Передплатити Підтримати

Дачниця випробувала понад дві тисячі сортів картоплі

Господиня вважає, що сортова кар­топля вимогливіша до умов вирощуван­ня

Валентина Мордик старанно добирає картоплю для висаджування. На кожній насіннєвій бульбі господиня пише фломастером назву сорту (щоб не переплутати). Фото з відкритих інтернет-джерел

Хмельничанка Валентина Мордик протягом двадцяти років поповнює свою колекцію картоплі. Нинішнього сезону на дачі в селі Аркадіївці Лісовогринівецької громади вона висадила понад 80 сортів як сучасної вітчизняної, так і закордонної селекції! А впродовж життя ця жінка випробувала понад дві тисячі різновидів картоплі.

Темно-синя бульба — цілюща

Під кожен сорт господиня відвела окрему грядку, щоб забезпечити «гене­тичну» чистоту врожаю. Готуючись до посадки, пані Валентина фломастером написала на кожній бульбі назви сортів: Деліс, Катанія, Рікардо, Фламенко, Арізо­на, Ажур, Калинівська, Ліранда, Людмила, Муві, Адретта, Рудольфо, Естрелла, Дель­фін, Леді Анна, Реноме, Примадонна…

Особливо виокремлюється картопля з жовтою, червоною та фіолетовою шкір­кою і м’якоттю бульб (від ультраранніх до пізніх). Ґаздиня стверджує, що їх цінність полягає у підвищеному вмісті антиокси­дантів — використання в їжу допомагає захистити організм від багатьох серйоз­них захворювань. І чим насиченіший колір м’якоті, тим більша кількість антиоксидан­тів. А ще бульба з жовтою, червоною та фі­олетовою м’якоттю — незамінне джерело природних харчових барвників…

— Ось це німецький сорт, який у народі називають Белла роза, — показує пані Ва­лентина. — Виведений на початку ниніш­нього століття. Він ранньостиглий, стає все популярнішим на Поділлі, бо добре родить і гарно смакує. Вже не один рік ви­саджую голландський Екзотик. Темно-си­ні бульби вирізняються цілющими власти­востями, здатні вбивати ракові клітини.

Розводила овочі навіть із лушпиння!

— Чого лише не траплялося у моїй прак­тиці! — продовжує розмову ентузіастка. — Один із популярних голландських сортів довелося розводити з… лушпиння. Коли його висаджувала, мама застерігала: «Ти не розумієш, що дарма працюєш?! Нічо­го не виросте з цього сміття». А восени я зібрала 15-літрове відро бульб. Порція такої картоплі в європейських ресторанах коштує пів середньомісячної зарплати українця. А сорт Рудольф розвела з однієї картоплини, за яку колись заплатила сто гривень. Розрізала її на чотири частинки, що мали по два вічка, і кинула у землю. Від­так із кожного куща було кілограм бульб!

Можна сказати, що сорти картоплі пані Валентина вишукує по усій Україні й державах ближнього зарубіжжя. З поїз­док, окрім гостинців для рідні, привозить також бульби! В Одесі, наприклад, купи­ла кілька картоплин сорту Банан, який ви­ведено в Ірландії за участі голландських селекціонерів. У Польщі ж придбала п’ять кілограмів картоплі Добжа. Щоправда, кордон перетнула лише з кількома буль­бами, бо решту «скинула» — боялася, аби не затримали митники.

Господиня вважає, що сортова кар­топля вимогливіша до умов вирощуван­ня. Тому щороку садить її під лопату (з донькою Тетяною), «щоб трактор не по­шкодив репродуктивний матеріал, бо він дорогий». І відкрила ще один секрет ре­кордного врожаю: чим вищі гребені зем­лі нагорнете на центральне стебло, тим більше бульб зав’яжеться під кущем.