Львів’яни vs депутати: цей дощ надовго?

Здавалося б, остання сесія Львівської мерії мала на меті «підтягнути хвости» за попере­дньою, а депутати під час неї мали виправити минулотижневі провали й таки прийняти важ­ливі для містян рішення. Тим не менш, сам лише затяжний «початок», довжиною 4 години, під час якого обранці не могли визначитись, які питання гідні бути в порядку денному, за­свідчив про те, що це засідан­ня буде не менш складним, аніж попереднє. Або й, віро­гідніше, — іще важчим. Адже стало очевидно: голосувати за заробітні плати для комуналь­ників, низькопідлогові трамваї для маломобільних львів’ян та інші критичні питання вони не збираються. Й ані емоційні ви­ступи людей з інвалідністю, ані протести інженерів та двірників, які можуть залишитись без за­собів для існування, не змогли переконати обранців. У кулу­арах же депутати зізнаються: рішення прийняти готові, та не зараз — після виборів. Тож за все 6-годинне засідання рада спромоглася розглянути та про­голосувати лише за 2 проєкти ухвал.

Гроші для комунальника: хто маніпулює?

Десятки комунальників при­йшли обстоювати своє право на чесно зароблені гроші під примі­щення Шевченківської районної адміністрації, де рада зібралась на засідання сесії. На жаль, де­путати не просто не проголосу­вали за ухвалу — вони навіть від­мовились включати її до порядку денного. Тож місто знову втра­тило шанс залучити 700 млн грн, аби покрити збитки, завдані ко­мунальним підприємствам під час карантину, та виплатити їхнім працівникам зарплату. І вже цьо­го місяця близько 6000 фахівців можуть залишитись без коштів. Або ж — без роботи. А місто — без транспорту, води та каналізації.

І ніхто із депутатів, які так за­взято захищали права людей пе­ред камерами дружніх до сво­їх партій телеканалів, насправді до працівників комунальних під­приємств так і не вийшов — ні до обговорень, ні після. Заспокою­вати львів’ян довелося заступ­ниці мера з ЖКГ Ірині Маруняк. Вона ж запевнила: попри дії де­путатів, рада все одно шукатиме будь-які можливості, аби вони не залишились без коштів.

Це вже втретє на сесії місь­кої ради група обранців із кіль­кох політичних сил вперто са­ботує участь Львова в програмі «Підтримки муніципалітетів» від ЄБРР. Тим часом, позитивне рі­шення щодо неї ж уже прийняли в Дніпрі, готуються в Одесі, Киє­ві та Харкові.

Депутати називають ситуацію із зарплатою «маніпуляцією», а Львів — надто багатим навіть у час карантину, аби брати кредити, як інші великі міста. Серед «топ» тверджень — начебто значна еко­номія на вивезенні сміття, робо­ті шкіл і садочків та пільгових пе­ревезеннях у транспорті, а також невикористані кошти на рахунках самих підприємств. Міський го­лова ж натомість називає мані­пуляцією слова депутатів, позаяк Львів першим в Україні запрова­див грошові премії медикам, а та­кож одним із перших закупив не­обхідне медичне обладнання та засоби індивідуального захисту для лікарень, витративши близь­ко 200 мільйонів гривень, які в бюджеті передбачені не були. Тож будь-які кошти, які місту вдалося зекономити внаслідок каранти­ну, скерували саме на боротьбу з COVID-19. А щодо підприємств — то кошти на зарплату для праців­ників — це бюджетні призначення на пів року. Коштів на друге пів­річчя місто таки не має.

«І депутати про це знають, адже моя заступниця Ірина Ма­руняк упродовж 2 тижнів органі­зовувала поїздки для них на всі стратегічні підприємства, нада­ла всю необхідну інформацію. Та вони вперто не голосують за цю ухвалу», — так прокоменту­вав ситуацію сам міський голо­ва Андрій Садовий.

Транспорт для людей з інвалідністю

Вдруге депутати саботува­ли й модернізацію трамваїв для маломобільних людей і будівни­цтво депо для нових львівських автобусів, також не включивши ці питання в порядок денний.

Так, в одній із ухвал ішлося про гарантії для отримання кре­диту Європейського інвестицій­ного банку на капремонт трам­ваїв Tatra KT4. Їх мали обладнати для зручності маломобільних па­сажирів — візочників, незрячих, людей похилого віку та матерів із маленькими дітьми, а також осучаснити систему кондиціону­вання, встановити нові двигуни й гальмівну систему.

Переконати депутатів про­голосувати до сесійної зали прийшли й представники ма­ломобільних груп, для яких ре­конструкція трамваїв — чи не єдина можливість користувати­ся міським транспортом нарівні з іншими.

«Пересічні люди не думають, як мені потрапити у трамвай, і я нерідко змушений чекати, поки приїде новий. А постійно проси­ти, щоб мене підняли у трамвай, — це приниження. Є багато мало­мобільних верств населення, є сім’ї з дітьми у колясках, є стар­ші люди, незрячі. Тому я дуже прошу переглянути це питан­ня ще раз», — розпочав свій ви­ступ Максим Барбанов — автор петиції «Зробити весь громад­ський транспорт у місті доступ­ним», який пересувається на віз­ку, проживає та працює у Львові.

Тієї ж думки дотримується й Оксана Потимко — заслуже­на працівниця соціальної сфери України, керівниця Ресурсно­го центру освітніх інформацій­них технологій для осіб з осо­бливими потребами «Львівської політехніки». Незряча жінка спе­ціально прийшла на засідання сесії, аби спробувати достука­тись до депутатів.

«Я наполегливо прошу, а якщо хочете — стану на коліна, щоб ви повернулись до питання доступ­ності транспорту, — так емоцій­но вона звернулась до обран­ців. — Спробуйте зайти у трамвай на 3 сходиночки, якщо ти не ба­чиш… Я розумію, що ви вийдете із зали і сядете в своє авто, а я мушу кілька днів когось просити, щоб просто вийти з хати! Якби ви мали в родинах таких людей, ви б сьогодні це питання не від­хиляли. Змилосердіться, не бав­тесь у політику…»

Тим не менш, за включення ухвали в порядок денний про­голосувало лише 26 депута­тів, чого було недосить. Після звернення представників ма­ломобільних груп рада ще раз спробувала включити питання в порядок денний, однак і цьо­го разу голосів забракло — 35 депутатів проголосувало «за»… Тобто благання людей з інвалід­ністю змогли вплинути лише на 9 обранців, що критично мало.

Друга транспортна ухвала, яку також не включили в порядок денний, стосувалась капремонту аварійної тролейбусної мережі та будівництва депо на вул. Вер­надського для міського АТП № 1. Йшлося про облаштування тери­торії для 100 нових автобусів, які мерія купує для міста.

«Нам потрібне своє АТП. Те, яке є на вул. Авіаційній, місто орендує. Ми голосуємо за під­тримку Європейського інвести­ційного банку, який дає кошти на облаштування території для депо, бо місця для обслугову­вання нових автобусів немає. Відповідно, і на маршрути вони вийти не зможуть», — зазначив Андрій Садовий.

І на завершення

Загалом депутати підтри­мали лише 2 питання: модер­нізацію очисних споруд та програму «Львів сьогодні», і ті — лише після дуже довгих дис­кусій. Натомість іншим про­єктам ухвал пощастило зна­чно менше: їх, знову ж таки, не включили в порядок денний.

Так, депутати навіть не за­хотіли слухати заступника мера з питань безпеки Сергія Бабака, який збирався озву­чити їм найактуальнішу інфор­мацію про вивезення сміття зі Львова. Питання, здавалося б, особливо актуальне для Укра­їни. Та чомусь — не для львів­ських обранців. Окрім того, рада відмовилась розгляда­ти купівлю апарата для обсте­ження дітей та карет «швид­кої» для львівських лікарень, а також — питання про продаж земельної ділянки з аукціону, який мав би принести до бю­джету додаткові 200 мільйонів гривень.

Та найбільш нелогічним було провалене рішення про розподіл коштів міського бю­джету. Йшлося, першочерго­во, про інвестицію в облашту­вання підйомників для тих же маломобільних груп населен­ня. Але найцікавіше те, що під час обговорення ухвали де­які депутати запропонували зняти кошти з кількох стрічок — ремонт будівель, будівни­цтво спорткомплексу тощо — та скерувати їх на зарплати для комунальників. А кошти на вивезення сміття переске­рувати на придбання рентгену для дитячої лікарні. У підсум­ку, самі ж депутати між собою не порозумілись і цих рішень не підтримали.

Очільник Львова дуже різ­ко відгукнувся про результати сесії та пообіцяв: важливі для міста питання виноситиме на розгляд депутатів знову і зно­ву — допоки їх не приймуть.

«У частини депутатів уві­мкнувся передвиборчий ре­жим — „чим гірше, тим краще“. Та це не кінець. Буду виноси­ти ці питання доти, доки до де­путатів „ЄС“, „Свободи“, „На­родного контролю“ й УКРОПу не дійде, що таким бавитись не можна. Я не буду шукати компроміс, який шкодитиме громаді міста», — прокоменту­вав він одразу після сесії.

Закінчити засідання депу­татам не судилось — вони по­чали залишати залу одразу ж після невдалого бюджетного питання. Тож міський голова був змушений оголосити дов­гострокову перерву. До речі, вперше за всю історію робо­ти капелан міської ради Пав­ло Дроздяк відмовився спіль­но помолитись із депутатами через їхню поведінку…

Найвірогідніше, продовжен­ня сесії можна очікувати вже цього тижня. Та чи варто?..

Меланія Квятковська

Фото Роман Балук