Наталія Балюк

Черговий треш: до Києва у День за­хисника України (!) приїхав знаковий пропутінський пропагандист, телеве­дучий каналу “Россия-1”, генеральний ди­ректор російського православного телека­налу “Спас” Борис Корчевников.

Спеціальний представник голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі з урегулювання на Донбасі, тобто посередник між Україною і Росією, Мартін Сайдік відмовився висловлювати свою позицію щодо анексії Росією Криму.

Потенціал є, але він набага­то менший, ніж шість років тому. На то є кілька причин. Перша: в 2013 році усі проукраїнські гро­мадяни чітко розуміли, що Яну­кович ворог. Що він російська маріонетка, яка діє на догоду Кремлю і всупереч інтересам України. Жодних ілюзій не було.

Ніякої «формули Штайнмайєра» не існує! Є план Путіна з примушення України до миру на умовах агресора. Іншими словами, Зе! влада реалізовує план капітуляції України, імітуючи при цьому мирний процес.

По-іншому бути і не могло. Все, що ми (ті, хто не голосував за Зеленського та застерігав інших) передбачали, засвідчила телефонна розмова новообраного президента України і президента США Дональда Трампа.

Я не знаю, чому Зеленський погоджується на умови Путіна? Яку мету у підсумку переслідує? Чи справді наївно сподівається на мир, відтак на нібито швидкий успіх припинення війни, як і обіцяв своїм недалекоглядним виборцям? Чи змушений робити те, що йому наказує господар, і думка формального президента країни, якщо така в принципі є, нікого не цікавить?

Схоже, Трампу не дають спокою «лаври» Путіна.

Ми знали, що так буде, передбачали, попереджали… Зі зміною президента насамперед боялися зміни зовнішньополітичного курсу, що нова влада поступатиметься національними інтересами..

Різна влада була в Україні, але, щоб так безсоромно куражитись, тролити власний народ, насміхатися, вивищуватись і не відчувати під ногами землю...

Знову за старе. Вони таки будуть проштовхувати старий закон Ківалова-Колесніченка у новій «зеленій» обгортці.

Єдиний округ на Львівщині, де перемагає «Європейська солідарність» - це мій 117.

Так званий законопроект, розроблений Портновим і озвучений Зеленським, про «посилення люстрації» (люструвати осіб, які з 23 лютого 2014 до 19 травня 2019 року обіймали вищі державні посади - від президента до нардепів), - з репертуару кремлівських циніків - перевернути все догори дригом, перекласти з хворої голови на здорову.

Президент не дає жодного сигналу суспільству, що реванш неприйнятний

Володимир Зеленський і до того, як став президентом України, і, звісно, вже після обрання не раз публічно вживав гасло “Слава Україні!”. Це гасло вигукував і на з’їзді партії “Слуга народу”, де був затверджений партійний список на парламентські вибори. У роботі цього з’їзду брав участь відомий одіозний журналіст з відвертими проросійськими поглядами, ведучий програми “Гроші” на телеканалі “1+1” Олександр Дубінський.

Юлія Тимошенко пішла ва-банк. Її «дружня порада» Володимиру Зеленському не скасовувати свій указ про розпуск парламенту навіть якщо Конституційний Суд визнає його неконституційним, підриває основи державності.

Минуло кілька днів після скандальної заяви Юлії Мендель про те, що українські військові піддаються на провокації і стріляють по житлових будинках, школах та дитячих садках.

Її заява швидше підходить для прес-секретаря Путіна

Погано починає Зеленський. Дуже погано. Як правило, діяльність керівника оцінюють через перші сто днів. У випадку з Зеленським достатньо перших трьох днів, щоб зрозуміти стиль його керування державою: брехня, маніпуляція і нехтування Конституцією та законами.

Прочитала у вівторок ввечері новину про ідею команди Зеленського провести референдум про мирний договір з Росією і заснула зі стійким відчуттям катастрофи, яка насувається. А в середу вранці прокинулась з чітким розумінням, що країну зливають в унітаз.

Почуття сорому за країну не покидало мене з першої до останньої хвилини під час інавгураційної промови Зеленського. Промови ні про що. З конкретики - лише про розпуск парламенту.