Передплата 2025 ВЗ

Спалювання трави — отрута для довкілля і здоров’я

Попри заборону спалювання сухої трави, люди і далі продовжують це робити. Хоч, як відомо, дим від її спалювання — це коктейль токсичних речовин, які загрожують здоров’ю. Найбільше страждають діти, літні люди, вагітні жінки та ті, хто має хронічні захворювання дихальної та серцево-судинної систем

Як саме шкідли­ві речовини впли­вають на організм і чому спалювання сухостою — не лише екологічна пробле­ма, а й питання без­пеки людини, по­яснює завідувачка пульмонологічного відділення Центру легеневого здоров’я Надія Рудницька.

— Яку загрозу здоров’ю несе спа­лювання сухої трави?

— Наше населення продовжує активно спалювати сухостій. За даними служби з надзвичайних ситуацій, у 2024 році у Львівській області було зафіксовано 3,5 тисячі таких пожеж. Окрім того, що вони призводять до значних економічних та екологічних втрат, такі пожежі можуть спричинити великий ризик виникнення найрізноманітніших захворювань, зокре­ма тих, що стосуються органів дихання.

Від спалювання однієї тонни сухостою утворюється близько 9 кг токсичних ре­човин. Ідеально було б, якби ці речовини зберігалися у тому місці, де їх спалюють. Однак вони піднімаються високо у пові­тря і переносяться на десятки, а то й со­тні кілометрів. Тому пожежа шкідлива не лише в тому місці, де вона виникла, а й загрожує здоров’ю людей, які перебува­ють на великій відстані від неї.

Ось так самі люди необдумано завда­ють шкоди як навколишньому середови­щу, так і собі.

— Які токсичні речовини утворю­ються внаслідок спалювання сухостою?

— Під час згоряння сухостою утворю­ється дрібнодисперсний пил, який, по­трапляючи в легені і проходячи через них, викликає різні захворювання. На­віть часте вдихання забрудненого пові­тря призводить до запалення дихальних шляхів, яке веде до ремодулювання цих шляхів, судин і формування такого не­безпечного захворювання, як хронічне обструктивне захворювання легень.

Також цей дим містить небезпеч­ні канцерогенні сполуки, що ведуть до мутації генів. Мутація якоїсь клітинки у бронхіальному дереві надалі при­зводитиме до формування онкологічної патології.

Зауважу, що в нас немає чистої тери­торії, на якій би у сухостої не було різних пакетиків, пластикових пляшок, які, зго­ряючи, теж утворюють різні канцерогенні сполуки.

— Для яких категорій населення найбільш небезпечне це явище?

— Особливо для дітей, у яких можуть формуватися різні алергічні захворю­вання, для прикладу, алергічний риніт із формуванням надалі бронхіаль­ної астми. Слід бути обережними вагіт­ним, оскільки дим може призводити до запізнілого розвитку дитини. Небезпеч­ний дрібнодисперсний пил і для пацієнтів з хронічною патологією.

Не можна стверджувати, що шкідли­вість для організму обмежується лише дихальною системою чи те, що він несе загрозу для дітей чи вагітних. Це небез­печно для людей похилого віку, які і так уже мають багато проблем зі здоров’ям, зокрема з дихальною системою, серце­во-судинними захворюваннями. Брон­хоспазми, які виникають, можуть при­звести до розвитку аритмії, гіпертонічних кризів, посилення задишки. Часто паці­єнти, які перебували на території, де від­бувалася пожежа сухостою, потрапляють або в пульмонологічне відділення з заго­стреннями астми, бронхоспазмами, або в кардіологічне відділення — із серцеви­ми проблемами.

— Як зменшити негативний вплив забрудненого повітря на здоров’я?

— Ми маємо думати про альтернативні методи утилізації трави, які б не призво­дили до шкідливих наслідків. Як кажуть, наше здоров’я — в наших руках, отже, від нас залежить, матимемо чи ні ту чи іншу патологію. Отож кожен із нас пови­нен дбати не лише про якусь обмежену територію, а мислити глобально, аби не нашкодити навколишньому середовищу.

Записала Анна Врублевська