Іменні сорти Лесі Українки

Велику роль у її вихованні відіграла родинна тради­ція власноруч висаджу­вати деревця та кущі. Окремі з них досі ростуть у різних місцях України — від села Колодяж­ного аж до Києва. Столичний град прикрашає віковий кизил, який авторка «Досвітніх вогнів» привезла з гірських монастирів Кавказу.

Взагалі ж, поетичний сад Лесі вражає своїм розмаєм. За нашими підрахунками, тут на­лічується понад 100 видів рос­лин. Зокрема, згадуються не лише широко відомі нам барві­нок, проліски, береза, калина, а й такі екзоти, як банан, гранат, платан, кедр, лавр.

Не дивно, що саме Леся Українка та герої її творів стали взірцевими для багатьох спів­вітчизників. Ось чому фахівці назвали їхніми іменами свої сорти. Серед них чимало пол­тавців. Це знаний ірисовод із Кременчуччини Алла Черногуз, котра увічнила у назвах сортів вірші: «Досвітні огні» (карликові іриси) та «Давня казка» (високі борідкові іриси, з привабливи­ми за забарвленням квітками).

Вражає красою великих білих махрових суцвіть бузок «Леся Українка». Його автор — куратор Саду бузку Національного бота­нічного саду імені М. М. Гришка НАНУ, вихідець із Пирятинщини Василь Горб.

Ще ж на честь Лесі Українки названі ранній мускатний вино­град, а також троянди і жоржини з ніжними рожево-кремовими махровими бутонами.

Особливо відзначено й ше­девр письменниці — драму-феє­рію «Лісова пісня». Їй присвяче­ні п’ять сортів: верба, гладіолус, ірис, пшениця, стрептокарпус.

Не обійдені увагою і головні герої цього твору. Ім’я Мавка носять аж 18 культиварів, із яких найбільш поширені айстра, аза­лія, верба, жоржина, ірис, стреп­токарпус, тюльпан, узумбарська фіалка, яблуня. Лукашеві при­свячена унікальна за своїми властивостями швидкоросла верба для отримання біомаси.

Віктор Самородов, Олена Халимон, біологи-краєзнавці для газети «Добрий господар»