Дітей перевіряють з металошукачем, а тестові зошити привозить поліція

Журналіст «ВЗ» побувала на ЗНО у ролі громадського спостерігача.

ЗНО — найбільше випробування для кожного випускника школи. Кілька років тому я також складала ЗНО. Хвилювалась несамовито! Напередодні кілька разів перевіряла необхідні документи, повторювала всі правила та формули і панічно боялася проспати.

Із журналістської цікавості заповнила анкету на спостереження на сайті однієї громадської організації. Прийшла відповідь. Мене запросили на інструктаж. “Муштрували” майже годину, пояснювали усі правила та вимоги до проведення процедури тестування. Нарешті вручили спеціальне посвідчення та запропонували обрати школу, у якій стежитиму за зовнішнім незалежним оцінюванням. Обираю найближчу до мого дому — загальноосвітню школу № 82 на Шафарика, 13.

Спостерігати “поставили” на перший і найвідповідальніший іспит — з української мови та літератури, який відбувся 23 травня. Він обов’язковий для кожного абітурієнта. А якщо учень запізнюється чи не приходить на тестування з мови, то вступити цього року у ВНЗ вже не зможе.

Тестування починається об 11 годині. Однак інструктори (вчителі різних шкіл Львова), чергові та громадські спостерігачі приходять у пункт тестування о 9-й. На вході у мене перевіряють всі документи — паспорт, перепустку. Питають про можливий конфлікт інтересів, тобто чи не маю знайомих серед тих, хто складатиме тести у цій школі. Кажу, знайомих не маю. Тож мене проводжають у кабінет директора, вона ж відповідальна за пункт тестування. У кабінеті підписую усі необхідні папери. Йду на нараду. Протягом години нас вкотре інструктують. Вчителі не знають заздалегідь, у якій аудиторії будуть працювати. Все вирішує “дідівський” метод — тягнуть жереб.

За 40 хвилин до початку тестування директор, я та уповноважена особа Українського центру оцінювання якості освіти йдемо у сховище. Нас супроводжує представник державної служби охорони. “Я у школі з сьомої ранку, бо о 7.20 поліція привезла тестові зошити”, - каже директор. Сховище — це маленьке приміщення, двері якого запломбовані, там у повній секретності та безпеці зберігають зошити та бланки відповідей до та після ЗНО. Директор обережно відкриває його та виносить велику коробку, яка теж ретельно запакована.

Щороку, за кілька тижнів до тестів, в Інтернеті пропонують купити відповіді до ЗНО. Це витівки шахраїв! Побачити чи дізнатися завдання до початку ЗНО неможливо. Мені не вдалося навіть одним оком зазирнути у тестові зошити...

Поки директор перевіряє наявність усіх зошитів, спускаюсь на перший поверх, до вхідних дверей. До початку тестування - півгодини, до школи підтягуються абітурієнти. У кожного на вході перевіряють документи. Двері пункту тестування зачиняються за 10 хвилин до початку. Якщо випускник запізнився, то скласти ЗНО його вже не пустять. Найвідповідальніші чергують під дверима задовго до початку.

Обираю клас, у якому стежитиму за процесом. Це аудиторія №1, що на другому поверсі. Помічаю хлопця, який мовою жестів спілкується з одним із учнів. Юрій — перекладач жестової мови та допомагає ознайомлювати з правилами тих, хто має вади слуху. В аудиторію заїжджає хлопець на візку. На одній з парт бачу глюкометр, воду і шоколадку. У цій аудиторії складатимуть тести діти з інвалідністю. Звернула увагу, що школа обладнана і спеціальними туалетами, пандусами та ліфтом. Особливим дітям зручно тут пересуватися.

Юрій каже, що об’єднання в одній аудиторії учнів з вадами слуху та тих, хто добре чує, створює багато незручностей. “Своїми рухами можу відвертати увагу тих, хто не потребує сурдоперекладу”, - пояснює Юрій Табака. Перекладач зауважує, що діти з вадами слуху час від часу видають певні звуки, яких вони не чують, але які можуть збивати з пантелику інших. “Було б добре, якби організатори ЗНО звернули на це увагу і розділили таких абітурієнтів по різних аудиторіях”, - наголошує хлопець.

Як і всі, вимикаю телефон та складаю особисті речі на спеціально відведене місце. Займаю своє місце (стілець у кінці аудиторії, позаду абітурієнтів).

Інструктори роз’яснюють деталі. Юрій перекладає. Для виконання завдань — три години. Для дітей, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом, передбачено додатковий час — ще 30 хвилин. ЗНО з української мови і літератури передбачає написання твору. А на це у дітей з інвалідністю йде набагато більше часу.

Бланки відповідей та зошити усіх учасників тестування шифруються спеціальними штрих-кодами, щоб ніхто не знав прізвища абітурієнта. Було помітно, що учні нервують. Хтось переставляв ноги, хтось крутив у руках ручку, а дехто читав молитву та хрестився перед початком.

Через годину до аудиторії заходить охорона, директор та уповноважена. Оголошується технологічна перерва. Кожного перевіряють з металошукачем. Шукають телефони, засоби зв’язку та інші заборонені предмети. Тож списати на ЗНО неможливо. За кожним рухом уважно стежать інструктори, а за мобільний у кишені можуть вигнати з пункту тестування. При собі можна мати чорну ручку та пляшку води (етикетку обов’язково зняти). Виходити у туалет можна тільки по одному і у супроводі (до дверей) чергового по поверху. За годину до тестування чергові обійшли усі туалети та перевірили, чи не заховані там шпаргалки.

За час тестування змінюю ще дві аудиторії. Жодних порушень не помітила. Списувати чи підказувати ніхто не наважився.

У пункті тестування є і медичний кабінет. Якщо учаснику ЗНО стало зле, може звернутися до медсестри по допомогу. За час мого спостереження медична допомога нікому не знадобилася.

За годину до завершення ЗНО деякі абітурієнти, що впоралися із завданнями раніше за інших, покидають аудиторію. Цікавлюся їхніми враженнями. “Спочатку виконував те, що знаю. У чому не був впевнений, залишив наостанок. Я ретельно готувався, тому більшість запитань для мене були простими. Трохи не впевнений у літературі”, - зізнається Назар Поєдинок. Хлопець має намір вступати у Харківське училище повітряних сил, тому розраховує на високі бали.

Перше, що роблять учні, коли виходять зі школи, вмикають телефон і дзвонять батькам. “Мамо! Склала! Все добре. Але дуже змучена. Хочу їсти та нарешті виспатись”, - “доповідає” телефоном одна дівчина. Після завершення ЗНО усі бланки відповідей так само ретельно запакували у сховище. Чекають на поліцію, яка і забере коробку з відповідями на перевірку.

У четвер, 25 травня, абітурієнти складатимуть німецьку, іспанську чи французьку, а у понеділок — англійську. Основна сесія ЗНО триватиме до 16 червня.

Схожі новини

Читайте також