Спалювання трави — отрута для довкілля і здоров’я
Попри заборону спалювання сухої трави, люди і далі продовжують це робити. Хоч, як відомо, дим від її спалювання — це коктейль токсичних речовин, які загрожують здоров’ю. Найбільше страждають діти, літні люди, вагітні жінки та ті, хто має хронічні захворювання дихальної та серцево-судинної систем
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/530580/horyt-trava.jpg)
Як саме шкідливі речовини впливають на організм і чому спалювання сухостою — не лише екологічна проблема, а й питання безпеки людини, пояснює завідувачка пульмонологічного відділення Центру легеневого здоров’я Надія Рудницька.
— Яку загрозу здоров’ю несе спалювання сухої трави?
— Наше населення продовжує активно спалювати сухостій. За даними служби з надзвичайних ситуацій, у 2024 році у Львівській області було зафіксовано 3,5 тисячі таких пожеж. Окрім того, що вони призводять до значних економічних та екологічних втрат, такі пожежі можуть спричинити великий ризик виникнення найрізноманітніших захворювань, зокрема тих, що стосуються органів дихання.
Від спалювання однієї тонни сухостою утворюється близько 9 кг токсичних речовин. Ідеально було б, якби ці речовини зберігалися у тому місці, де їх спалюють. Однак вони піднімаються високо у повітря і переносяться на десятки, а то й сотні кілометрів. Тому пожежа шкідлива не лише в тому місці, де вона виникла, а й загрожує здоров’ю людей, які перебувають на великій відстані від неї.
Ось так самі люди необдумано завдають шкоди як навколишньому середовищу, так і собі.
— Які токсичні речовини утворюються внаслідок спалювання сухостою?
— Під час згоряння сухостою утворюється дрібнодисперсний пил, який, потрапляючи в легені і проходячи через них, викликає різні захворювання. Навіть часте вдихання забрудненого повітря призводить до запалення дихальних шляхів, яке веде до ремодулювання цих шляхів, судин і формування такого небезпечного захворювання, як хронічне обструктивне захворювання легень.
Також цей дим містить небезпечні канцерогенні сполуки, що ведуть до мутації генів. Мутація якоїсь клітинки у бронхіальному дереві надалі призводитиме до формування онкологічної патології.
Зауважу, що в нас немає чистої території, на якій би у сухостої не було різних пакетиків, пластикових пляшок, які, згоряючи, теж утворюють різні канцерогенні сполуки.
— Для яких категорій населення найбільш небезпечне це явище?
— Особливо для дітей, у яких можуть формуватися різні алергічні захворювання, для прикладу, алергічний риніт із формуванням надалі бронхіальної астми. Слід бути обережними вагітним, оскільки дим може призводити до запізнілого розвитку дитини. Небезпечний дрібнодисперсний пил і для пацієнтів з хронічною патологією.
Не можна стверджувати, що шкідливість для організму обмежується лише дихальною системою чи те, що він несе загрозу для дітей чи вагітних. Це небезпечно для людей похилого віку, які і так уже мають багато проблем зі здоров’ям, зокрема з дихальною системою, серцево-судинними захворюваннями. Бронхоспазми, які виникають, можуть призвести до розвитку аритмії, гіпертонічних кризів, посилення задишки. Часто пацієнти, які перебували на території, де відбувалася пожежа сухостою, потрапляють або в пульмонологічне відділення з загостреннями астми, бронхоспазмами, або в кардіологічне відділення — із серцевими проблемами.
— Як зменшити негативний вплив забрудненого повітря на здоров’я?
— Ми маємо думати про альтернативні методи утилізації трави, які б не призводили до шкідливих наслідків. Як кажуть, наше здоров’я — в наших руках, отже, від нас залежить, матимемо чи ні ту чи іншу патологію. Отож кожен із нас повинен дбати не лише про якусь обмежену територію, а мислити глобально, аби не нашкодити навколишньому середовищу.
Записала Анна Врублевська