Живе і кукурікає на… восьмому поверсі

Про незвичних квартирантів розповіло «Суспільне. Львів».

Півня назвали Тупіком — на­певно, через те, що часто тупає своїми лапами, коли залицяєть­ся до подруги. Її звати Рижулею — бо має руде пір‘я. Обоє опи­нилися тут волею випадку. Два роки тому Оксана купила на Привокзальному ринку кілька­десят різнокольорових курчат і повезла їх батькам у село. Так сталося, що дівчина розраху­валася з роботи, тож вирішила протягом літа відпочити у ком­панії курочок і півників. Так при­кипіла до них, що згодом двох з них вирішила взяти до себе у висотну міську квартиру.

Тупік і Рижуля мають малень­кий дерев’яний будиночок у ванній кімнаті, там же з годів­нички клюють зерно. Курка несе яйця, а півень дбає про неї. Ідуть до рук, залюбки разом з Окса­ною виходять погуляти на вули­ці - поки Рижуля скубає траву, Тупік моніторить небо, чи, бува, звідти не закрадається шуліка.

Щоб не будити сусідів сві­танковим «кукуріку», півня помі­щають у кімнату, куди не потра­пляє сонце. До того ж він носить спеціальний нашийник. Але вже за дня Тупік дає собі волю — спі­ває досхочу. У птахів вільний ре­жим і простір — їм дозволяють ходити по всьому помешкан­ні. Але, як і їхні сільські родичі, найкраще почуваються на сві­жому повітрі, де можна лапа­ми погребти землю, вполювати черв‘ячка, жучка, покупатися у дорожній пилюці.