Як робота у нічну зміну впливає на здоров’я

Вважають, що нічні зміни зни­жують пильність та працездат­ність через недосипання та зміни природних циркадних ритмів.

Що таке циркадні ритми? Це фізичні, психічні та поведінкові зміни, які організм зазнає впро­довж 24-годинного циклу. Світ­ло і темрява мають найбільший вплив на циркадні ритми, але на них також впливають споживання їжі, стрес, фізична активність, со­ціальне оточення та температура повітря.

Циркадні ритми є також у тва­рин, рослин та мікроорганізмів. У людини майже кожна тканина та орган мають свій власний циркад­ний ритм, які разом налаштовані на добовий цикл зміни дня та ночі.

Коли циркадний ритм поруше­но, з’являється почуття сонливос­ті, втоми, безсоння, проблеми із травленням, погіршення розумо­вих функцій, роздратованість та зниження працездатності.

Через те, що люди, які пра­цюють уночі, сплять вдень, їхній сон припадає на нормальну фазу наростання циркадного ритму, і це продовжує період неспання. Умови навколишнього середови­ща (освітлення та шум) можуть ще більше порушити сон та по­силити період неспання. Таким чином, працівники нічної зміни у середньому сплять на дві-чотири години менше, ніж ті, хто працює вдень. Крім того, у них спостері­гається слабша друга стадія сну зі швидким рухом очей.

Наслідки дефіциту сну най­більш гостро виявляються у другій половині зміни, яка припадає на ранок, що призводить до більшого ризику помилок та нещасних ви­падків, особливо під час поїздок.

Згідно із дослідженнями, змінні працівники відчувають нервозність, дратівливість та зане­покоєння як наслідки найбільш стресових умов праці.

Які захворювання бувають від роботи вночі. Працівники ніч­ної зміни внаслідок недосипання можуть вживати продукти з вели­ким вмістом жирів та вуглеводів, частіше перекушувати під час пе­рерв.

Від 20 до 75% нічних трудів­ників порівняно з 10−25% денних мають проблеми з травленням. Вони пов’язані з невідповідністю між часом прийому їжі та функціями шлунково-кишкового тракту, які визначаються циркадними ритмами. Це основні процеси утворення шлункового соку, жов­чі та панкреатичної рідини, рух кишківника, активність фермен­тів, швидкість всмоктування їжі у кишківнику та виділення гормонів, пов’язаних із почуттям голоду.

Дослідження показало, що їда у нічний час може підвищувати рі­вень цукру у крові (ризик розвитку діабету), а також рівень глюкози у крові в середньому на 6,4%. При­йом їжі лише вдень запобігає цьо­му ефекту.

У кількох дослідженнях пові­домляли про більшу поширеність метаболічних порушень у праців­ників, які працюють уночі. А саме: надмірна вага та ожиріння, підви­щений рівень тригліцеридів та за­гального холестерину. Вважають, що ці ефекти є результатом пору­шення циркадного ритму, поганої якості та непостійності сну, по­рушень травлення, а також зміни звичного способу життя, включа­ючи якість та час їди, збільшення кількості перекусів. Ці наслідки ще більше посилюються через стре­си та переживання конфліктів.

Існує тісний зв’язок між ро­ботою у нічну зміну та розвитком серцево-судинних захворювань: у вахтових працівників ризик роз­витку ішемічної хвороби серця в середньому на 40% вищий, ніж у решти. Крім того, вахтові праців­ники більше схильні до шкідливих звичок.

Щоб мінімізувати можливі наслідки нічного неспання, по­трібно правильно харчуватися та регулярно займатися спортом, оскільки багато ризиків пов’язані з ожирінням, діабетом, серцево-судинними захворюваннями та артеріальним тиском.

• Запишіться на прийом до сі­мейного лікаря, якщо у вас вини­кають проблеми із пильнуванням під час роботи або якщо є пробле­ми зі сном впродовж дня.
• Щоб підготувати організм до сну, обмежте використання ґа­джетів.
• Одягайте сонцезахисні оку­ляри вранці перед сном.
• Приглушіть світло у спальні за допомогою темних штор, вико­ристовуйте маску для сну.
• Для захисту від денного шуму придбайте беруші.