Перець з характером

Пекучий, гіркий, гострий — як тільки не описують смак стручкового перцю. Він надає мексиканського або азіатського характеру будь-якій страві, має безліч корисних властивостей.

Гострий перець — рекордсмен серед овочів щодо вмісту вітаміну С, найсиль­нішого антиоксиданту: у 100 г продукту його понад 140 мг, або 160% денної норми для дорос­лої людини. Щоправда, ніхто не їсть пекучий перець у такій кіль­кості.

Є в гострому перці й вітамі­ни Е та групи В — вони підтри­мують нервову систему та імуні­тет. Фолієва кислота (вітамін В₉) благотворно впливає на жіночу репродуктивну систему. У чер­воному перці є бета-каротин, попередник вітаміну А, необхід­ного для здоров’я сітківки очей та гостроти зору. Калій у гостро­му перці допомагає роботі сер­цево-судинної системи. Перець також багатий на залізо, клітко­вину, яка допомагає налагодити роботу кишківника.

Настоянкою гострого пер­цю лікують кишкові інфекції, оскільки капсаїцин має анти­бактеріальні властивості. Він здатний боротися і з бактері­єю гелікобактер пілорі - причи­ною виразки шлунка. У країнах із спекотним вологим кліматом прийнято їсти багато пекучо­го перцю, це допомагає справ­лятися з інфекціями та отру­єннями. Корисні властивості гострого перцю різноманітні, проте через пекучість його не можна їсти людям із хвороба­ми шлунково-кишкового трак­ту, печінки та нирок.

Гострий перець використову­вали для лікування інфекційних захворювань, боротьби з па­разитами та збільшення термі­ну придатності їжі. Доведено й протизапальні та антиоксидант­ні властивості гострих перців, а також їхню здатність знижува­ти рівень цукру в крові. І все це завдяки капсаїцину — особливій речовині, що відповідає за пеку­чий смак.

Крім того, за результата­ми масштабного досліджен­ня у США, вживання перцю чилі може знизити ризик смер­ті від серцево-судинних та он­кологічних захворювань. Відо­мо, що капсаїцин може зробити внесок у руйнування клітин раку передміхурової залози, що він прискорює метаболізм, сприяє спалюванню жиру та зменшен­ню болю.

Також доведено, що капсаї­цин сприятливо впливає на сер­цево-судинну систему, відіграє важливу роль у регулюванні ар­теріального тиску і навіть затри­мує початок інсульту.

Та вчені попереджають, що надто велика доза капсаїцину може спричинити нудоту, біль у животі та розлад шлунка. Тож бездумно налягати на перець чилі не варто.

Споживаючи гострий пе­рець, добре знати, як упора­тися з його гостротою. Запи­ваючи гостру їжу водою, ви не позбудетеся печіння. Вгамува­ти його може лише жир рослин­ного або тваринного походжен­ня (молоко, кефір, кокосове молоко, вершкове масло або олія).

Максимально пекуча части­на будь-якого гострого перцю — внутрішні перегородки. Гостро­та перцю зростає від носика до плодоніжки. Два чилі з однієї гілки можуть відрізнятися за го­стротою у багато разів.

Важливо: коли ви працюєте з гострим перцем, робіть це у ру­кавичках. Або після роботи ре­тельно протріть руки, ніж і до­шку змоченим в олії тампоном, а вже потім помийте з милом. Ніколи не чіпайте очі, коли чис­тите або нарізаєте гострий пе­рець: від опіку слизової може постраждати зір.

Гострий мед

2−6 стручків гострого пер­цю, 200 г квіткового меду.

Перець нарізати разом із насінням тонкими смужками і скласти у банку з медом. Через кілька годин мед зверху стане рідким та прозорим. Упродовж тижня кілька разів на день пере­мішувати мед з перцем. Через тиждень мед стане дуже запаш­ним і набере гостроти з перцю. Перець можна використовувати у приготуванні страв, а можна залишити у банці. Зберігати та­кий мед можна за кімнатної тем­ператури кілька місяців.

Можна їсти гострий мед «вприкуску» з чаєм, додавати у глінтвейн і коктейлі, що зігріва­ють, замість цукру.

Квашений гострий перець

600 г гострого перцю, 1 літр води, 60 г солі, 1 невели­кий пучок кропу, 5-6 зубчиків часнику.

Стручки гострого перцю по­мити, струсити воду і в кількох місцях проколоти виделкою. Часник очистити, кріп помити.

У холодній воді розчинити сіль.

У ємність для заквашування скласти перець, часник та кріп. Залити перець солоною водою. Покласти зверху тарілку та гніт. Залишити ємність із перцем за кімнатної температури. Про­цес бродіння займе від 5 до 8 днів — залежить від температу­ри у кімнаті. Перець змінить ко­лір, стане м’яким. Коли процес бродіння припиниться, перець готовий для зберігання на зиму.

Вийняти перець і часник із розсолу, промити та скласти у простерилізовані банки.

Приготувати новий розсіл (з розрахунку на 1 л води 50 г солі) і гарячим залити перець та час­ник. Банки накрити кришками та поставити на зберігання у про­холодне місце.

Якщо хочете замаринувати перець, то можете додати в га­рячий розсіл 2 ст. ложки оцту та 1 ст. ложку цукру.

Для такого способу заготів­лі гострого перцю краще, щоб перці стали м’якшими, підв'яли. Тому потрібно потримати їх піс­ля купівлі 2−3 дні за кімнатної температури.

Квашений гострий перець на зиму добре зберігається у про­холодному місці. Якщо збері­гатимете за кімнатної темпе­ратури, банки з перцем слід пастеризувати: 0,5 л — 7 хв, 1 л — 10 хв.

Подавати перець як окрему закуску або із асорті із кваше­них, маринованих овочів.

Соус-джем із перців чилі

4 болгарські червоні перці, 300 мл яблучного оцту, 500 г цукру, 10 стручків червоного перцю чилі.

Перець чилі та болгарський вимити та очистити від насіння. Подрібнити у блендері або змо­лоти на м’ясорубці.

Цукор та оцет з'єднати в ка­струльці, поставити на пли­ту. Коли оцет закипить, додати перцеву суміш і варити 1 год на середньому вогні, помішуючи.

Остудити гострий джем і пе­рекласти у чисту банку об'ємом 600 мл. Соус ще загусне після вистигання.

Подавати з сиром чи вареним м’ясом, або просто з хрустким хлібом. А також використовува­ти при приготуванні кисло-со­лодких соусів та підлив.

Зберігати у холодильнику.