, які студенти «розхапали як гарячі пиріжки». Лозинські - благодійники, вони заснували фундацію свого імені, яка підтримує наших студентів стипендіями, допомагає українській армії.

«Аскольд Лозинський не вперше відвідує нас і кожна зустріч для нас — джерело натхнення, а його життєвий шлях — приклад вірності українському народові, — сказав, вітаючи гостя, ректор „Львівської Політехніки“ Юрій Бобало. — Ви обʼєднали мільйони українців у спільній справі - збереження нашої ідентичності і національних інтересів».

Не зважаючи на свої 72 роки, Аскольд Лозинський є справжнім енерджайзером. Він провів понад двогодинну зустріч із запитаннями і відповідями на одному диханні, не збавляючи темпу, захоплюючи ексклюзивним та навіть контраверсійним фактажем, дотепністю, доречною іронією.

Пан Аскольд розповів, що його батько, Євген Лозинський, був заарештований у Львові німцями у 1941 році. Спочатку його кинули в тюрму на Лонцького, а на початку 1942 року відправили до концтабору Аушвіц.

«У січні 1945 року, коли батько важив 45 кілограмів, все ж таки він був частиною того „маршу смерті“, бо німці вважали, що він ще може працювати, — розповідає пан Аскольд. — Тому йому вдалося перейти з Аушвіцу до другого табору, де його у травні 1945 року звільнили не „совєти“, а американці. Після цього він опинився у таборах німецьких переселенців, а потім в Америці. Але разом із мамою вони ще пів року просиділи на острові Еліс, де їх перевіряли, вирішували, чи впускати в Америку. Йому закидали, що був членом ОУН. Він пʼять разів був заарештований поляками, а пізніше — і німцями».

Про американську допомогу

За президента Байдена Америка допомагала так, щоб Україна не програла, але, щоб і не виграла. Усе, що потрібно було швидко, приходило із запізненням, без жодної причини. Американські генерали вирішували, що Україні найбільше потрібно. Байден був нашим приятелем. Але Україна за час війни і його президентства не стали членами НАТО, а тим часом цей захист України був дуже потрібним.

Як росія розбудувала свою військову індустрію? Ключові частини цієї індустрії походять з Америки. росіяни створюють чисті й прозорі фірми-корпорації у Гонконгу, які закуповують американські деталі до зброї і потім це передають росії. Санкції були запроваджені президентом Байденом, але вони не були моніторовані, тобто їх дотримання не перевіряли. Крім того, щоб не піднести ціну нафти зависоко, дозволяли москалям переправляти свою нафту навіть чорними каналами, а потім продавати. Індія, Китай, інші країни закуповували цю нафту. Але ми казали, що Америка нам допомагає.

Про Трампа

Я маю особливий негатив до президента Трампа. У 2016 році я голосував за Гіларі Клінтон, у 2020 році голосував за Байдена, тепер голосував за Камалу Гарріс. Про мене можуть сказати, що я «пантофель своєї жінки», бо я хочу бачити в Америці жінку президентом. Я сказав одному греко-католицькому священнику, що я би скоріше хотів бачити Папою Римським жінку, ніж того Франциска.

Звідки я знаю про Трампа? Він та його батько займалися нерухомістю у Нью-Йорку. Я та мій батько також займалися нерухомістю. Вони були на Квінсі, а ми — на Манхеттені. Але ми орієнтувалися у ситуації і знали, що проти нього були зауваги людей, які з ним торгували. Зокрема, це були євреї, які також були потужними домовласниками. Трамп — був безпардонний ошуст (шахрай. — Авт.). Він намагався обдурити на найменших долярах. Якщо ти робиш справу на 50 мільйонів долярів і хочеш обдурити свого суперника на тисячу долярів, то в тебе щось бракує в голові.

Трамп ходив до школи єзуїтського коледжу — його викинули звідти. Тато купив йому місце в найкращому університеті, де заплатив йому за студії з нерухомості. Він має диплом з нерухомості. І коли його приятелі з ним робили інтервʼю у 2015 році, і він сказав, що хоче стати президентом, з нього сміялися. І казали: «Та де тобі до президента? Ти не маєш до того відповідного знання. Ти нічого не читаєш. Ти не є скомпʼютеризований». А найгірше — це його моральні, чи радше аморальні засади. Його відношення до жінок. Те, що він тричі жонатий, то таке. Але він з порнографічною актрисою мав справу. Ще такого президента, з такою спадщиною, в Америці не було. Та найгірше — він є диктатор. Хоча я член Республіканської партії, не можу собі дозволити його підтримати.

Про вибори в Америці

Ці вибори страшні не тільки для України, а й для Америки. Трамп, або його партія, підлаштувала намір атентату (замаху) проти нього. Говоримо про корупцію в Україні. Але Трамп мав свій готель за сто кроків від Білого дому. Якщо хтось хотів мати доступ до американського президента, мусів зупинитися у тому готелі. І мусів платити неймовірні гроші. Донька Трампа здобула дві ліцензії для своїх костюмів у Китаї - найгіршому ворогові Америки. Його зять здобув колосальні маєтки і потужно розвинув свою нерухомість.

Дональд Трамп повинен сьогодні сидіти в тюрмі. Америка ці вибори ставить під питання — що це є для демократії? Демократія полягає в тому, що «демос» знає, за кого голосувати, тобто він є освіченим. Америка на 51-му місці в світі за освітою. Якщо ви візьмете пересічного американця, то він не знає, ні де є Київ, ні де Париж. Дональд Трамп казав: «Я дуже люблю тих, хто має погану освіту». Ці люди за нього голосували.