Запах ацетону – ознака нестачі вуглеводів в організмі

Частіше він відображає грубе порушення обміну речовин, балансу в окисненні білків, жирів та вуглеводів в організмі. У разі ацетонемічного синдрому енергетика в організмі дитини з вуглеводів перебудовується на переважне окиснення жирів, що супроводжується підвищеним утворенням токсичних кетонових тіл, і ацетону зокрема. Основна причина розвитку синдрому — нестача вуглеводів в організмі.

Потреба в білках, жирах і вуглеводах для дитини об­числюється співвідношен­ням 1:1:4−5. Щодня потрібно споживати в середньому на 1 кг маси тіла по 1 г білків і жирів та 4−5 г вуглеводів. Якщо в раціоні дитини три­валий час був низький вміст вуглеводів — для підтриман­ня належного рівня цукру в крові відбувається перена­пруження функцій печінки. Коли компенсаторні можли­вості печінки виснажуються, під час будь-якого наванта­ження, яке потребує актив­ного енергозабезпечення, можлива поява запаху аце­тону.

Крім того, якщо дитина отримує їжу рідше 4 разів на добу, виникають умови для перенапруження вуглевод­ного обміну й появи ацето­немічного синдрому. У нормі хороша печінка після кож­ного прийому їжі накопичує основний резервний вугле­вод — глікоген. А між прийо­мами — під час інтенсивної роботи, в разі підвищення температури тіла, повертає глюкозу в кров, запобігаю­чи переходу енергетики в жири. За порушення функ­цій підшлункової залози (вироблення інсуліну), чи за наявності жирового гепато­зу печінки, чи за глистової інвазії створюються умови для розвитку ацетонеміч­ного синдрому. Оскільки в першому випадку бракує по­тужності насоса, що перево­дить глюкозу в клітини печін­ки. А в другому — печінка не в змозі накопичувати глікоген.

До чинників, які зумовлю­ють ацетонемічний синдром у дітей, відносять дисбак­теріоз кишечнику, що час­то виявляється процесами бродіння. У разі значного процесу бродіння виникає дефіцит вуглеводів у крові.

Позбутися ацетонеміч­ного синдрому допоможуть такі рекомендації. Овочі та фрукти мають бути обробле­ні термічно, щоб зруйнувати клітинні оболонки харчових рослин і забезпечити повно­цінне перетравлення вугле­водів. Коренеплоди моркви, буряків, коріння петрушки і т.п. слід подрібнювати (як у страві, так і сама дитина по­винна добре пережовувати їжу). Страви з вуглеводами мають бути смачними й по­мірно жирними. Вуглеводні продукти слід споживати за кілька прийомів їжі — 4−5 ра­зів на день. Провести про­філактику (усунення) пара­зитів.

Якщо ознаки синдрому усунути не вдалося, потріб­но звернутися до лікаря й ретельно обстежити дитину.

Читайте також: Багато води пити не можна: думка лікаря