«За Гладишевського буде наголос на науку»

Новим очільником Львівського університету ім.Івана Франка став 66-річний доктор хімічних наук, в.о. завідувача кафедри неорганічної хімії, академік НАН України, професор Роман Гладишевський.

Нагадаємо, 29 квітня в університеті відбувся другий тур виборів.

У пресцентрі Львівського університету повідомили, що явка виборців на дільниці становила понад 83%. Роман Гладишевський, за результатами офіційного підрахунку, здобув 1444 голоси або 58,96%. Його опонент доцент проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Віталій Кухарський здобув 881 голос або 35,97%. Жодного кандидата не підтримали 99 виборців — 4,04%.

«Вельмишановна університетська спільното! Дякую за активну участь у виборах та виявлену довіру, — написав на своїй сторінці у Фейсбуці новий ректор ЛНУ Роман Гладишевський. — Сприймаю цей результат як мандат на спільну роботу, на втілення змін, яких очікує Львівський національний університет імені Івана Франка. Вірю, разом ми збережемо найкраще з академічних традицій Університету і відкриємо нові горизонти для розвитку інноваційного, освітнього, наукового та культурного середовища України».

Як пройшов другий тур виборів та які плани у нового ректора, журналістка «ВЗ» запитала у голови організаційного комітету виборів завідувача кафедри політології професора Анатолія Романюка.

— Другий тур виборів пройшов спокійно. Якихось зауважень чи застережень з боку спостерігачів не було, — каже Анатолій Романюк. — Думали, що явка може бути меншою. Так буває, що ті люди, які голосували за тих кандидатів, які не перемогли, можуть на вибори не прийти… Але ми фактично підтвердили ту явку, яка була під час першого туру. У першому турі явка була — 84,5%, у другому — 84%.

Те, що в «районі» 17% не проголосували, це реальна річ. Але вона не є показником, тому що є люди, наприклад, хворі. Уповноважені голосувати жінки, які мають маленьких дітей, і знаходяться у декретній відпустці. Але вони не можуть прийти і проголосувати. Крім того, є частина викладачів, які не працюють на повну ставку. Але основне їхнє місце праці - університет. Є різні підстави чому не працюють на повну ставку: хтось когось доглядає, хтось задіяний в інших речах. Загалом це добрий показник.

За результатами виборів, різниця між першим і другим кандидатом відчутна. Університетська спільнота визначилася за Романа Гладишевського. Вони його добре знають, як людину, яка тривалий час була проректором. Але його знають також як науковця. Його батько так само був хіміком. З цієї точки зору це було очікувано, коли мова йшла про результати виборів.

— Зіпсуті бюлетені були? — запитую у пана Анатолія.

— Було 9 зіпсутих бюлетенів. Наприклад, на першій дільниці голосувало 1020 осіб, три бюлетені було зіпсутих. Це може бути тільки технічна річ. Людина не там поставила хрестик, бо хтось забув окуляри, або ще щось. Навіть якщо і зіпсували, це менше, ніж статистична похибка.

— Є такі думки, що пан Гладишевський не є менеджером, а тому кардинальних змін в університеті не буде… Що ви думаєте про це?

— Під час виборів частина кандидатів позиціонували себе як менеджери. Цей наголос «менеджер — не менеджер» виник з того, що більшість кандидатів у своїх виборчих програмах говорили: «Я добрий менеджер». На кафедрі, де працює пан Гладишевський, реалізують багато потужних міжнародних проєктів. Проєкти, які вимірюються сотнями тисяч… Організація такого проєкту передбачає добрий менеджмент. Оскільки ці проєкти є успішними, і після аудитів, які проводяться міжнародними структурами, вони продовжуються, це свідчить про те, що він добрий менеджер.

Він не наголошує на тому, що «я є добрий менеджер і я поміняю менеджмент університету», його досвід роботи, як керівника численних міжнародних проєктів, свідчить про те, що він добрий менеджер.

— Відомо, що пан Гладишевський працював за кордоном…

— Він 10 років працював за кордоном. З усіх кандидатів, він єдиний має такий досвід. Довший час він працював в Швейцарії, декілька років — у Франції. Викладав і займався наукою.

— Тобто у вас немає побоювань, що університет не буде розвиватися? Або, як казала одна кандидатка, в університеті буде застій, якщо переможе пан Гладишевський…

— Під час виборів кандидати багато про що говорять, говорять не завжди те, що відповідає дійсності. А те, що хочуть почути, або те, що вони хочуть нав’язати. Я знаю настрої багатьох в університеті, характеристика Гладишевського: це розумна людина.

— А ще говорять про те, що це людина пана Мельника…

— Як вам сказати… Формально ті люди, які працювали з Мельником, є людьми Мельника. Два проректори — люди Мельника, декан — людина Мельника. Кандидатка, яка позиціонує себе, що була радником Мельника, вона так само людина Мельника.

— Суть у тому, що політика пана Мельника буде продовжуватися в університеті і кардинальних змін не буде…

— Спочатку треба оцінити політику пана Мельника… За десять років дуже багато зроблено в університеті.

— У вас немає проблем з виплатою заробітних плат? Є інформація, що у деяких вищих навчальних закладах така проблема існує. Окрім того, сама зарплата у викладачів є невисокою.

— У нас ніколи такої проблеми не було. У порівнянні з усіма вузами України, ми один з небагатьох навчальних закладів, де людей не відправляли у відпустки за свій рахунок. Ми завжди отримували зарплату.

Коли окремі кандидати говорять, що я прийду й у два рази підвищу зарплату, це звучить, мʼяко кажучи, дивно. Коли починають казати: «Я напишу листа міністру, міністр має нам підняти зарплату у два рази», це не аргумент. Тарифна сітка є затвердженою і через війну її змінювати не можна. Я думаю, що грошей на підвищення зарплат немає… Були обіцянки з боку міністра два роки тому, що буде зменшення годин, збільшення зарплат, але цього не відбувається.

— Що сказав пан Гладишевський колективу після перемоги на виборах ректора, який у нього настрій?

— У нього робочий настрій. Він сприймає обрання, як важке випробування, тому що це важка робота. Я слухав всіх кандидатів на посаду ректора і можу сказати, що лише двоє кандидатів у своїх виступах демонстрували, що вони розуміють весь комплекс проблем, які є в університеті.

Більшість говорили про якусь одну частинку, і ця частинка подавалася ними, як головна, як визначальна. Але насправді в університеті все дуже тісно взаємопов'язано.

Викладання — це покликання університету. Але це також розвиток духовності, культури. Ці всі речі взаємопов'язані. І вони мусять розвиватися одночасно. Хоча я думаю, що за Гладишевського буде більше наголос на науку. Я це розумію по його програмі, щоб ми стали дійсно науковим університетом. При тому фінансуванні, яке було, ми не виконували цілий ряд параметрів. І університет значну частину коштів пускав, власне, на те, щоб в університеті розвивалася наука, і щоб ми відповідали відповідним параметрам.

— Днями я стала свідком розмови, як студент розповідав, що працює у великій IT- компанії. Але тепер університет йому не те, що не допомагає, а заважає у роботі… Чи часто студенти говорять про те, що вища освіта їм не потрібна?

— Дійсно багато IT-компаній проводять набір людей навіть без математичної освіти. Вони проводять курси, показують, як вони мають тестувати певну програму, і вони працюють.

Якщо ми подивимось на оцінку того, що чекає випускників на ринку праці, то зрозуміємо, що велику частину технічних робіт, яка виконується в IT- сфері, замінить штучний інтелект. Про це зараз дуже багато пишуть.

Дуже часто студенти на перших курсах починають працювати у якихось таких програмах, та починають заробляти гроші. У них з’являється відчуття: для чого мені навчання, якщо я заробляю гроші? Але проблема буде полягати в тому, що перспектив у нього не буде. Якщо ці технічні речі, які він виконує, закінчаться, то він не зробить кар'єри.

Деякі студенти тішаться, що пішли працювати офіціантом. Так. Але ти потім не будеш мати росту. Ми маємо дуже багато випускників університету, які добре вчилися, і досягли успіху. Навчання їм не шкодило, а додавало. Сильні студенти, як правило, мають добру кар'єру. Ті, хто не вчився, так і залишаються офіціантами, продавцями тощо.

— І наостанок повертаючись до Гладишевського, хочу дізнатися про його родину. Прочитала у ЗМІ, що у нього немає дружини і дітей.

— Наскільки мені відомо дружина у нього є. Але про це краще запитати у нього.