Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Перша весняна зелень

Перша весняна зелень, традиційна для наших широт — це черемша, щавель, шпинат, листовий салат, а також зелена цибуля, петрушка

Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

Перша зеленина корисна, багата на вітаміни і легко засвоюється.

Черемша

Ця травичка — панночка при­мхлива і росте тільки у квітні-трав­ні, тому скуштувати її вдається лише раз на рік. Цю зелень можна додавати в найрізноманітніші са­лати. Головне — не переборщити, оскільки смак у черемші дуже го­стрий — одночасно віддає і цибу­лею, і часником.

Черемша — природний антибіотик, а за фітонцидними власти­востями навіть перевершує час­ник. Вітаміну С у ній у 10−15 разів більше, ніж у лимонах чи апельси­нах. Черемша перешкоджає на­копиченню холестерину у крові, поліпшує травлення, стимулює серцеву діяльність. Використову­ють її й як засіб від застуд. А салат зі свіжого листя черемші посилює апетит, стимулює виділення трав­них соків, поліпшує травлення та позитивно діє за функціональних порушень шлунково-кишкового тракту. Сиру черемшу їдять за за­хворювань щитовидної залози, корисна вона і для ясен.

Кашка зі свіжої черемші - про­тизапальний засіб, який до того ж допомагає гоїти рани. Насто­єм зі стебел черемші промива­ють рани, порізи, виразки, які тривалий час не загоюються. Сік черемші закапують у вуха у ви­падках отитів, розведеним соком промивають очі під час запален­ня. Кашку зі стебла можна поклас­ти на хворий зуб. Свіжу черемшу можна їсти за атеросклерозу, за­студи, бронхіту, кашлю. Допомо­же черемша й вигнати з організму глистів.

Зловживати черемшею не варто! Денна норма повинна становити 15−20 листків. Не ре­комендують споживати черемшу хворим на епілепсію та вагітним жінкам. Не можна їсти черемшу у випадках панкреатиту, холецис­титу, гепатиту, запалення шлунка чи кишківника. Також черемша може спровокувати загострення виразки, головний біль, безсоння. Не поєднуйте споживання великої кількості лікувальних препаратів зі споживанням черемші, бо це може стати причиною розладу серцевої діяльності.

Щавель

Щавель багатий на корисні та лікувальні властивості, через що його широко застосовують у на­родній медицині для лікування багатьох захворювань. Корисні властивості щавлю обумовлені його цілющим складом: вітаміни С, В1, каротин, ефірні олії. У ве­ликій кількості у щавлі містяться щавлева кислота і мінеральні ре­човини: кальцій, магній, залізо, фосфор. Для лікування чи профі­лактики захворювань використо­вують усі частини рослини, а ліку­ють ним авітаміноз, цингу, анемію, що особливо доречно весною.

Якщо з'їсти багато щавлю, можна спровокувати пронос, у малих порціях щавель, навпаки, скріплює. За гастриту зі зниже­ною кислотністю щавель стиму­лює вироблення шлункового соку і поліпшує травлення. У невели­ких кількостях щавель можна за­стосувати як жовчогінний засіб. У народній медицині щавель вва­жається хорошим кровоочисним, кровоспинним і болезаспокійли­вим засобом. Крім того, він до­бре зупиняє кров і загоює рани, він є альтернативою кульбаби. Надзвичайно корисний щавель за захворювань шлунково-киш­кового тракту, пов’язаних зі зни­женою кислотністю, та активіза­ції діяльності різних внутрішніх органів.

Листя і плоди щавлю мають в’яжучу та знеболювальну дії. Листя здатне гоїти рани, а також має протизапальну та антиток­сичну дії. Відвар з листя щавлю посилює утворення жовчі. Його призначають за кровотеч або схильності до них. Також — від різ­них висипань і свербіння шкіри — як антиалергічний засіб.

Щавель поліпшує роботу пе­чінки й утворення жовчі, стиму­лює діяльність кишківника. Відвар листя використовують як проти­отруту за деяких отруєнь, а від­вар з корінців — за проносів, болів у попереку, ревматизму. Щавель рекомендують від колітів, ентеро­колітів, інших захворювань шлун­ково-кишкового тракту, геморою. Щавель — один з найліпших ліків від клімаксу як у чоловіків, так і жінок.

Дубильні речовини, вітаміни С і К, кальцій, що містяться у щав­лі, мають лікувальну дію за паро­донтиту — коли кровоточать ясна. Тому настій з листя щавлю здавна використовують для полоскань ротової порожнини. Зміцненню ясен сприяє і порошок зі змеле­них корінців щавлю.

Пам’ятайте, що, незважаючи на всі корисні властивості, часте споживання щавлю може при­звести до утворення каменів у нирках. Щавель протипоказаний за порушень сольового обміну, запальних захворювань нирок, кишківника. Також небажано його їсти вагітним і хворим на гастрит з підвищеною кислотністю, виразку шлунка і дванадцятипалої кишки. Щавель до того ж ускладнює за­своєння кальцію і може сприяти розвитку остеопорозу. Тому будь­те обережні і, перш ніж вживати щавель з лікувальною метою, проконсультуйтеся з лікарем.

Шпинат

Шпинат є одним з найбільш ко­рисних весняних рослин. В Україні його почали вирощувати відносно недавно.

У соковитих ніжних листках шпинату — справжнє багатство ві­тамінів А, В1, В2, В6, В9, Е, Н, К, Р, РР, мінеральних солей — заліза, калію, кальцію, фосфору, йоду, магнію, натрію тощо. Є у них хло­рофіл, білки, вуглеводи.

Хлорофіл шпинату за своїм складом близький до гемогло­біну крові людини. Він не лише дезінфікує людський організм, пригнічує ріст бактерій, а й бере активну участь у процесі якісного кровотворення, стимулює віднов­лення ушкоджених тканин. Тому пришвидшує загоєння виразко­вої хвороби, сприяє лікуванню товстої кишки та інших розладів шлунково-кишкового тракту. А найголовніше — хлорофіл нейтра­лізує негативний вплив довкілля (тютюнового диму, вихлопних газів, запиленості повітря, сма­жених страв), який спричиняє мутацію у клітинах і виникнення онкологічних хвороб.

Шпинат містить велику кіль­кість вітамінів А, С, Е та лютеїну, які називають протираковими агентами. Тому цю рослину лікарі ставлять на перше місце серед зелених листкових овочів за здат­ністю протистояти злоякісним пухлинам і радять вживати задля профілактики раку молочної за­лози, товстої кишки, органів ди­хання.

Вітамінів групи В стимулюють обмін речовин, відповідають за стан нервової системи.

Для якісної крові вкрай потрібні мінеральні солі, зокрема залізо, а воно входить до складу шпинату, та ще й у формі, яка легко засвоюєть­ся. Шпинат принесе велику користь у випадках анемії, деяких захворю­вань крові, хворим після операції.

Фолієва кислота стимулює про­дукування соляної кислоти, тож лю­дям, котрі мають знижену кислот­ність шлункового соку (а це великий контингент людей, яким за 40), спо­живати шпинат дуже корисно.

У шпинаті унікально поєдну­ються вітамін D, солі кальцію, фосфору — це необхідно організ­му для побудови міцних кісток та зубів. Тож шпинат має бути у ра­ціоні дітей, аби запобігти розвитку рахіту і брати участь у формуванні кісткової системи. Людям літньо­го віку шпинат потрібний, щоб за­стерегтися від остеопорозу.

Є у шпинаті речовини, які зміц­нюють капіляри, мають антискле­ротичну дію, а також зміцнюють легені. Шпинат радять хворим на туберкульоз, бо він не лише по­стачає органи дихання потрібни­ми речовинами, а й має протизапальні властивості.

Підготувала Галина Вербицька.

Схожі новини