Наталія Балюк

Ну що, маску скинуто остаточно.

Уявляєте, що було б, якби Порошенко привітав Путіна з Новим роком? Який ґвалт, яка зрада! Хоча таке і уявити неможливо! Таке б до голови не прийшло. А Зеленський вітає...

Протягом цілого дня, зазираючи час від часу у стрічку новин, з острахом чекала цієї інформації.

Уся попередня поведінка Зеленського та його найближчого оточення свідчила про те, що він готовий йти на серйозні поступки Путіну. Тому ні я, ні активна частина суспільства, яка вийшла на акції протесту "Ні" капітуляції!", нічого доброго від саміту в Парижі не сподівалась.

Сьогодні я у Львові, до Києва поїхати не вийшло. На жаль.

Бурхливий океан проблем нам подолати тільки разом з читачами

Історія з В’ятровичем (недопуск до присяги у Верховній Раді) - це дрібна помста за декомунізацію, за правдиву українську історію, за принципову позицію.

Коломойський нарешті назвав речі своїми іменами, озвучив те, що ми і так підозрювали.

Запізно українці почали кричати «Ганьба!» Зеленському. Це треба було робити багато років тому під час концертів 95 Кварталу, коли він висміював і знущався над українством, принижував гідність держави та людей.

Бог шельму мітить... Журналісти зазнимкували листування нардепа від “Слуги народу”, голови парламентського комітету з зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдана Яременка з повією під час засідання Верховної Ради (однією рукою домовляється за секс-послуги, іншою голосує)

У ютубі є відео так званого розведення військ, точніше, відведення українських військ у районі Золотого. А якщо вже речі називати своїми іменами, то відступу української армії. Відео гнітюче, шокуюче. Особливо вражають кадри, де представники ОБСЄ переписують номери зброї, зокрема автоматів, які тримають в руках українські військові. У моїй уяві саме так виглядає картинка капітуляції. Для повноти відповідного сприйняття бракує хіба кадрів, як на землю кидають українські прапори...

"95-й Квартал" давно і методично морально розбещував українське суспільство. Зараз мені здається, що саме з цією метою він і був створений та щедро фінансувався. Якщо коротко охарактеризувати те, чим вони займалися усі попередні роки, то це - знецінення, приниження та десакралізація усього українського - від традицій, мови, культури до сучасних політиків.

Черговий треш: до Києва у День за­хисника України (!) приїхав знаковий пропутінський пропагандист, телеве­дучий каналу “Россия-1”, генеральний ди­ректор російського православного телека­налу “Спас” Борис Корчевников.

Спеціальний представник голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі з урегулювання на Донбасі, тобто посередник між Україною і Росією, Мартін Сайдік відмовився висловлювати свою позицію щодо анексії Росією Криму.

Потенціал є, але він набага­то менший, ніж шість років тому. На то є кілька причин. Перша: в 2013 році усі проукраїнські гро­мадяни чітко розуміли, що Яну­кович ворог. Що він російська маріонетка, яка діє на догоду Кремлю і всупереч інтересам України. Жодних ілюзій не було.

Ніякої «формули Штайнмайєра» не існує! Є план Путіна з примушення України до миру на умовах агресора. Іншими словами, Зе! влада реалізовує план капітуляції України, імітуючи при цьому мирний процес.

По-іншому бути і не могло. Все, що ми (ті, хто не голосував за Зеленського та застерігав інших) передбачали, засвідчила телефонна розмова новообраного президента України і президента США Дональда Трампа.

Я не знаю, чому Зеленський погоджується на умови Путіна? Яку мету у підсумку переслідує? Чи справді наївно сподівається на мир, відтак на нібито швидкий успіх припинення війни, як і обіцяв своїм недалекоглядним виборцям? Чи змушений робити те, що йому наказує господар, і думка формального президента країни, якщо така в принципі є, нікого не цікавить?

Схоже, Трампу не дають спокою «лаври» Путіна.

Ми знали, що так буде, передбачали, попереджали… Зі зміною президента насамперед боялися зміни зовнішньополітичного курсу, що нова влада поступатиметься національними інтересами..