«Головного юриста януковича» застрелили у Мадриді

Сьогодні у Київському апеляційному суді розглядали апеляційну скаргу відомого громадського діяча, дипломата, перекладача, сатирика Дмитра Чекалкіна на рішення Печерського райсуду, яким раніше було задоволено позов «про захист честі і гідності» від колишнього нардепа, ексзаступника керівника Адміністрації президента часів януковича Андрія Портнова. Суд першої інстанції зобов’язав Чекалкіна сплатити Портнову 131 тис. грн компенсації за начебто завдану останньому моральну шкоду своїми «брехливими» публікаціями. За іронією долі, перед тим, як судді-апеляційники пішли у нарадчу кімнату, прийшла новина, що 52-річного Портнова вбито в Іспанії. Що саме вирішив Апеляційний суд у цій справі, розповімо у кінці цього матеріалу. А зараз — про реакцію загалу на «НП» у Мадриді. В Україні і поза її межами вбиту особу згадують аж ніяк не «незлим, тихим словом»…

Вбили за борги чи за злочини?

Андрія Портнова розстріляли о 10.15 за київським часом у містечку Посуело-де-Аларкон неподалік Мадрида. Джерела у місцевій поліції кажуть про чотири вогнепальні поранення у спину й одне, смертельне — у голову. У момент нападу Портнов перебував за кермом свого «Мерседеса» неподалік входу у так звану Американську школу, де, ймовірно, навчалися його дві доньки. За даними іспанських медіа, одягнутий у спортивний костюм кілер із сумкою на поясі з місця пригоди втікав біжучи. Не виключено, він мав спільників, які неподалік спостерігали за розвитком подій, сидячи на мотоциклах. Іспанські кримінальні експерти припускають, що мотивами цього вбивства могли бути борги, яких Портнов нажив, перебуваючи на Піренеях. Або ж причетність до організованих злочинних угрупувань.

Готував «диктаторські закони»

Утім, розстріляного на його батьківщині більше знають не як бізнесмена, а як «злого генія» юриспруденції, політики. Саме у цих сферах він успішно збудував свою карколомну кар'єру. В Україні Портнова вважали «сірим кардиналом» у президентській канцелярії Віктора Януковича, творцем багатьох радикальних законів, які утверджували його авторитарний режим. Портнову, який «патронував» правоохоронні, судові органи, небезпідставно приписували неправомірний вплив на ухвалення рішень Феміди, часто дуже жорстких, несправедливих. Були випадки, коли про їх зміст дізнавалися ще до їх ухвалення…

Портнов народився у сучасному Луганську, у Харкові заочно здобув юридичну освіту. У 1996-му перебрався до Києва, почав освоюватися на державній роботі. Одна з перших його серйозних посад була у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. У 2002 році заснував юридичну фірму «Портнов і партнери», яка обслуговувала процеси приватизації. Саме цій структурі згодом закидали рейдерські захоплення землі. Однак такі звинувачення не завадили Портнову через два роки стати «заслуженим юристом України».

У 2006 році Портнов дивним чином потрапив у команду Юлії Тимошенко, очолював юридичний відділ її виборчого штабу. Успішна кампанія «білосердечних» дозволила йому стати народним депутатом, а з часом — заступником керівника фракції БЮТ. Попри наявність авторитетних політиків у команді Тимошенко, саме слово Портнова часто ставало вирішальним у партійних справах. У парламенті Портнов утворив неформальну групу свого імені (сюди входили Пилипенко, Олійник, Писаренко), яка іноді займала позицію, що не збігалося з «лінією партії». І на це закривали очі, зважаючи на «винятковий професіоналізм» Портнова. Його залучали до розробки сумнівних газових контрактів України з росією, через його законопроєкти Тимошенко послаблювала повноваження президента Ющенка. Була інформація, що саме Портнов брав участь у таємних переговорах з януковичем про почергову владу БЮТ і Партії регіонів…

На юридичному полі Портнов конкурував у своїй фракції із Сергієм Власенком. Останній програв, коли йшлося про те, який саме адвокат представлятиме інтереси Тимошенко у Верховному суді під час оскарження результатів президентських виборів 2010 року. Попри програш Тимошенко в суді, тактика Портнова на цьому процесі сподобалася януковичу, і той незабаром запросив бютівця на роботу у свою канцелярію.
Портнов став першим заступником голови Адміністрації президента, відповідав за реформу у правоохоронних органах і судах. Він був прихильником жорсткої руки. Проєкти «диктаторських законів», після яких протистояння на Євромайдані перейшло у терор з боку влади, грубо порушувало конституційні права громадян, приписують Портнову.

Знаючі люди кажуть, що саме він доклався до засудження свого колишнього кумира — лідерки БЮТ Юлії Тимошенко…

Пресував майданівців, прокурорів — і нічого йому за це не було

Після перемоги Революції Гідності Портнов виїхав з України — спочатку у росію (має там бізнес), а потім — в Австрію. Із закордоння він незримо продовжував впливати на судову систему України. Більше того, позивався проти своїх опонентів. Повернувся в Україну після перемоги на виборах Володимира Зеленського і відразу закидав суди позовами проти Порошенка. Зокрема за те, що той нібито спеціально провокував росію, пославши моряків через Керченську протоку…

Один з напрямків підривної роботи Портнова — «пресування» прокурорів, які розслідували злочини проти майданівців, суддів, які виносили рішення проти силовиків, журналістів, які писали про злочини януковича і К. Є дані, що Портнов разом з екскерівником Офісу президента Зеленського Андрієм Богданом були причетні до усунення з посади голови Конституційного Суду Станіслава Шевчука.

Портнов повідомленнями через телефон відверто погрожував фізичною розправою, ображав нецензурними словами, принижував прокурорів Сергія Горбатюка, Олександра Божка. Називав їх тваринами, погрожував тягнути на шнурку, обіцяв їм в’язницю, зґвалтування. Коли ж прокурори зверталися за захистом до керівниці ГПУ Ірини Венедиктової, вона клала ці заяви під сукно, порушені проти Портнова справи невдовзі закривали. Майже всі свої позови проти представників євромайданівської влади він вигравав…

А недавно українців приголомшила відповідь прем'єр-міністра Шмигаля, який відмовився рекомендувати РНБОУ вводити санкції проти Портнова (ця вимога містилася у петиції до президента, яка набрала необхідні 25 тисяч голосів). Як же ця відповідь контрастує з рішенням Міністерства фінансів США запровадити санкції проти Портнова і його «благодійного фонду»! У поясненнях американців було зазначено, що це рішення «запроваджено проти осіб, винних у корупційних діях і серйозних порушеннях прав людини».

Коментар для «ВЗ»

Портнов закликав здавати українських патріотів!

Василь ПАЗИНЯК, народний депутат Верховної Ради VII скликання, член ГО «Нескорений Майдан — 18.02»

Сьогодні я був присутнім на розгляді апеляції Дмитра Чекалкіна, де він просив скасувати рішення Печерського суду на користь Портнова. Під час свого виступу Чекалкін процитував дописи Портнова, в яких він говорив, що незабаром всі майданівські активісти будуть зникати — одні, мовляв, будуть в тюрмі, інші втечуть за кордон, ще інші пропадуть зовсім. Портнов закликав знищувати всіх «ворогів» і для цього подавати йому їх списки. Це були явні погрози. На основі цього Чекалкін робив свої оціночні судження, що Портнов був причетним до розправ.

Судді це вислухати і пішли у нарадчу кімнату. Аж тут з’явилася інформація про вбивство Портнова в Іспанії. Зал сприйняв цю новину без жодного жалю, радше, навпаки… Портнова люди вважали зрадником України. Жаль, що американські санкції проти нього нинішнє керівництво нашої держави не синхронізувало.

А судді винесли «соломонове рішення». «Частково задовольнили» апеляцію Чекалкіна. Не скасували вирок Печерського суду, а зменшили розмір відшкодування Чекалкіна для Портнова зі 131 тис. грн до… 71 тис. грн. І зобов’язали Чекалкіна на своєму Youtube-каналі спростувати твердження про те, що Портнов був причетний до складання «розстрільних» списків росії. Зал був обурений. А Чекалкін пообіцяв звертатися до Верховного суду…

Я знаю, що у «розстрільних» списках окупантів значилися прізвища 1 млн 200 тис. українців. 2 млн наших співвітчизників було заплановано депортувати у сибір у реставровані концтабори. Ці дані я отримав від одного із західних посольств. Своїми дописами у соцмережах, закликами «здавати» українських патріотів, Портнов, по суті, закликав до створення цих списків. Чекалкін про це і писав…

І це не вигадки. Мій український налаштований товариш-бізнесмен з Маріуполя Віталій разом із сім'єю виїхав до Чехії за два дні до окупації міста. Його прізвище було занесено у згадані списки. Рашисти зруйнували будинок цього патріота, відразу нагрянули до його 80-річної матері. Гаркнули до неї: «Гдє твой син, бандіт-бандеровєц?» Під страхом смерті ця жінка змушена була відмовитися від сина, сказала, що посварилася з ним, кілька років не розмовляла з ним…

І ще, нагадаю, під час Революції Гідності Портнов брав участь у перемовинах із лідерами Майдану, представляв позицію януковича. Разом з ним в одній переговорній команді були одіозні «регіонали» Олена Лукаш, Андрій Клюєв, які подалися до росії. Вони були одними з тих, хто приніс війну на нашу землю…