Плете шкарпетки для воїнів

Ще ж активна жінка, котрій у травні виповниться 67 років, не одне десятиліття дружить зі спицями. У кризові 90-ті роки — час то­тального дефіциту — майже увесь одяг її дітей був в’язаним.

А з початком війни пенсіонерка енер­гійно взялася плести нашим воїнам шкарпетки. Робить це довгими зимови­ми вечорами. Тож минулого року вдало­ся виготовити й передати на фронт 300 пар теплих виробів. Нинішньої зими їхня кількість уже «перевалила» за 100 оди­ниць. Процес триває і далі.

До такої справи, окрім усього іншо­го, Галину Іванівну спонукала родин­на історія. Дочка її троюрідної сестри воює з початку повномасштабної ро­сійської агресії. Відтак господиня пе­редала родичці десяток пар своїх ви­творів. Згодом відправила шкарпетки військовим, які лікуються в одному з госпіталів. І продовжує таку жертовну працю.

«В'яжу й молюся за всіх синів та до­чок, щоб повернулися живими додому, прошу Господа послати в Україну мир», — наголошує пенсіонерка.

Водночас закликає краян допомагати ЗСУ. Хто чим може. Бо від нас значною мірою залежить доля війни. І сама пока­зує приклад.

Тепер найбільша її проблема — брак ниток. Тож ґаздиня звернулася до сіль­ської старости Галини Слободян, а та ки­нула клич через соціальні мережі. Таким чином удається знаходити матеріал на цю благородну й потрібну справу.

Михайло СТЕПАНІВ