На ґерданах Милька — візерунки кролевецького рушника

Він — випускник місцевої ЗОШ № 1 та Конотопського ПТУ№ 20. Згодом 15 років працював верстатником місце­вого підприємства «ЯКСТА», ван­тажником магазину «Народний». А після 40 літ відкрив у собі справ­жній талант митця.

Так, перебуваючи в місцевому храмі Покрови Пресвятої Бого­родиці, уже зрілий чоловік відчув бажання гаптувати образи. По ві­део переймав секрети цього ре­месла у відомих майстрів. Згодом придбав схеми, голку й бісер та з благословення отця Ігоря узявся за справу.

Першою роботою став об­раз Пресвятої Богородиці. За­тим було багато інших. Наразі вироби умільця прикрашають цей храм — Воргольська Богоро­диця, Хрещення та Архістратиг Михайло.

Гаптування захоплювало, ма­нило, надихало. Спочатку вигото­вив кілька браслетів (переважно з патріотичною символікою). Ба­жання працювати тільки зроста­ло.

У 2023 році В’ячеслав ство­рив перший гердан із маками. Схеми, як і бісер та фурнітуру, закупив в Інтернет-магазині. Власне через Всесвітню павути­ну й продавав вироби.

За посередництва працівників Музею Кролевецького ткацтва герой нашої розповіді познайо­мився з шосткинською майстри­нею Наталією Кукліною, котра за мотивами старовинних місце­вих рушників розробила схеми для герданів. Скориставшись ними, пан Славко сів за верстат і почав вплітати бісеринки. Че­рез декілька днів «народилося» прекрасне диво — кролевець­кий візерунок у гердані, викона­ний двома кольорами — білим та червоним. Надалі цих виро­бів більшало. Також додавали­ся краватки в народному стилі!

Наразі колекція талановитого умільця нараховує майже сотню унікальних прикрас, де кожна — справжній шедевр, до того ж — у єдиному екземплярі.

Упродовж років дивовижні обереги В. Милька побували у Сумах, Києві, Пирогові, де при­носили відвідувачам естетичне задоволення, знаходили своїх покупців. Відтак надходили за­мовлення з багатьох міст України і навіть із-за кордону.

Гердани В’ячеслава не за­лежуються в місцевій крамниці-майстерні «Магія» Тетяни Тищен­ко. Бо то — національний символ, прегарний аксесуар до одягу. Їх умілець не раз презентував для розіграшу лотереї на збір коштів захисникам; а частину виготовле­них браслетів та підвісок передає воїнам-землякам.

У розмові зачіпаємо тонкощі хенд-мейду.

— То копітка й витончена робо­та, — каже майстер. — Починаю її з молитвою та світлими думками. Справа настільки захоплює, що годі зупинитися. На кожен виріб витрачається не менше 200−300 грамів бісеру, значна кількість фурнітури. Тому й роботи не мо­жуть бути дешевими.

Затим із розмови дізнаюсь, що незабаром на умільця очікує неа­бияке випробовування — чергова операція на хребті, котра вимагає чимало грошей. Тож складає со­тню до сотні…

І, попри нестерпний біль, зно­ву сідає працювати. Бо прагне залишити в герданах сотні узо­рів кролевецького дива, образ Богородиці Воргольської - однієї зі святинь України, вишиванку та чимало іншого.

Світлана МАЛИНОШЕВСЬКА.