Рівні серед рівних?

Український центр оцінювання якості освіти занонсував, що під час вступу дійсними будуть лише сертифікати ЗНО, здобуті цього року. Окрім того, цьогоріч діятиме нова система визначення порогового бала за принципом “склав/не склав”. Незважаючи на це, група народних обранців зініціювала законопроект, згідно з яким пропонується враховувати і минулорічні сертифікати.

5 березня група народних обранців на чолі з колишнім проректором Херсонського державного університету, нинішнім нардепом Олександром Співаковським (БПП) зареєстрували законопроект №2335 “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)”. Автори пропонують відновити прийняту за ініціативи колишнього міністра освіти і науки Дмитра Табачника норму щодо можливості подавати при вступі результати ЗНО різних років.

На думку авторів, такий крок забезпечить “рівні права на здобуття вищої освіти незалежно від року здобуття освіти”. У пояснювальній записці до проекту закону зазначають, що обмеження терміну дії сертифікатів ЗНО є порушенням конституційних прав громадян та відсікає значну частину абітурієнтів від можливості здобути вищу освіту, оскільки тестування відбуваються за навчальною програмою, яку випускники шкіл минулих років не проходили.

Вимога визнати сертифікати минулих років зачіпає права тих, хто закінчує школу нинішнього року. У деяких “старичків” за вісім років існування ЗНО назбиралося по кілька сертифікатів з одного й того самого предмета. Вони можуть вибрати для вступу результат найуспішнішої спроби. По-друге, нинішнього року тестування з української мови об’єднають зі шкільним випускним іспитом. Таким чином, його складатимуть не лише ті, хто планує вступати у виш, а всі випуск­ники шкіл. Це збільшує кількість учасників тестування, а отже, й конкуренцію між ними. По-третє, нинішнього року внесено істотні зміни в методику визначення результатів ЗНО. Старі й нові сертифікати, бали в яких обчислювалися по-різному, порівнювати не можна. Автори законопроекту пропонують вирішити проблему просто: зобов’язати уряд забезпечити рівність усіх сертифікатів(!), а УЦОЯО — опублікувати таблиці конвертації балів з кожного предмета, незалежно від року складання ЗНО.

У законопроекті пропонується впровадити ще один різновид незалежного тестування для тих, хто закінчив школу рік тому й раніше. Йдеться про Тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК). Працювати над ним в Україні почали ще у 2009 році. Тест загальної навчальної компетентності перевіряє не знання з конкретного предмета, а вміння застосовувати їх на практиці (мислити логічно, шукати потрібну інформацію тощо). Це прогресивне рішення, якби не одне “але”. Експеримент із розробки та впровадження ТЗНК в Україні не був доведений до кінця.

За словами юриста Львівського представництва Громадянської мережі ОПОРА Наталії Радиш, ТЗНК мав би оцінювати здатність навчатися, опрацьовувати та запам’ятовувати інформацію, яку подаватимуть в університеті. “Хоч експеримент не був завершений через відсутність фінансування, загальний висновок зводився до поєднання результатів ТЗНК та ЗНО. Аргумент авторів законопроекту щодо можливості введення ТЗНК у найкоротші терміни «у зв’язку з його визнанням та апробацією» не є коректним. ТЗНК не може застосовуватися як єдиний критерій відбору для вступу до вищих навчальних закладів (що запропоновано в законопроекті).

Варто говорити про продовження експерименту та вироблення найкращої моделі. Це буде не раніше 2016-2017 років”, — пояснила Наталія Радиш.

“Уявіть собі ситуацію, що попередній президент Янукович отримав на минулих виборах 70 відсотків голосів, а нинішній Порошенко — 55% чи 60%. І от приходить Янукович і каже: зарахуйте мій результат на цьогорічних виборах. Чому маємо повертатися до практики, коли людина, яка складала ЗНО у 2007 році, може прийти і сказати, щоб ті результати зараховували у 2015 році? Це ж інші програми, тести, вибірка, рейтинг.., — переконаний директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. — З 2006-го по 2009 р. практики зарахування сертифікатів минулих років не було, бо це абсурд. Однак коли у 2010 році Міносвіти очолив пан Табачник, впровадили практику зарахування минулорічних сертифікатів. Ми відмовляємося від неї.

Із майже 300 тисяч зареєстрованих абітурієнтів 30 тисяч — випускники минулих років, які вже мають сертифікати ЗНО. Коли у базі подивилися результати отих 30 тисяч, то побачили, що їхній середній бал — 136. Понад 80% таких випускників з одного або двох предметів ЗНО мають результат, нижчий 124 балів (!). Вони просто не могли стати студентами! Як можна порівнювати їхні 100 балів, коли це означало “нічого не знаю”, із 100 балами цьогорічних вступників (від 100 до 200 балів отримають ті абітурієнти, які здолають пороговий бал “склав/ не склав”. — Авт.)?! Про яку рівність можна говорити? Виходить, 30 тисяч відтіснять сотні тисяч тих випускників, які закінчують школу цьогоріч. Ціна питання: дати можливість провінційним університетам (провінційним за рівнем роботи) прийняти на навчання всіх. Незалежно від рівня знань”.

“На засіданні Комітету з питань освіти і науки голосувала за те, щоб цей законопроект відправили на доопрацювання. Сподіваюся, Верховна Рада за законопроект не проголосує, — розповіла “ВЗ” народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки Лілія Гриневич. — Розпочинається вступна кампанія. Запізно вносити зміни. Окрім того, зміни сирі та недоопрацьовані. Маємо щорічно створювати тести однакового рівня складності. Відповідно, сертифікат матиме певну тривалість дії”.

Що треба знати, щоб студентом вузу стати?

ЗНО-2015 та вступна кампанія матимуть чимало відмінностей від попередніх років. Вперше тест з української мови та літератури буде ще й водночас державною підсумковою атестацією для випускників шкіл. Вперше зарахування до університетів відбуватиметься за заздалегідь складеним списком пріоритетності. Вперше більше державних замовлень отримають ті виші, у які вступлять найрозумніші абітурієнти із найкращими сертифікатами ЗНО.

«Цьогоріч вперше вступна кампанія проходитиме відповідно до нового Закону “Про вищу освіту” (набув чинності торік 14 вересня. — Авт.), — розповів директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. — Зовнішнє незалежне оцінювання узаконено введено у правове поле нашої держави. З 2006 року ЗНО проводили на основі лише постанов Кабінету Міністрів. Тепер це процедура, яка має своє місце у Законі “Про вищу освіту”.

Обсяг державного замовлення, який отримають університети, залежатиме від того, якого абітурієнта вони приймуть. Якщо вуз прийме вступників з високими результатами ЗНО — отримає на 20% держзамовлення більше, порівняно з вишами, які наберуть абітурієнтів із меншим загальним рівнем сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання”.

Починаючи з цього року, абітурієнти переходять до так званої автоматичної стадії зарахування. Подаючи заяву до вступу в університет, вступник має визначити пріоритетність навчальних закладів. На першому місці той вуз, студентом якого він хоче стати найбільше, на п’ятнадцятому — найменше. Потім Єдина державна база з питань освіти

(ЄДЕБО) самостійно проведе зарахування вступників відповідно до пріоритетності та загального рейтингу.

За словами Ігоря Лікарчука, обов’язкове для усіх випускників шкіл та вступників ЗНО з української мови та літератури (одночасно це й державна підсумкова атестація. — Авт.) проведуть 24 квітня, оскільки потрібен час для перевірки наймасштабнішого тестування. Загалом понад 290 тисяч бланків відповідей та стільки ж творів перевірятимуть майже 900 тисяч викладачів. Буде дворівнева система оцінок — за 12-бальною шкалою з української мови для державної підсумкової атестації та окрема шкала для ЗНО з української мови та літератури.

Цього року вперше на персональних сторінках абітурієнтів після перевірки робіт розмістять таблицю, у якій вступники побачать правильні відповіді та помилки.

Цьогоріч вперше будуть дворівневі тести складності із ЗНО з української мови і літератури та математики — базовий рівень і поглиблений. “Університети бояться, що не наберуть абітурієнтів, тож не вимагають від них сертифікатів ЗНО із поглибленим рівнем складності, — продовжив розмову Ігор Лікарчук. — Тест поглибленого рівня із математики вимагають лише сім університетів, а з української мови та літератури — п’ять. Це лише по Україні (!). Торік із 90 тисяч було лише двадцять осіб, які набрали максимальні 200 балів із тесту з математики”.

.