Про змінені правила бронювання військовозобов'язаних

В Україні з кінця січня запрацювали нові правила бронювання військовозобов'язаних (на період дії воєнного стану). Перша категорія військовозобов'язаних — працівники органів державної влади та органів місцевих самоврядування (обласні військові адміністрації, районні військові адміністрації). Друга категорія — працівники підприємств та установ, де встановлено мобілізаційні завдання. Третя — підприємства, які виробляють товари чи надають послуги для ЗСУ, чи інших військових формувань. Найбільш складне та дискусійне питання — щодо військовозобов'язаних із підприємств, які критично важливі для економіки держави чи життєдіяльності населення міст.

Про це повідомив під час брифінгу перший заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик.

«Чому четверта категорія військовозобов'язаних є найбільш складною? — каже чиновник ЛОВА. — У додатку до постанови Кабміну № 76 є окремий порядок, що визначає ще п’ять критеріїв щодо критичної важливості суб'єкта. Тому в цьому випадку спершу потрібно пройти процес визнання підприємства критично важливим для функціонування економіки чи потреб конкретної громади. Щодо розгляду документів, то органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства звертаються до районних військових адміністрацій Львівської області. Щодо установ обласного підпорядкування або бізнесу, розгляд питання про критичну важливість підприємства та бронювання їхніх працівників розглядає Львівська ОВА».

Критерії за якими можна визначити критичну важливість підприємства (процедура триває раз в рік — у воєнний стан)

Перший критерій — загальна сума сплачених податків (упродовж звітного податкового року) на понад півтора мільйона євро.

Другий — надходження коштів в іноземній валюті, що перевищує 32 мільйони євро. Йдеться про підприємства, які здійснюють зовнішньо економічну діяльність.

«Чому 32 мільйони євро — складно відповісти. Таку суму визначив Кабмін, опираючись на аналітичні дані в масштабах держави», — пояснив Андрій Годик.

Третій — підприємства, які мають стратегічне значення для економіки держави.

Четвертий — підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальних громад (визначає обласна військова адміністрація або органи центральної влади).

П’ятий — відсутність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску.

Шостий — розмір середньої зарплати за останній календарний квартал має становити не менше середньої зарплати, який був в певному регіоні у четвертому кварталі 2021 року. За даними управління статистики, це понад 19 тисяч 508 гривень.

Сьомий — підприємство є резидентом «Дія Сіті» (унікальний правовий та податковий простір для IT-компаній в Україні, де можна вести бізнес відкрито, вигідно і зручно — як в Естонії, Сінгапурі чи Делавері. — Авт.)

«Є певні винятки, — продовжує розмову посадовець ЛОВА. — Зокрема, це підприємства паливно-енергетичного комплексу, комунальні підприємства, які працюють у сфері охорони здоров’я, освіти, науки, фізичної культури, спорту, соціального захисту… Для них встановлені лояльніші критерії».

Щодо підприємств, що мають важливе значення для галузі національної економіки, Львівська ОВА розробила ще окремі підкритерії (погодила з різними бізнес-асоціаціями), які розшифровують четвертий пункт критеріїв, що затвердив Кабмін. Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими та мають важливе значення для задоволення потреб територіальних громад у Львівській області затвердили розпорядженням начальника Львівської ОВА.

«Ми пропонуємо підкритерії — підприємство сплатило податків та зборів за попередній рік, в залежності від індексу податкоспроможності громади, — наголошує Андрій Годик. — Про що говоримо? Це бюджетно формуючі підприємства для територіальних громад. Інший підкритерій — кількість працівників у період воєнного стану стало не менше, ніж це було станом на 1 січня 2022 року. Що ми цим хотіли переслідувати? Це про підприємства, які попри воєнний стан, зберегли працівників, сплачують податки, виплачують зарплату та виконують економічну і соціальні функції. Третій підкритерій — підприємство працевлаштувало 5% внутрішньо переміщених осіб від загальної численності працівників підприємства. Чому це важливо? Бо це соціалізація ВПО та залучення їх до економічної діяльності громади. ВПО роблять свій вклад у наповнення бюджетів за рахунок сплачених податків та зборів, зарплати чи діяльності підприємства. Не могли оминути (на прохання громад та бізнес-середовищ) і підприємств агропромислового комплексу. Для кожного виду та підвиду сільськогосподарської діяльності є відповідні критерії. Зокрема, суб'єкт господарювання працює на не менше 15 га землі — вирощування плодово-ягідних культур. П’ятий підкритерій — підприємство визнано, як об'єкт критичної інфраструктури. Шостий підпункт — підприємства, які здійснюють зовнішньо економічну діяльність та експортували продукцію. Сьомий підпункт — підприємство не має боргів із зарплати, сплати податків і загальна чисельність працівників — понад 50 працівників. Восьмий підпункт — підприємства комунальної власності, що не мають боргів із зарплати, слати податків та зборів за попередній рік. Дев’ятий підпункт — харчові підприємства, які виробляють продукти на понад 200 мільйонів гривень».

Андрій Годик каже, що при розробці підкритеріїв враховано те, що підприємства не можуть одночасно відповідати усім пунктам. Зазвичай сформовані універсальні критерії, які відповідатимуть багатьом галузям, окрім АПК.

Так, за результатами розгляду документів від установ, Львівська ОВА ухвалює одне з двох рішень: підтверджує або заперечує факт критичної важливості підприємства для територіальної громади. Якщо позитивне рішення, цю інформацію подають в Генштаб та Мінекономіки. Якщо ж негативне рішення ЛОВА — інформують лише підприємство, яке згодом може знову подати документи і озвучити відповідність іншим критеріям зі списку. «Процедура доволі непроста, — визнає Андрій Годик. — На відміну від попередніх правил бронювання військовозобов'язаних, є більша чіткість. Згідно з постановою Кабміну № 76, визнання підприємства критично важливим здійснюється раз в рік».