Чи варто було Ярмоленку ображатися за «Ярмолу»?

Серед спортивної громадськості не стихають емоції довкола не зовсім спортивної події, пов‘язаної зі спортсменом. Маю на увазі словесну перепалку гравця київського «Динамо» Андрія Ярмоленка із підлітком-уболівальником на «Арені Львів». Під час розминки киян хлопець кілька разів гукнув до зіркового футболіста: «Ярмола!» Так, уніфікувавши прізвище динамівської легенди, називають Андрія і його одноклубники, і фани. У цьому зверненні - повага і любов, симпатія. І аж ніяк не зневага, не зверхність. Хоча, можливо — деяка фамільярність. Мабуть, юний уболівальник хотів випросити футболку у метра, взяти автограф або просто засвідчити йому радість від того, що бачить культового спортсмена на відстані кількох метрів…

Ветерана треба поважати

А що Ярмоленко? Він підійшов до трибуни і голосно взявся виховувати свого фана. Мовляв, вікова різниця між нами — 21 рік, а ти до мене ставишся як до якогось пацана. Дав зрозуміти, щоб його прихильник тримав дистанцію, бо разом свині не пасли…

Це з‘ясування стосунків потрапило у соцмережі і викликало шквал емоцій. Хтось став на бік динамівського вінгера, до якого через його заслуги треба звертатися ледь не через «прошу-перепрошую». Але більшість не підтримала фельдфебелівський тон футболіста. Ці коментарі зводилися до того, що Ярмоленко створив проблему на рівному місці, був надто категоричним, колючим. Що він почувався небожителем, а варто було би показати свою приземленість. І від цього ще більше піднявся би в очах спортивного загалу.

Тонко потролили Ярмоленка футбольні побратими. «Шахтар» розіграв пародію на Андрія, запросивши на роль ображеного динамівця ексголкіпера П‘ятова (у кліпі його зробили «кучерявим»). А диктор на стадіоні «Гірник» у Кривому Розі, де грали кияни, оголосив, що під час заміни «З поля йде Андрій Миколайович Ярмоленко». Натякнули, що віковий киянин трохи перемудрив зі своїми образами.

Назвали жирафою — пішов знимкуватися з нею

Я теж вважаю, що реакція динамівця не була належною. А трохи совковою.

Пригадаймо, як у майже схожій ситуації повівся голкіпер мадридського «Реала» Тібо Куртуа. Якось цього воротаря з його двометровим ростом друзі по команді назвали… жирафою. І що Тібо? Ні, не психанув, не пішов з‘ясовувати стосунки із кривдником. А у найближчі вихідні поїхав у зоопарк і зробив селфі із… жирафами. Навідується до них із сім‘єю щонайменше двічі на рік. Купує їм гостинці. Називає тварин своїми братами.

Футбольна Франція обожнювала Зінедіна Зідана і називала його Зі-Зу. Але ніхто не бачив після цих вигуків перекошеного обличчя Майстра.

В Україні переповнені стадіони скандували «Ше-ва!», проте Андрій Шевченко не дувся на трибуни. Динамівські фани лаконічно називали Шовковського «СаШо» — однак ніхто не чув від нинішнього наставника синьо-білих, що його це дратувало.

У часи кубкового тріумфу «Карпат» львівський стадіон «Дружба» і прилеглі вулиці вулканували вигуками «Ку-ля!» — і це додавало ще більших сил форварду Ігорю Кульчицькому.

Спортивний архіваріус «Карпат» Юрій Назаркевич згадує нам, які «поганяла» носили інші місцеві кумири: Покладок — Пока, Гецко — Геца, Різник — Різя, Стронціцький — Строня, Лучкевич — Луч, Риф‘як — Рифа, Чижевський — Чижик, Мокрицький — Мокрий, Деркач — Дира, Никитюк — Нікіта, Саулевич — Сауля. Знаю, Суслопарова прозивали «Сусликом». А зірковий Едуард Козинкевич був «Казіком». Це прізвисько він чув на вулицях, у транспорті. Але не ображався. Навпаки, пишався цим — бо то був вияв народної любові.

Знали не за прізвищем — за кличкою «Фаця»

У Миколаєві на Львівщині упродовж двадцяти років «вишивав» на футбольному полі талановитий півзахисник Василь Фацієвич — і місто цементників дало йому псевдо «Фаця». Василь (на жаль, нині його уже немає серед нас) дуже пишався цим позивним. Його успадкував син Олег. Миколаївці часто губилися, хто такий Фацієвич, але коли їм уточнювпли — «Фаця», вже знали про кого йде мова…

Зрештою, сам Андрій Ярмоленко має досвід дружніх кпинів на свою адресу. Коли виступав за «Вест Хем» і у принциповому матчі із «Челсі» не поцілив у порожні ворота, його напарники трохи жорстко підкололи невдаху: на його гардеробі повісили дружній шарж: людину із квадратною головою. Під малюнком був підпис Yarmola. Спробував би Андрій тоді щось цвиркнути… Відповів самоіронічно — розмістив цю карикатуру на своїй сторінці у соцмережах. Напруження, як рукою, зняло.

Чому 35-річний Ярмоленко не вчинив так лояльно цього разу? Думаю, він не помічає свого віку.

Ігрова кар‘єра «Ярмоли» добігає кінця. Він готується стати тренером, відвідує спеціальні курси за програмою УЄФА. Попереду його як наставника чекають непрості матчі, непрості характери підопічних. З усім цим треба буде давати раду. А готуватися до цих викликів варто тепер.