Передплатити Підтримати

Чи сяде Кернес за Жукова?

Стаття за «роздекомунізацію» є, але покараних немає/

Від п’яти до десяти років позбавлення волі — таке покарання передбачено для можновладців за поширення та публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму. Повернувши проспекту у Харкові ім’я радянського маршала Жукова, депутати порушили закон, наполягають в Українському інституті національної пам’яті. Порушників — ціла сесійна зала, але притягнути їх до суду — зась. Спитати за ганебне голосування можна буде хіба що з мера Геннадія Кернеса. Однак і такий розвиток харківського скандалу, враховуючи аналогічні справи щодо «роздекомунізації», малоймовірний.

Результати поіменного голосування за повернення проспекту Григоренка «маршалівської» назви оприлюднили лише через кілька годин після розгляду питання у сесійній залі. За — 59, проти — 13, не голосували — 13. «Протестні» кнопки натиснули лише депутати з фракції «Самопомочі», один позафракційний та одна представниця «Солідарності». Решта шестеро депутатів із «порошенківської» фракції у Харківській міськраді не голосували.

Цікаво, що не доторкнувся до пульту і мерський перст Гепи. Тільки не зрозуміло, що і кому Кернес хотів цим довести. Що він — над скандальним процесом? Як би не так. Гепа аж слинився, «облизуючи» організовану (ким, не важко здогадатися) на сайті міськради петицію за повернення «маршалівського» проспекту у Харкові. Та й протягнула це рішення у сесійній залі саме депутатська рать Кернеса. Під час голосування Гепа «нейтралізувався», але завершити справу виключно чужими руками, не забруднивши своїх, мерові не вдасться. Рішення депутати ухвалили (користуючись тим, що їм за це нічого не буде — колективна відповідальність за порушення «декомунізаційного» закону не передбачена). Тепер міський голова має поставити під ним свій підпис.

А це вже — персональна відповідальність, про що Кернесу і нагадали в Інституті нацпам’яті. «Згідно з частиною другою статті 436−1 Кримінального кодексу України, дії щодо поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчинені особою, яка є представником влади, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої, — наголосив юрист УІНП Сергій Рябенко. — Будемо звертатися до Генеральної прокуратури, щоб вона провела перевірку вказаних обставин та порушила кримінальне провадження. Також ініціюватимемо позов до адміністративного суду щодо скасування ухваленого рішення міськради».

Найвірогідніше, що харківський скандал із «роздекомунізацією» закінчиться, як і всі попередні — колективною безкарністю. Максимум, на що можна сподіватися, — це скасування депутатської ухвали через суд, без притягнення до відповідальності винуватців. Так було в Одесі, де у квітні 2017-го депутати міськради під мерським диригуванням Геннадія Труханова (тепер він з Гепою — під одним партійним прапором) проголосували за повернення «декомунізованим» вулицям «совкових» назв. Так трапилося й у Баштанці на Миколаївщині, де місцеві депутати надихнулися «подвигом» одеської «вати». Скандальні рішення міськрад скасували через суд, а ті, хто їх ухвалював, відбулися легким переляком.

Жодної відповідальності за порушення закону про декомунізацію не понесли і депутати у Горішніх Плавнях на Полтавщині. У тутешній міськраді спершу тишком-нишком подбали про реставрацію стели зі «совковою» назвою міста (на відновлення зниклих літер у написі «Комсомольськ» виділили вісім тисяч гривень). А потім потрудилися, аби відновлена «табличка» знову з’явилася на в’їзді до «декомунізованого» міста. Хто за це відповів? Знову «колективний ніхто»! Не обійшлося без повзучої зарази й у Дніпрі. Тут під прикриттям «народного гніву» обурених жителів взялися реанімувати через суд проспект Калініна. Дії реваншистів були подвійним плювком: не лише на закон про декомунізацію, а й на пам’ять про події Євромайдану і тих, хто віддав життя на барикадах гідності. Прізвище Героя Небесної сотні Сергія Нігояна дніпровським «протестантам», бачите, очі муляло. Їм Калініна назад подавай!