Передплатити Підтримати

Дракони зблизька

Ми звикли, що дракони – це якісь видумані, міфічні потвори. Але, як з’ясувалось, це абсолютно реальні і дуже небезпечні тварини

Фото автора

Правду кажучи, я поки не побачив цих посланців Юрського періоду своїми очима, не дуже вірив в їх існування. Але це факт.

Вони, ці доісторичні тварини, реально існують, і їх можна побачити. Але тільки на трьох невеликих індонезійських островах посеред Індійського океану. Більше ніде на нашій планеті, крім цих островів, таких тварин немає. Але для того, щоб їх побачити, треба подолати великі океанські простори в дуже важкому і небезпечному плаванні.

Офіційна назва цих драконів — комодський варан. Вперше згадка про них, довгожителів на планеті, з’явилась в 1912 році, коли один нідерландський пілот — Хендрикса Ван Боссе — здійснив вимушену посадку на воду біля одного з цих островів. Його підібрали місцеві жителі і допомогли дістатись до Джакарти, де він і зробив сенсаційну заяву про наявність доісторичних тварин.

Але місцеві жителі давно знали про їх існування, вони передавали перекази із покоління у покоління.

Отже, так випало, що мені пощастило побувати на острові Комодо і своїми очима побачити те, що ще досі вважається казкою.

До 1912 року науці не було відомо про існування цих варанів (драконів). Це була сенсація, коли науково довели, що це доісторична тварина. Для цього була споряджена експедиція, яка відловила на островах дві особини цих драконів, після чого були проведені дослідження і підтверджено сенсаційну знахідку.

Один з індонезійських вчених, який і провів ці дослідження, встановив, що такий тип варанів жив на землі ще 160 мільйонів років тому, тобто в мезозойську еру. Це відкриття було зроблено в 1912 році. Комодський дракон — це і є та доісторична тварина, яка дивом збереглася на нашій планеті. Це була сенсація планетарного масштабу, найбільш значущим зоологічним відкриттям 20-го століття.

Це все я прочитав, перш ніж мої ноги ступили на острів Комодо. Цей острів з’явився якось несподівано, начебто виплинув з-за горизонту. Острів невеликий, усього 390 кв. км, це приблизно в довжину — 30 км, а в ширину близько 20 км. Але на острові є постійні мешканці, їх тут близько 2000 осіб. Фактично головним і єдиним зайняттям місцевих є обслуговування туристів і їх захист від драконів. Разом з тим я був надзвичайно здивований, коли для нас, туристів, місцеві приготували великий сувенірний базар з досить гарними сувенірами. Один з них я теж придбав.

Фото автора

Але повернемось до острова Комодо. На острові немає доріг. Немає ніякої цивілізації, лише для деяких туристів, які тут ночують, включають генератор, щоб було світло. Але, як правило, туристи, ті які прибувають сюди на невеликих човнах, в основному з Балі, а це 500 км через океан і з більш великого острова Флоренс (звідти подорож займає 5−6 годин), ночують на своїх човнах. Увесь цей острів — це Національний парк, який охороняється Індонезію й ООН.

Тут, на острові, заборонена будь-яка господарська діяльність. Із капітальних будівель — невелика пристань для дрібних човнів і невелика двоповерхова будівля біля цієї пристані. Все інше належить динозаврам.

Острів надзвичайно красивий, буйна зелень, екзотичні рослини і тваринний світ. Острів Комодо один із головних островів, де збереглась популяція драконів, на цьому острові їх найбільше — 1700 особин. На інших двох островах їх значно менше. Загальна кількість драконів, що живуть на цих островах, за оцінкою науковців — близько 3000 особин. Дракони вільно пересуваються і можуть перепливти із одного острова на інший.

Маршрут, за яким водять туристів, чітко визначений — стежка, що має свої контури — за межі стежки виходити категорично забороняється. Кожну групу туристів, але не більше 15 осіб, обов’язково супроводжує три єгері, один іде попереду, інший — позаду, а їх старший — по середині, але слідкує за туристами.

Кажуть, що дракони не нападають на людей, але в це мало віриться. На них страшно дивитись, коли вони піднімають голову і проявляють інтерес до туристів. А якщо врахувати, що вони досить швидко бігають до 20 км/год, то зрозуміло, що від них неможливо втекти.

Кожний єгер має в руках товсту палку, на кінці якої рогач — цією палкою він повинен захищати туристів, тому що стріляти по драконах заборонено.

Загальний маршрут в глибину острова, де відразу зустрічаються дракони, становить не більше трьох кілометрів. У тих місцях, де дракони відпочивають, оскільки полювання у них вночі, підходити до них ближче ніж 15 метрів не можна. На нашому шляху зустрічались в основному невеликі дракони, але були й достатньо великі — понад два метри завдовжки і вагою, як казали єгері, до 90 кілограмів. Крупніші дракони — в лісовій хащі, вони досягають 3,5 метра, а вагою — до 150 кілограмів.

Дракони — це хижаки. Харчуються вони в основному тваринами, що загинули — олені, кабани, буйволи.

Але можуть і напасти, у них дуже сильний удар хвостом. Специфіка полювання драконів полягає у тому, щоб поранити жертву. Поранена тварина дуже швидко помирає, оскільки в драконів є дуже сильно діюча отрута, яка потрапляючи у кров пораненої тварини, дуже швидко її отруює. Дракони можуть за 5 км відчувати запах крові і без проблем знаходять жертву.

Туристичною є тільки приблизно 3−5 відсотків усієї площі острова. Вся інша територія належить великій кількості різних звірів, зокрема, драконів. У драконів тут немає ворогів, тому вони нікого не бояться. А харчуються вони усім, що попадеться.

Влада Індонезії планує взагалі закрити ці острови, де в живій природі залишились дракони. Кажуть, є ще один варіант — продавати квитки, які нададуть право прибути на острови до драконів. Пропонується встановити вартість таких квитків — близько 1000 доларів. На думку організаторів, це значно зменшить кількість туристів. Але що будуть робити місцеві мешканці, які вже багато століть живуть поруч з драконами?

Острів Комодо, як і ще два острови, на яких продовжують жити дракони — це дуже віддалене місце в океані. До Австралії приблизно 1000 км, до столиці Індонезії 1500 км. На тих островах, які є на відстані від 20 до 100 км, як правило, постійно не проживають люди. Може, тому дракони тут і збереглись.

Я намагався розповісти усе, що особисто бачив, що мені розповідали єгері і що я прочитав перед відвіданням острова.

Читайте також: Перформанс у парламенті: депутатка прийшла в куртці з драконом, який спалює Раду